донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.12.2007 р. справа №23/55
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Старовойтової Г.Я. |
суддів | Волкова Р.В. , Запорощенка М.Д. |
За участю представників сторін: |
від прокуратури: від позивача: | Стойка В.В. –представник прокуратури, посвідчення №921 від 09.03.1996р. (в засіданні суду 13.12.2007р.), Зубов С.М. –представник прокуратури, посвідчення №3039 дійсне до 16.05.2012р. не з*явився |
від відповідача: від третьої особи: | не з*явився не з*явився |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 20.04.2007 р. |
у справі | №23/55 ( суддя Забарющий М.І. ) |
за позовом: | Донецького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м.Донецьк |
до відповідача: третя особа: | Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк Державна екологічна інспекція в Донецькій області, м.Донецьк |
про | стягнення суми збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земель відходами у розмірі 524 135 грн. 70 коп. |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.04.2007 р. у справі №23/55 ( суддя Забарющий М.І. ) задоволені позовні вимоги Донецького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м.Донецьк, до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк.
Стягнено з відповідача, Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк, на користь Донецької міської ради суму збитків (шкоди) у розмірі 524 135 грн. 70 коп.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення.
Відповідач вважає, що рішення господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що акт перевірки від 01.11.2006р.був підписаний з боку підприємства не уповноваженою особою, акт не був отриманий підприємством, тому підприємство не мало змоги його оскаржити. Ті ж самі заперечення відповідач висловлює щодо акту відбору грунтів від 15.11.2006р. Відповідач також не згоден з розрахунком розміру збитків, оскільки на його думку невідомо хто цей розрахунок склав.
Скаржник просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник скаржника в судове засідання апеляційного суду двічі не з*явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення 30.11.2007 р.
Донецький міжрайонний природоохоронний прокурор вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначає, що відповідач був ознайомлений з актом перевірки від 01.11.2006р. та з актом відбору грунтів від 15.11.2006р. та мав змогу на їх оскарження. Прокурор зазначає, що розмір збитків був розрахований на підставі "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства №171", затвердженої Наказом Мінекономбезпеки України від 27.10.1997р., та зареєстрованої Мінюстом України від 05.05.1998р. №285/2725, яка є нормативно-правовим актом. Просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Позивач, Донецька міська рада, м.Донецьк, та третя особа, Державна екологічна інспекція в Донецькій області, м.Донецьк, відзиви на апеляційну скаргу не надали, їх представники в засідання апеляційного господарського суду двічі не з'явилися, причин нез'явлення суду не повідомили.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2007р. рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2007р. по справі №23/55 скасовано та провадження по справі припинено на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2007р. прокуратура Донецької області звернулась з касаційним поданням до Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2007р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2007р. скасована. Справа передана до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2007р. по справі №23/55.
Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 24.12.2007 р. відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України» № 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі №23/55 була призначена інша колегія суддів.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
01.11.2006р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відділу екологічної інспекції Центрально-Донецького регіону державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області було здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на відокремленому підрозділі "Шахтоуправління "Трудівське" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія".
За результатами цієї перевірки був складений акт пере вірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони земельних ре сурсів на ДП "ДВЕК" ВП ш/у "Трудівське" шахта "Трудівська" від 01.11.2006р.
Цим актом було зафіксовано факт несанкціонованого складування відходів вуглезбагачення (мулів) на земельному майданчику в районі недіючого породного відвалу шахти №7. Акт від 01.11.2006р. підписано інженером-екологом відповідача без заперечень. Цей факт у загальному порядку не спростовано. Більш того, представники відповідача його підтвердили, зазначивши, що складування відходів тимчасове.
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області у присутності інженера-еколога відповідача здійснило відбір проб ґрунту і зафіксувало цю дію актом відбору проб ґрунтів від 15.11.2006р. №А-37-06. У пункті 4 цього акту (таблиця) -5-а-колонка, зазначено, що площа пробної площадки становить 6050м2 і збігається з площею обстеженої земельної ді лянки (4 колонка таблиці). Тому суд дійшов висновку, що актом від 15.11.2006р. чітко встановлена площа земельної ділянки на якій розташовані відходи відповідача - 6050м2 .
Відповідно до акту від 15.11.2006р. працівниками Управління були проведені вимірювання показників складу та місткості проб ґрунтів, відібраних на території місця не санкціонованого складування мулу в районі розташування недіючих породних відвалів відо собленого підрозділу "Шахтоуправління "Трудівське". Результати вимірювання були зафік совані у протоколі № П-37-06 вимірювання показників складу та місткості ґрунтів від 01.12.2006р.
Розмір збитків був розрахований на підставі "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства №171", затвердженої Наказом Мінекономбезпеки України від 27.10.1997р., та зареєстрованої Мінюстом України від 05.05.1998р. №285/2725.
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області звернулось до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" з претензією №02-224 від 17.01.2007р., в якій зазначено, що внаслідок порушення підприємством вимог ст. 17 Закону України "Про відходи", ст. ст. 40, 51, 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. ст. 96, 164 Земельного кодексу України державі заподіяні збитки на суму 524 135 грн. 70 коп., які розраховані по "Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства №171". Відповідач претензію №02-224 від 17.01.2007р. залишив без відповіді.
Донецький міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк, суми збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земель відходами у розмірі 524 135 грн. 70 коп. Господарський суд задовольнив позовні вимоги.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду від 20.04.2007 р. у справі №23/55 відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, обставинам справи та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно до приписів частини першої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі і додатково доданими доказами. Суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання і майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав (п.8 ч.2 ст.16 ЦК України). Держава в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин (ч.2 ст.2 ЦК України), в тому числі відносин відшкодування шкоди.
Предмет даного спору свідчить про те, що між сторонами по справі та третьою особою виникли цивільні відносини відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення відповідачем при проведенні господарської діяльності законодавства про охорону навколишнього природного середовища. При цьому наявність у позивача статусу суб'єкта владних повноважень не змінює правову природу спірних цивільних відносин та не робить даний спір публічно-правовим.
Дана справа не є публічно-правовим спором і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративна справа), наведене у п.1 ч.1 ст.3 КАС України.
Відповідно до Закону України „Про охорону навколишнього середовища” №1264-ХІІ від 25.06.1991р. відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до приписів ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.
Згідно зі ст. 55 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
До обов'язків суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами пунктом "л" статті 17 Закону України "Про відходи" №187/98-ВР від 05.03.1998р. віднесено відшкодовування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.
Відповідно до статті 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до приписів ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до вимог ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Згідно до умов ст. 41 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природно ресурсного, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки необхідна наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв’язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач дійсно порушив вимоги природоохоронного законодавства, це зокрема підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01.11.2006р., який підписаний представниками відповідача без заперечень, актом відбору проб грунтів від 15.11.2006р., протоколом вимірювань показників складу та властивостей грунтів від 01.12.2006р.
Крім того, відповідно до ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не надавав суду зазначених у вищенаведеній статті Закону України дозволів, також відповідачем не було доведене, що тимчасове розміщення відходів не потребує вищезазначених обмежень
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що факт порушення природоохоронного законодавства, вина відповідача та причинний зв’язок між діями та шкодою підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.
Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що розрахунок розміру збитків здійснений не прокурором, а невідомими особами. Судова колегія не приймає це тверження відповідача з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи розмір збитків був розрахований на підставі "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства №171", затвердженої Наказом Мінекономбезпеки України від 27.10.1997р., та зареєстрованої Мінюстом України від 05.05.1998р. №285/2725.
Застосування Методики є обов'язковим для інспекторів Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України, посадових осіб спеціально уповноважених органів інших міністерств та органів виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів (пункт 1.4).
Відповідно до Методики розрахунок збитків здійснюється окремо по кожній забруднюючої речовини. Спеціалістом - держінспектором Центрально-Донецької екологічної інспекції Рашевською І.О. було зроблено три розрахунка, контроль правильності здійснених розрахунків здійснював начальник відділу аналітичного контролю Державного управління охорони навколишнього середовища в Донецькій області Нестеренко М.В.
Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Судова колегія вважає, що відповідач, Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк, не довів у розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України свої вимоги та заперечення щодо обгрунтування апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Судова колегія вважає, що з урахуванням викладених в рішенні обставин та доводів сторін, згідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінив докази в їх сукупності та дійшов правильного висновку, що прокурор довів та обгрунтував свої вимоги щодо заявлених позовних вимог.
З огляду на викладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд підставно задовольнив позовні вимоги Донецького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м.Донецьк, до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк, та стягнув з відповідача суму збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земель відходами у розмірі 524 135 грн. 70 коп..
З огляду на надані до матеріалів справи документи, та враховуючи вимоги Закону України “Про охорону навколишнього середовища”, Закону України "Про відходи", "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства №171", ст. ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не є підставою для задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не є підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2007 р. у справі №23/55 ( суддя Забарющий М.І. ) –залишити без змін.
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2007 р. у справі №23/55 – залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника прокуратури в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Повний текст постанови підписаний 26.12.2007р.
Головуючий Г.Я. Старовойтова
Судді: Р.В. Волков
М.Д. Запорощенко
Надруковано: 8 прим.
2. прокурору
1. позивачу
1. відповідачу
1. третій особі
1. у справу
2. ДАГС