Справа №  2-219/11  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 березня 2011 року   Петропавлівський районний  суд, Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді Курочкіної О.М.

при секретарі: Лукіна Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

                                                                     ВСТАНОВИВ :

         До суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності,

           В обґрунтування позову зазначила, що вона перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 15 листопада 1997 року. В квітні 2006 року разом з відповідачем вони за спільні кошти придбали автомобіль марки «Renault Megane2» (державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2) . Однак, всупереч вимогам ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить чоловікові та дружині на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу), відповідач вважає

вищевказаний автомобіль своєю особистою приватною власністю. Відповідач стверджує, що  його дружина не має на цей автомобіль ніяких прав, оскільки в жодному документі на цей автомобіль вона не вказана як його співвласник.

В позовній заяві позивачка, посилаючись на вимоги положень ст. 69 Сімейного кодексу України, зазначає, дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Також вказує на, що згідно вимог ст.71 Сімейного кодексу України, майно, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Також позивачка вказує на те, що відповідно до вимог ч.2 ст.71 Сімейного кодексу України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Оскільки, ніякої домовленості з приводу поділу придбаного нею та відповідачем автомобіля не досягнуто, вона вважає, що суд, керуючись вимогами ст.70 Сімейного кодексу України, може відступити від рівності часток сторін при поділі спільно нажитого майна і визнати право власності на вказаний автомобіль за позивачкою в цілому.

      В судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надали суду клопотання про визнання, укладеної між ними мирової угоди та закриття провадження по даній цивільній справі. Разом з клопотанням сторони надали суду текст мирової угоди наступного змісту:

       1. Сторони вирішили, що право власності на автомобіль марки «Renault Megane2» (державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2) належить Позивачу. Вказаний автомобіль є особистою приватною власністю Позивача.

2. Позивач зобов'язується передати Відповідачу, а Відповідач зобов'язується прийняти від Позивача грошові кошти в сумі 35000 (тридцять п'ять тисяч гривень).

3.          Зазначені в п.2 даної мирової угоди грошові кошти стають особистою приватною власністю Відповідача.

4.          Підписуючи текст даної мирової угоди, Відповідач тим самим підтверджує той факт, що грошові кошти, зазначені в п.2 даної мирової угоди, ним від Позивача отримані в повному обсязі.

5.          Сторони погодили, що після одержання Відповідачем від Позивача в повному обсязігрошових коштів, зазначених в п.2 даної мирової угоди, та після постановлення судом ухвали про визнання даної мирової угоди, вони не матимуть одна до одної ніяких претензій майнового або немайнового характеру з приводу правовідносин, які стали предметом позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності від 10 лютого 2011 року.

6.          Підписуючи текст даної мирової угоди, Сторони тим самим підтверджують, що вониознайомленні з наслідками закриття провадження у справі, які передбачені ст.206 Цивільного процесуального кодексу України.

7.          Дана мирова угода укладена українською мовою в трьох автентичних примірниках, які мають  однаку  юридичну  силу,  по  одному  для  кожної зі  Сторін  та  один  екземпляр  для Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.

8. Сторони ознайомлені з вимогами та положеннями, передбаченими ст.64 Сімейного кодексу України.

       Вивчивши  матеріали цивільної справи, та вислухавши учасників судового розгляду  суд вважає за можливе  визнати вищезазначену мирову угоду, а провадження по справі закрити.

      Зазначене клопотання та текст мирової угоди приєднані до  справи.

       Суд роз’яснив наслідки такого рішення та закриття провадження по справі передбачені ст.206 ЦПК України.

      Суд враховує, що мирова угода, укладена сторонами не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст.175,п.4 ч.1 ст.205, 209 ЦПК України

                                                               У Х В А Л И В:

Визнати укладеною мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в цивільній справі № 2-219/11 від 15 березня 2011 року.

       1. Визнати право власності на автомобіль марки «Renault Megane2» (державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2) за  ОСОБА_1. Автомобіль марки «Renault Megane2» (державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2) є особистою приватною власністю ОСОБА_1.

2. ОСОБА_1  передала ОСОБА_2, а ОСОБА_2  прийняв від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 35000 (тридцять п'ять тисяч) гривень.

3.Грошові кошти 35000 (тридцять п'ять тисяч) гривень стають особистою приватною власністю ОСОБА_2.

4.Сторони погодили, що після постановлення судом ухвали про визнання даної мирової угоди, вони не матимуть одна до одної ніяких претензій майнового або немайнового характеру з приводу правовідносин, які стали предметом позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності від 10 лютого 2011 року на автомобіль марки «Renault Megane2» (державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2).

5.Сторони підтверджують, що вони ознайомленні з наслідками закриття провадження у справі, які передбачені ст.206 Цивільного процесуального кодексу України.

6. Сторони ознайомлені з вимогами та положеннями, передбаченими ст.64 Сімейного кодексу України, що дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом як що до майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. .

                   Провадження по цивільній справі № 2-219/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності закрити .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський  суд протягом 5 днів  з дня його проголошення. У разі, якщо ухвалу постановлено   без участі особи, яка її оскаржує апеляційна скарга  подається  протягом п’яти  днів з дня отримання ухвали.

Суддя    О. М. Курочкіна