ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 р. Справа № 2578/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Сапіги В.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Попка Я.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області на постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 02.11.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А :
14.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з позовом до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області в якому просить визнати дії відповідача неправомірними.
Поновити строк звернення до суду.
Зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2008 року по 08.09.2010 року в сумі 4921,50 грн., а також проводити виплату перерахованої пенсії в подальшому.
Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 02.11.2010 року позов задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області щодо ненарахування та невиплати накористь ОСОБА_1 підвищення до пенсії незаконними.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року включно відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятою постановою, управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
У відповідності до ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії.
У відповідності до ст.ст.99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не застосував шестимісячний строк звернення до суду, посилаючись на 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», мотивуючи, що суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Такий висновок суду є помилковим, оскільки згідно наведеної статті не обмежується строком виплата пенсії, яка була вже нарахована.
Оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду, визначений ст.99 КАС України, оскільки позивачка пропустила строк звернення до суду без поважних причин, а тому адміністративний позов в частині задоволення позовних вимог за період з 01.01.2008 року по 13.04.2010 року слід залишити без розгляду.
Разом з тим, колегія суддів вважає підставними заявлені вимоги позивачки в частині зобов’язання відповідача нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 2010 року, оскільки дія норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Аналіз законодавства, що регулює спірні правовідносини, надає суду апеляційної інстанції підстави зробити висновок, що рішення суду першої інстанції неповною мірою гарантує захист прав позивача, оскільки за одним із принципів адміністративного судочинства - диспозитивності, суд, у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, може вийти за межі позовних вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги не обмежено кінцевим строком, відтак, переглядаючи справу в листопаді 2010 року, суд першої інстанції повинен був перевірити виконання відповідачем обов'язку з нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області проводити нарахування та виплату на його користь підвищення до пенсії починаючи з 14.04.2010 року, відповідно заявленим позовним вимогам.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області, обов’язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задоволити частково.
Керуючись ст.. 100, ст.. 160, ст. 195, ч.1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області задоволити частково, постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 02.11.2010 року у справі № 2а-680/10 скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» протиправними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області нараховувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 14.04.2010 року з врахуванням ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області про перерахунок призначеної пенсії в період з 01.01.2008 року по 13.04.2010 року залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до ВАС України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
судді Т.В.Онишкевич
Я.С. Попко