Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/1353/11
Категорія 10.3.2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 року року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Матюшенка І.В.
суддів: Жигановської О.С., Снітка С.О.
при секретарі судового
засідання Жовновській О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської районної державної адміністрації (далі – Управління праці) на постанову Овруцького районного суду від 22 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,
в с т а н о в и л а :
У березні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати йому коштів у розмірах менших ніж це передбачено ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон № 796-Х11) та стягнути з Управління праці доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні безумовного (обов’язкового) відселення в сумі 47226 грн. 75 коп. за період з 01.03.2002 року по 31.12.2008 року.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 22 квітня 2009 року позов задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Управління праці, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_2 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (категорія 2), працює водієм лінійної виробничо - диспетчерської станції „Новоград-Волинський” ДП „Прикарпатзахідтранс” в с. М.Рудня Овруцького району Житомирської області, яке віднесене до зони безумовного (обов’язкового) відселення (а.с.3, 4). Позивач отримує виплати згідно зі ст.39 Закону № 796-Х11 у розмірі 13 грн. 20 коп. щомісячно, що не відповідає розміру, встановленому вище зазначеною статтею Закону, а саме, три мінімальні заробітні плати.
Задовольняючи позов про визнання неправомірними дій Управління праці та стягнення невиплачених коштів за період з 01.03.2002 року по 31.12.2008 року суд першої інстанції виходив з того, що доплата за ст.39 Закону є складовою частиною заробітної плати, а тому на неї не поширюється строк позовної давності. Проте, такий висновок суду є помилковим.
Так, відповідно до положень ст. 1 Закону України „Про оплату праці” заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. А доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, передбачена ст. 39 Закону № 796-Х11, є соціальною виплатою, оскільки здійснюється органами соціального захисту населення (підпункт 5 пункту 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою КМ України від 20.09.2005 року № 936) за рахунок державного бюджету усім працюючим у такій зоні громадянам незалежно від форми власності підприємств, установ та організацій та їх відомчої належності.
За таких обставин, суд першої інстанції мав застосувати до спірних правовідносин річний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст. 99 КАС України, та положення ч.1 ст.100 КАС України про те, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи викладене, дату звернення ОСОБА_2 до суду та відсутність доказів з боку позивача щодо пропуску строку звернення до суду з поважних причин, у задоволенні позову за період з 01.03.2002 року по 16.03.2008 року слід відмовити у зв’язку з пропуском строку звернення позивача до суду.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107-У1 дію абзацу другого ст. 39 Закону № 796-Х11 щодо спірних виплат на 2008 рік було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення Закону України № 107-У1 від 28.12.2007 року в частині зупинення на 2008 р. дії ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнані неконституційними.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. А відтак, дії Управління праці щодо нарахування та виплати позивачу доплати до заробітної плати у період з 17.03.2008 року до 22.05.2008 року у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 (13.20 грн.) відповідали вимогам чинного законодавства, а з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року розмір доплати мав становити три мінімальні заробітні плати щомісячно з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Висновок суду щодо неправомірності дій відповідача у зазначений період є правильним.
Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв’язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Задовольняючи позовні вимоги шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів, суд першої інстанції не врахував положень ст. 105 КАС України щодо можливого способу захисту порушеного права.
Виходячи з викладеного, постанова Овруцького районного суду від 22 квітня 2009 року в частині стягнення на користь ОСОБА_2 з Управління праці доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону № 796-Х11, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нової постанови про часткове задоволення позову шляхом зобов’язання Управління праці нарахувати та виплатити ОСОБА_2 доплату до заробітної плати за роботу в зоні безумовного (обов’язкового) відселення за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, передбачених Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, за кожен місяць пропорційно відпрацьованому часу з урахуванням проведених виплат.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської районної державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Овруцького районного суду від 22 квітня 2009 року в частині стягнення на користь ОСОБА_2 з управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської районної державної адміністрації доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 01.03.2002 року по 31.12.2008 року в сумі 47226 грн. 75 коп. скасувати, ухваливши в цій частині нову постанову про часткове задоволення позову.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_2 доплату до заробітної плати за роботу в зоні безумовного (обов’язкового) відселення за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, передбачених Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, за кожен місяць пропорційно відпрацьованому часу з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти (за період з 01.03.2002 р. до 22.05.2008 р.) позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст постанови складено 23 березня 2011 року.
Головуючий Судді
Справа № 22а/0690/1353/11 Головуючий в суді 1-ї інстанції Білоусенко І.В.
Категорія 10.3.2 Доповідач Матюшенко І.В.