.

       НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                            ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

“ 29 ” березня  2011 року          справа 1- 97-2011          м.Нововолинськ

          Нововолинський   міський   суд   Волинської   області в складі

головуючого                           Ференс-Піжук О.Р.

при секретарі                    Харук Ю.І.

за участю прокурора         Марчук О.В.

захисника                           ОСОБА_1

                   розглянувши у відкритому (закритому) судовому засіданні в залі (виїзному судовому засіданні)  в місті (селі)          Нововолинську

справу по обвинуваченню     ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  м.Нововолинська Волинської області, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1,  судимого  вироком Нововолинського міського суду від 16.12.2009 року за ст.125  ч.1 КК України до 200 годин громадських робіт, -   

    у вчиненні злочину, передбаченого ст.389 ч.2  КК України,-

                                                    в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_2, будучи вироком Нововолинського міського суду від 16 грудня 2009 року  засудженим  до покарання у виді 200 годин громадських робіт, ухилився  від відбування цього покарання, що виразилось у невиході більше двох разів протягом місяця на громадські роботи  без поважних на те причин, а саме з 19 по 21 січня 2010 року та з 25 по 29 січня 2010 року, в зв’язку з чим двічі, зокрема   22.01.2010 року та 09.02.2010 року був  письмово попереджений  про можливість притягнення  до кримінальної відповідальності.  Крім цього, після письмового попередження, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП,  за яке на нього, постановою Нововолинського міського суду від 10.02.2010 року було накладене адміністративне стягнення.        

Підсудний ОСОБА_2  в судовому засіданні у вчиненні інкримінованих йому  дій  визнав себе  винним  повністю та показав,  що 16 грудня 2009 року був засуджений до покарання у виді 200 годин громадських робіт, які за направленням кримінально-виконавчої інспекції м. Нововолинська, мав відпрацьовувати по чотири години в день на території Нововолинського МВ УМВСУ. З порядком та умовами відбування такого виду покарання  був ознайомлений 18 січня 2010  року, але 19 січня 2010 року на виконання громадських робіт не прибув, в зв’язку із тривалим вживанням алкоголю. Після письмового попередження,  22 та 23  січня 2010 року відпрацював по 4 години громадських робіт. З 25 по 29 січня знову не прибув на громадські роботи, оскільки продовжував вживати спиртне.  Не заперечив, що його  повідомляли  про наслідки ухилення від виконання покарання призначеного вироком суду, і бажає відпрацювати невідбуту частину покарання.  

          В судовому засіданні, окрім визнавальних показань ОСОБА_2 його   винуватість у вчиненні інкриміновано злочину, доведена дослідженими в суді доказами.

Так, з оголошених в судовому засіданні показань свідків ОСОБА_3(а.с.40) та ОСОБА_4(а.с.39), вбачається, що ОСОБА_2 з 19 січня 2010 року був зобов’язаний  приступити до виконання  покарання призначеного вироком суду у виді громадських робіт. Без поважних причин, будучи повідомленим про порядок та умови виконання такого покарання, двічі протягом місяця не з?являвся на громадські роботи, місце відбування яких було визначено у Нововолинському МВ УМВС України. Двічі письмово попереджався  про наслідки ухилення від відбування громадських робіт, але не відпрацював 192 години  такого виду покарання, в зв’язку з чим і було підготовлено подання про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності.  

Крім цього винуватість ОСОБА_2 підтверджується дослідженими в суді матеріалами особової справи № 02/2010 (а.с.37,38), з якої вбачається, що він з 19.01.2010 року був направлений для відбування призначеного  вироком Нововолинського міського суду (а.с.10-11) покарання у виді 200 годин громадських робіт до Нововолинського МВ УМВСУ, з яких  фактично в січні 2010 року відпрацював  8 годин. (а.с.25), а невідбута без поважних причин частина покарання у виді громадських робіт становить 192 години.  При цьому 22.01. та 09.02.2010 року був  письмово попереджений про наслідки ухилення від відбування  громадських робіт, (а.с.8,а.с.20,а.с.23).  

З довідки головного лікаря Волинської обласної психіатричної лікарні   № 2, вбачається, що ОСОБА_2 знаходився у психоневрологічному відділенні № 11 ВОПЛ № 2 з 15.02. по 17.02.2010 року.  В подальшому  знаходився на лікуванні  з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю у відділенні № 3 ВОПЛ № 2 м.Олика Ківерцівського району. (а.с.41)

Як зазначено у акті № 3 стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 05.01.2011 року (а.с.44-45),  ОСОБА_2 у часі скоєння  інкримінованих йому діянь, виявляв і виявляє на даний час ознаки  органічного емоційно лабільного розладу (травматичного та алкогольно інтоксикаційного ґенезу), епісиндрому, однак, рівень психічних  розладів не сягав та не сягає ступеню, котрий би позбавив його можливості  усвідомлювати  значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів  медичного характеру, ОСОБА_2,  не потребує.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість  ОСОБА_2 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.389 КК України, як ухилення  від  відбування громадських робіт, особою, засудженою до цього покарання.

До обставин, що пом’якшують покарання  підсудному ОСОБА_2 суд відносить активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

При призначенні покарання підсудному  ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відноситься до злочинів невеликої тяжкості, дані про особу підсудного, який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення психологічного насильства в сім?ї щодо своєї матері, з якою проживає (а.с.28-31,62), притягувався до кримінальної відповідальності (а.с.10-11), по місцю проживання характеризується  посередньо (а.с.63),  є обмежено працездатним в зв’язку з перебуванням на обліку у лікаря нарколога з приводу зловживання алкогольними  напоями  та психіатра (а.с.60,61), та   вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання  у виді арешту, яке буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.     

Вироком Нововолинського міського суду від 16.12.2009 року, ОСОБА_2 засуджений за ст.125 ч.1 КК України до 200 годин  громадських робіт, (а.с.10-11), з яких відбув 8 годин,  а невідбута частина становить 192 години, тому суд призначаючи покарання у виді арешту, застосовує ст.71 КК України  та правила ст. 72 КК України.  

Речові докази: особову справу № 02/2010  засудженого ОСОБА_2 необхідно залишити в матеріалах кримінальної справи (а.с.38).

Судові витрати за проведення  судово-психіатричної експертизи, що становлять 471,15 грн. (а.с.46) суд стягує з ОСОБА_2          

          Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                 з а с у д и в:

          ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 389  КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк чотири місяці.

          На підставі ст.71 КК України до покарання за даним вироком, застосовуючи правила ст.72 КК України, виходячи із співвідношення одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт,  частково приєднати невідбуту частину покарання  за вироком Нововолинського міського суду від 16 грудня 2009 року, і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання  виді чотирьох місяців п'ятнадцять днів арешту.

Міру запобіжного заходу обрану ОСОБА_2 у вигляді  підписки про невиїзд –до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.  

Стягнути з ОСОБА_2  в доход держави  471,15 грн. (чотириста сімдесят одну гривню 15 копійок) судових витрат.

Речовий доказ –особову справу ОСОБА_2   за № 02/2010 –залишити при матеріалах  кримінальної справи.    

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд шляхом подачі апеляції  протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий