Судове рішення #14192439

15.03.2011

Справа №22ц-1314,2011р.                                                                 Головуючий в 1-й інстанції

                                                                                      Скорик С.А.

Категорія: 19                                                                                                                            Доповідач –Пузанова Л.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          2011 року березня місяця «15»дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

                    Головуючого –Пузанової Л.В.

                    Суддів: Фурман Т.Г., Стародубця М.П.                                                               при секретарі –Третьяковій І.В.,                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона  від 01 липня 2010 року в справі

за позовом

          ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного  акціонерного товариства «Укрсиббанк», ОСОБА_4 про припинення договору поруки,

В С Т А Н О В И Л А:

          В грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк», перейменованого у послідуючому у публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним, зазначаючи, що 02 лютого 2007 року відповідачі уклали між собою договір споживчого кредиту, за умовами якого ОСОБА_4 отримав від банку грошові кошти у розмірі 20 147 доларів США строком до 02.02.2014 року з виплатою річної процентної ставки –13,5%.

В забезпечення  виконання ОСОБА_4 зобов’язань за кредитним договором 02.02.2007 року він, позивач, уклав з банком договір поруки.

          Посилаючись на те, що при укладенні договору поруки були порушені норми  сімейного законодавства щодо отримання згоди другого з подружжя на вчинення правочину та на те, що відповідачі змінили умови кредитного договору, збільшивши його, поручителя, відповідальність без його на те згоди та не попередили належним чином про невиконання зобов’язань позичальником, позивач просив суд визнати договір поруки недійсним.

          В процесі судового розгляду позивач та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою, у якій із підстав, викладених у первісно поданій заяві, просили визнати договір поруки недійсним.

          Представник позивачів у судовому засіданні уточнила позовні вимоги і з вищевикладених підстав та посилаючись на те, що банк без згоди та повідомлення поручителя збільшив відсоткову ставку за користування наданими ОСОБА_4 у кредит грошовими коштами з 13,5% до 27% річних, просила суд визнати укладений банком з позивачем договір поруки  припиненим і розірвати його.

          Рішенням суду від 01 липня 2010 року постановлено визнати припиненим договір поруки від 02.02.2007 року, укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк»та ОСОБА_2 з 26.03.2008 року.

          В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

          В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк»просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові, зазначаючи, що висновки суду про відсутність згоди позивача на заміну відсоткової ставки за кредитним договором та про припинення договору поруки не відповідають умовам укладених сторонами договорів кредиту і поруки, а тому є неправильними.

          Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили. В судовому засіданні представник позивачів доводи скарги не визнала, а рішення суду просила залишити без змін.          

          Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню  не підлягає з таких підстав.

          Судом встановлено, що 02 лютого 2007 року акціонерний комерційний інноваційний банк «Укрсиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк»та ОСОБА_4 уклали договір про надання споживчого кредиту в сумі 20 147 доларів США терміном до 02 лютого 2014 року з виплатою 13,5% річних за користування грошовими коштами.

          В забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов’язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 02 лютого 2007 року був укладений договір поруки.

У звязку з невиконанням позичальником умов договору щодо повернення основної суми боргу та процентів за використання кредитних коштів банком в односторонньому  порядку з 26.03.2008 року збільшена відсоткова ставка за кредитом з 13,5% річних до 27%.

При цьому згода поручителя ОСОБА_2 на зміну відсоткової ставки отримана не була  і погодження цього питання із останнім банком не проводилося, хоча в результаті вказаної зміни зобов’язань за кредитним договором збільшився обсяг відповідальності поручителя.

Враховуючи встановлені судом обставини, які в частині факту зміни відсоткової ставки за кредитним договором відповідач не заперечує, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що в спірних правовідносинах порука ОСОБА_2 за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_4, припинилася відповідно до вимог ч.1 ст.559 ЦК України.

Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами і досліджених судом доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, належних доказах і, як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Колегія суддів вважає юридично неспроможними твердження апелянта про те, що збільшення відсоткової ставки, в тому числі на прострочену заборгованість за кредитним договором, не є зміною зобов’язань, а є реалізацією встановленого договором механізму застосування штрафних санкцій за неналежне виконання зобов’язань, оскільки відповідно до ст.651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами укладеного з ОСОБА_4 кредитного договору зміна банком розміру процентної ставки в сторону збільшення, зокрема, і в зв’язку з порушенням позичальником кредитної дисципліни, відбувається лише за згодою позичальника (п.10.2).

Укладаючи договір поруки в забезпечення  виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором, сторони передбачили, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови кредитного договору, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Обсяг відповідальності поручителя визначається договором  поруки, за умовами якого в спірних правовідносинах ОСОБА_2 прийняв на себе  повну відповідальність за виконання боржником зобов’язань, тому збільшення відсоткової ставки за кредитним договором (незалежно від підстав цього збільшення) збільшує відповідальність ОСОБА_2 і за умовами договору поруки та відповідно до цивільного законодавства потребує його попередньої згоди.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування  та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову немає.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія  суддів, -

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» відхилити.

          Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 01 липня 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: підпис

Судді: два підписи

Копія вірна:

Суддя:                                  Л.В.Пузанова

          


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація