Справа № 2-а-1655/11   

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

(винесено в скороченому провадженні)

 10.03.2011   року                                                                              Тульчинський районний суд

                                                                                            Вінницької області

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій протиправними, зобов’язання нарахування щомісячної доплати до пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області за захистом свого права, визнання дій незаконними, зобов’язання нарахувати і виплатити надбавку до пенсії як дитині війни, здійснення її виплати в подальшому, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, вона належить до категорії громадян України «дитина війни» та вважає, що на підставі ст. 6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.   

Статтею 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що державні соціальні пільги дітям війни встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Однак, вказані вимоги Закону не виконуються відповідачем до цього часу. Однією з причин невиконання Закону було призупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про державний бюджет»на 2006 –2008 рр.   

З цих підстав позивачка зверталася до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі із заявою про проведення перерахунку їй пенсії. Однак в задоволенні даної заяви їй було відмовлено.   

Позивачка вважає таку відмову управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі протиправною, в зв’язку з чим звернулася до суду з даним позовом, в якому просить визнати дії відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії протиправними, зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати їй не донараховану та не виплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та продовжувати нарахування і виплату в подальшому відповідно до збільшення прожиткового мінімуму.   

Відповідач не надав суду відповіді на позовну заяву, у встановлений судом строк.  В зв'язку з цим суд розглянув справу відповідно до вимог ч.5 ст. 1832 КАС України.    

Дослідивши доводи позивача, а також матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.   

Судом встановлено, що  позивачка ОСОБА_1 має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с. 3) та копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 3.12.2003 року, з відміткою “дитина війни” (а.с. 4).   

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»непрацездатні громадяни мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.   

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року пенсія або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога дітям війни, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.   

Згідно з ч. 2 ст. 3 даного Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.   

Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2006 рік.   

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік.   

Проте рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визнано неконституційним з зазначенням у п. 5 рішення суду на преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції даного рішення та обов’язковим до виконання для всіх органів виконавчої влади.   

Підпунктом 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року норми ст. 6  Закону від 18.11.2004 року щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції, а саме дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.   

Відповідно до ст. 14 ч. 4 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України) зміни, внесені підпунктом 2 п. 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо розмірів підвищення до пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України, є неконституційними.   

Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.   

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.   

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.   

Аналогічне положення викладене в ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».   

Отже, нарахування та виплата у 2006-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року.   

Розмір мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(№1058-ІV) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Законом, який визначає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є Закон України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.   

Таким чином позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача у нарахуванні позивачу надбавки до пенсії як дитині війни, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Так, вирішуючи питання про задоволення вимог позивача, суд враховує положення ст. 99 КАС України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

В даному випадку, враховуючи представленні докази, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню в межах строку позовної давності. Позивач дізналась про порушення свого права з моменту надання відповіді управлінням Пенсійного фонду України у Тульчинському районі, яка датована 30.12.2010 року, тому перерахунок і виплата коштів мають здійснюватись з 30.06.2010 року включно.

При задоволенні вимог позивача, враховуючи положення ст. 256 КАС України, суд вважає, що постанова має бути допущена до негайного виконання, як то визначено ч.1 вказаної статті, негайно виконуються постанови суду, прийнятті в порядку скороченого провадження.

На підставі викладеного, керуючись 2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 2, 6-10, 17, 104, 105, 121, 158-162, 257 КАС України, суд  

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій протиправними, зобов’язання нарахування щомісячної доплати до пенсії задоволити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області щодо перерахунку та виплати доплати до пенсії ОСОБА_1 –протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановленою ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 30.06.2010 року з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог –відмовити.

Постанову суду допустити до негайного виконання.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: