Справа № 1-102/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 року   

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого                      судді Гриценко І.Г.

при секретарі                               Манюк Л.В.  

за участю прокурора                   Кузьмінського П.В.    

адвокатів                                       ОСОБА_1, ОСОБА_2     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Шахтарськ Донецької області, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня технічна, не працюючого, раніше судимого:

-          25.12.2006 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ст.ст.308 ч.2, 69, 309 ч.2, 70 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, (судимість не погашена)  

          у вчинені злочину передбаченого ст.276 ч.1 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, працюючого машиністом колійної машини Козятинської колійної машинної станції ДТГО «Південно-Західна залізниця», одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,

          у вчинені злочину передбаченого ст.276 ч.1 КК України,-

                                                  ВСТАНОВИВ:

  ОСОБА_3 працюючи монтером колії,  і ОСОБА_4 працюючи машиністом колійної машини УК-СП, відповідно до на наказів начальника Козятинської колійної машинної станції №120  (скорочено КМС №120), яка являється  структурним підрозділом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно - Західна залізниця»за №16-ос від 10.03.2010 року та відповідно №8-ос від 01.02.2006 року являючись працівниками залізничного транспорту, пов'язаними з рухом поїздів, та відповідальними за виконання вимог безпеки руху в межах своїх обов’язків, відповідно до пункту 1.2 Правил технічної   експлуатації  залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України, №411 від 20.12.1996 року, перевірку із знання яких ОСОБА_3 склав 16.03.2010 року, відповідно до протоколу №1 засідання комісії по присвоєнню професій та кваліфікації, злочинно недбало поставилися до виконання своїх обов’язків щодо забезпечення безпечної роботи під час виконання ремонтних робіт верхньої будови колії, грубо порушивши правила безпеки руху та експлуатації залізничного транспорту.

Так, 19.04.10 року, відповідно до наказу №139 заступника начальника Жмеринської дирекції залізничних перевезень, ДТГО «Південно-Західна залізниця» були заплановані 20 та 21 квітня 2010 року ремонтні роботи на першій головній залізничній колії станції Вороновиця по заміні стрілочних переводів краном, марки УК - 25СП (укладальний кран стрілочних переводів) працівниками Козятинської колійної машинної станції №120 та Вінницької дистанції колії - далі ПЧ - 8. Відповідальним керівником за ремонтні роботи на станції, згідно зазначеного наказу було призначено заступника начальника ПЧ - 8 - ОСОБА_5, за роботою колійної техніки майстра КМС -120 ОСОБА_6, однак фактично роботи по станції Вороновиця проводив інженер - технолог ОСОБА_7 в зв'язку із хворобою майстра.

Приблизно о 09:00 год. 20.04.10 року розпочалися ремонтні роботи на станції Вороновиця. Приблизно о 11 годині ОСОБА_7 з складачем поїздів ОСОБА_8, по вказівці ОСОБА_5 відправилися з станції Вороновиця до станції Фердинандівка господарським поїздом №5703 в складі тепловоза та одного хопера - дозатора завантаженого щебенем, щоб поповнити щебенем раніше вкладені стрілочні переводи по станції Фердинандівка, при цьому ОСОБА_7 заборонив своїм підлеглим працівникам КМС - 120 : машиністу крану УК - 25 СМ - ОСОБА_4, машиністу - оператору крану ОСОБА_9 та монтерам колії ОСОБА_3 і ОСОБА_10 виконувати будь - які роботи за його відсутності. Маневровий склад з крана, марки УК - 25 СП в робочому стані та 5 платформ завантажені блоками нового стрілочного переводу, залишились стояти на станції Вороновиця поруч із стрілочним переводом №2 по напрямку під’їзної колії ЗАТ «Подільський цукор».

Однак, ОСОБА_3, приблизно о 12 год. 40 хв., ігноруючи вказівку керівника робіт ОСОБА_7, почав проводити маневрову роботу, а саме розчеплення складу із 5 платформ не маючи право виконувати обов'язки складача поїздів та допуску до виконання даних робіт, чим грубо порушив п.п. 16.1.10, 16.2.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затверджену наказом Міністерства транспорту та зв'язку України за №507 від 31.08.05р. (далі Інструкція), відповідно до яких роботи господарчих поїздів на коліях станції проводяться під керівництвом відповідального працівника відповідної служби, або виконуючого обов'язки складача поїздів та маневрова робота виконується складачем поїздів.

При виконанні маневрених робіт, склад платформ завантаженими елементами стрілочного переводу, при відчепленні перших двох платформ від крану не відбулося їх розчеплення з іншими, після чого ОСОБА_4 грубо порушуючи п. 16.3.8 вищевказаної інструкції, відповідно до якої забороняється машиністу спеціального самохідного рухомого складу, який виконує маневри, приводити в рух спеціальний рухомий склад без отримання вказівки керівника маневрів особисто, по сигналу монтера колії ОСОБА_3, який не являється керівником маневрів штовхнув краном платформи для проведення розчіпу. Після поштовху краном, при розчепленні двох платформ, інші три ( №19679795, № 19679695 та №19678382) прийшли в рух по напрямку до під’їзної колії ЗАТ «Подільський цукор». В подальшому, зазначені некеровані платформи, накатом прослідували по під’їзній колії, що належить ЗАТ «Подільський цукор»до території підприємства, де розбили ворота та вкотилися на територію ЗАТ «Подільський цукор». Після чого, по вказаній території прослідували до тупика колії, де платформа №19678382, яка слідувала першою, зіткнулась із земельним насипом, внаслідок чого, з першої та другої платформи відірвалися колісні пари. Під час руху та їх сході із колії, некеровані платформи  створили реальну загрозу життю людей - в’їхали в подвір’я будинковолодіння ОСОБА_11 по АДРЕСА_3.       .

Працівники залізничного транспорту ОСОБА_4 і ОСОБА_3 порушили правила безпеки руху і експлуатації транспорту, внаслідок чого, було створено небезпеку для життя людей.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 і ОСОБА_4 свою вину в обвинуваченому злочині визнали повністю, щиро розкаялися у вчиненому та пояснили, що дійсно вчинили зазначений злочин за умов та при обставинах викладених в обвинувальному висновку.

Так, підсудний ОСОБА_3 суду пояснив, що він працює монтером колії з 11.03.2010 року. В коло його функціональних обов’язків входить ремонт верхньої будови колії під керівництвом бригадира або майстра. На протязі останнього місяця, він паралельно також стажувався в якості складача поїздів у ОСОБА_8 20 та 21 квітня 2010 року на станції Вороновиця були заплановані ремонтні роботи по заміні стрілочних переводів. Працівники задіяні в ремонтних роботах, господарським поїздом на станцію Вороновиця прибули приблизно о 8:45 год. Відразу перед початком роботи інструктаж з питань охорони праці та безпечного виконання маневрів проводив інженер-технолог ОСОБА_7, про що він розписався в відповідному журналі проведених інструктажів.

 Приблизно о 11:00 годині керівник робіт ОСОБА_7 разом із складачем поїздів ОСОБА_8 та монтерами колії, з ким саме він не бачив, в складі господарського поїзда виїхали з станції Вороновиця до станції Фердинандівка, на вивантаження платформи з щебенем. При цьому, ОСОБА_7 заборонив виконувати будь - які роботи за його відсутності. Близько 12 год. знаходячись на стрілочному переводі №8, монтер колії ОСОБА_10 попросив його зробити відщепку однієї платформи від п’яти платформ вагонів, які знаходилися на під’їзній колії, яка веде до цукрового заводу.

Він, знаючи, що не має права проводити будь-які маневрові роботи без керівника робіт, і не маючи навиків такої роботи, підійшов до даних вагонів, а саме, до першої платформи, на якій знаходилися металеві рейки та залізобетонні шпали, і дав команду машиністу крану ОСОБА_4, щоб той під’їжджав до даної платформи. Коли кран під’їхав до даної платформи, він провів щепку, повітряні шланги він не з’єднував, після чого витягнув башмак, з першої колісної пари платформи яку він відчіпляв до крану та переніс її до другої платформи, а саме під першу колісну пару та закріпив її. Після чого, він провів розщіпку платформи з краном від інших чотирьох платформ. Потім він провів щепку ще однієї платформи, на якій також знаходилися металеві рейси та бетонні шпали, а саме подав команду крановщику ОСОБА_4, щоб він під’їхав до даної платформи. Коли ОСОБА_4 під’їхав, то він провів щепку, а саме, першу платформу, яка була щеплена з краном до інших чотирьох, після чого він забрав гальмівний башмак із під колісної пари другої платформи та переставив його під колісну пару третьої платформи. Зціпивши першу платформу з другою, він спробував провести розцепку другої платформи із третьою, але так як автощепні пристрої були сильно натягнуті, роз’єднати їх було неможливо, тому він подав команду машиністу крану ОСОБА_4, щоб він послабив сцепку механізмів, що ОСОБА_4 і зробив, давши маленький поштовх вперед вагонами. В цей час він побачив, що сцепочний механізм роз’єднався між другою та третьою платформами, колісна пара третьої платформи вибивала гальмівний башмак, яким вона була закріплена, та три платформи починають рухатися по під’їзній колії в напрямку цукрового заводу. Піднявши гальмівний башмак, він оббіг візок та знову поставив його під другу колісну пару, але колісна пара вибивала гальмівний башмак. Більше спроб зупинки гальмівним башмаком він не проводив, лишивши гальмівний башмак він побіг за вагонами. Також пояснив, що зробив для себе належні висновки, у вчинено розкаюється, так як зробив це неумисно, просив обрати йому покарання без позбавлення волі.

Підсудний ОСОБА_4 суду пояснив, що він працює машиністом крану з 2005 року. В його функціональні обов’язки входить управління механізмами кранів під час укладки та розборки стрілочних переводів на залізничній колії. Кран, яким він керує під час виконання робіт входить в склад господарського поїзда.

20.04.2010 року Жмеринською дирекцією залізничних перевезень з 9:00 год. до 17:00 год. було надано «вікно»на станції Вороновиця, для проведення робіт пов’язаних стрілочного переводу №6 станції, силами працівників Вінницької дистанції колії та Козятинської колійної машинної станції №120. Працівники КМС-120 на станцію Вороновиця прибули у складі господарського поїзда.    

Приблизно о 11:20 годині керівник робіт ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 виїхали з станції Вороновиця до станції Фердинандівка тепловозом. Він від керівника робіт ніяких вказівок проводити будь-які роботи не отримував.

Близько 12 год. він разом із оператором крану УК-25 СП №008 ОСОБА_9 пішли до плацкартного вагону господарського поїзда, щоб пообідати та відпочити. Приблизно о 12:30 год. йому на мобільний телефон зателефонував монтер колії ОСОБА_10 і сказав, щоб вони поверталися до місця знаходження крану. Коли він разом з ОСОБА_9 зайняли свої місця у крані, до нього підійшов ОСОБА_3 і сказав, що зараз будемо проводити маневрові роботи по відчепленню платформи з складу, яка стоїть першою до крану. Він, знаючи, що маневрові роботи без керівника робіт проводити на станції заборонено, почав виконувати команди монтера колії ОСОБА_3 Коли ОСОБА_3 здійснив відчеплення даної платформи від інших, то дав йому команду рукою, щоб він від’їхав з даною платформою. Коли він від’їхав з платформою десь за 3-4 метра, то ОСОБА_3 дав команду зупинки і повернення з платформою, що він і зробив. Коли він знову зчепив дану платформу із чотирма, то ОСОБА_3 показав з допомогою жесту що забираємо дві платформи. Далі ОСОБА_3 витяг гальмівного башмака з-під колісної пари другої платформи від крану і пішов до третьої платформи від крану та поставив башмак під колесо колісної пари візка, що знаходився ближче до крану і дав йому команду нажати на зчепку, так як він зрозумів, що ОСОБА_3 не зміг відчепити платформи. Він виконуючи команду ОСОБА_3 з допомогою крану нажав на зчепку платформи і ОСОБА_3 роз’єднав платформи і знову дав йому команду рухатися з ними вперед, що він і зробив. Коли кран із двома платформами, від’їхав від місця розчепки, приблизно на три метри, йому ОСОБА_9 крикнув команду «зупинка»і «дати задній хід», так як почали самовільно по колії від’їжджати три залишені платформи. Він, повернувшись побачив, що платформи самовільно рухалися в напрямку території цукрового заводу, і біля них присідає ОСОБА_3, і намагався вставити під колеса гальмівний башмак. Тоді ОСОБА_9 сказав йому, щоб він спробував наздогнати краном платформи, що він і намагався зробити, однак для цього йому завадив світлофор, так як габарити крану не дали змоги повз нього проїхати, а тому некеровані платформи, завантажені частинами стрілочного переводу та рейковими решітками прослідували по під’їзній колії в напрямку цукрового заводу. Потім він дізнався, що платформи пошкодили ворота цукрового заводу і ворота, паркан та причіп чоловіка, який проживає поряд з цукровим заводом. Просив передати його на поруки трудовому колективу без обрання йому покарання,

Крім повного визнання вини самими підсудними, їх вина в обвинуваченому злочині повністю підтверджується поясненнями потерпілого, та свідків.  

Потерпілий ОСОБА_13 суду пояснив, що він проживає в АДРЕСА_3. 20.04.2010 року він зранку поїхав до м.Вінниці. Біля 12:00 год. йому на мобільний телефон подзвонила дружина та повідомила, що внаслідок аварії, яка сталася на станції Вороновиця, було пошкоджено їхнє майно. Він одразу ж повернувся додому за місцем проживання і побачив, що одна залізнична платформа на якій були рейси закріплені до бетонних виробів, знаходилася на території його домогосподарства. Залізнична платформа що заїхала на території його домогосподарства пошкодила паркан, тракторний причеп, будівельні матеріали, що зберігалися поруч з причепом та інше майно. Від удару платформи об стовбур груші, яка зупинила рух платформи були пошкоджені будівлі його будинку та гаража. Просив його цивільний позов, який збільшив в судовому засіданні щодо моральної шкоди, задоволити повністю, стягнути завдану матеріальну шкоду його майну і моральну шкоду, так як він переніс сильні душевні хвилювання та страждання за свою власність, за своє  життя, здоров’я та рідних, які могли потрапити під платформу під час її руху.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 20.04.10 року вранці було розпочато ремонтні роботи на станції Вороновиця по заміні стрілочних переводів краном. Приблизно о 11 годині він з складачем поїздів ОСОБА_8, по вказівці ОСОБА_5 відправилися з станції Вороновиця до станції Фердинандівка господарським поїздом, щоб поповнити щебенем раніше вкладені стрілочні переводи по станції Фердинандівка. Перед тим як їхати до станції Фердинандівка він заборонив своїм підлеглим працівникам КМС - 120 машиністу крану ОСОБА_4, машиністу - оператору крану ОСОБА_9 та монтерам колії ОСОБА_3 і ОСОБА_10 виконувати будь - які роботи за його відсутності. Коли вже повертався до станції Вороновиця, до нього на мобільний телефон зателефонували і повідомили про те, що розчепилися платформи і в’їхали в двір жителя смт.Вороновиця, який живе поруч.

Свідок ОСОБА_8 дав пояснення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 20.04.10 року десь о 9:10 год. ранку було розпочато ремонтні роботи на станції Вороновиця по заміні стрілочних переводів краном. Приблизно о 11 годині ОСОБА_7 відправився з станції Вороновиця до станції Фердинандівка господарським поїздом, щоб поповнити щебенем раніше вкладені стрілочні переводи по станції Фердинандівка. Він думав, що ОСОБА_3 являється складачем поїздів, і тому сказав йому відчепити платформи із стрілочними переводами та подати до стрілки №6, де мав бути встановлений новий стрілочний перевід. Коли кран почав тягнути в його сторону дві платформи, він побачив, що три платформи почали самовільно рух в напрямку території цукрового заводу і біля них метушився ОСОБА_3 Далі машиніст ОСОБА_4 намагався краном наздогнати дані платформи, однак йому не дав це зробити світлофор, що стояв на його шляху.    

Свідок ОСОБА_9 дав пояснення аналогічні показам підсудного ОСОБА_4 Пояснив, що 20.04.10 року мали проводитися ремонтні роботи на станції Вороновиця по заміні стрілочних переводів краном. Перед початком роботи ОСОБА_7 провів з працівниками інструктаж з питань охорони праці та безпечного виконання маневрів, про що він розписався в журналі. Без ОСОБА_7 не можна було нічого робити, однак не дивлячись на це, на прохання ОСОБА_10, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 почали роботи по розчепленню платформи. Як саме ОСОБА_3 роз’єднав платформи він не бачив, а коли повернув голову то побачив, що платформи відчепилися і почали самовільно рухатися. ОСОБА_4 спробував наздогнати краном платформи, однак йому не вдалося наздогнати платформи, так як на шляху крана був світлофор, який не дав змоги повз нього проїхати, а тому некеровані платформи прослідували по під’їзній колії в напрямку цукрового заводу, і далі платформа заїхала на території господарства потерпілого.  

Свідок ОСОБА_5 дав пояснення якими підтверджуються покази обох підсудних та обставини вчинення ними обвинуваченого злочину.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_14 дав пояснення аналогічні підсудним, свідкам, щодо наслідків які настали після вчинення підсудними обвинуваченого злочину. Пояснив, що цивільний позов визнає частково, а саме в тій частині що доводиться письмовими доказами по матеріальній шкоді, а по моральній шкоді не визнає, так як їх підприємство пропонувало ОСОБА_13 виконати ремонтні роботи по паркану і іншій завданій шкоді, але він категорично відмовився     

Також вина підсудних у вчинені обвинуваченого злочину підтверджується матеріалами справи:

-          протоколами огляду місця події з фототаблицями (Т.1 а.с.11-23, 35-45);

-          протоколом оперативної наради (Т.1 а.с.69-74);

-          актом службового розслідування (Т.1 а.с.82-85);

-          актами пошкодження вагонів (Т.1 а.с.119, 120);

-          довідкою про загальні матеріальні збитки заподіяні від сходу двох платформ (Т.1 а.с.122);

-          протоколом виїмки (Т.1 а.с.151);

-          копією журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці (Т.1 а.с.152-154);

-          копією відомості під’їзної колії (Т.1 а.с.203-205);

-          висновками експертів №2260 та №111 щодо визначення вартості пошкодженого майна належного потерпілому (Т.2 а.с.8-11, 19-21);

-          висновком експерта №92 (Т.2 а.с.30-33);

-          технічним звітом та заключенням про стан будівельних конструкцій житлового будинку та гаража ОСОБА_13 в АДРЕСА_3 (Т.2 а.с.118-182);

Суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ст.276 ч.1 КК України, як порушення працівниками залізничного транспорту правил безпеки руху, експлуатації транспорту, якщо це створило небезпеку для життя людей.

При призначенні виду та міри покарання обом підсудним, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу кожного підсудного, їх сімейний і матеріальний стан, що обидва підсудні позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, сімейний і матеріальний стан кожного, що ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітню дитину, що ОСОБА_3 раніше судимий (судимість непогашена), ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, думку потерпілого щодо міри покарання підсудним, що завдана злочином матеріальна шкода потерпілому не відшкодувана.

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обох підсудних, суд встановив щире каяття.

Обставини, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудних відсутні.

З урахуванням всіх обставин справи та даних про особу кожного підсудного, суд вважає, що виправлення і перевиховання обох підсудних можливе без ізоляції від суспільства.

З урахуванням обставин вчинення обвинуваченого злочину, наслідків що настали від злочину, даних про особу підсудного ОСОБА_4, суд вважає за неможливе звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності з закриттям кримінальної справи щодо нього з передачею його на поруки трудовому колективу відповідно до клопотання трудового колективу та вважає, що з метою виправлення і перевиховання ОСОБА_4 йому необхідно з урахуванням клопотання трудового колективу про передачу їм ОСОБА_4 для перевиховання, обрати покарання у вигляді виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в прибуток держави з його заробітної плати щомісячно 10 %.

Підсудному ОСОБА_3 необхідно обрати покарання у вигляді обмеження волі з приміненням ст.ст.75, 76 КК України.

Оскільки обидва підсудні перебували в трудових відносинах із Козятинською колійною машинною станцією №120, яка являється структурним підрозділом Державного територіально-галузевого  об’єднання «Південно - Західна залізниця»та є джерелом підвищеної небезпеки, і вчинили обвинувачений злочин, внаслідок якого потерпілому була спричинена матеріальна і моральна шкода, тому шкода підлягає стягненню на користь потерпілого ОСОБА_13 відповідно до ст.ст.1172, 1187 ЦК України з ДТГО «Південно - Західна залізниця».

Аналізуючи докази подані ОСОБА_13 в обґрунтування позовних вимог, суд вважає що позовні вимоги підлягають до задоволення частково по матеріальній шкоді щодо відшкодування:

- вартості металевої січкарні трьохножової - 122 грн. 50 коїі. (визначена згідно висновку експерта);

- вартості косіли однобрусової - 2 310 грн. (визначена згідно висновку експерта);

- вартості  повнокомплектного технічно-справного  причепа -  7000 грн.   (визначена   згідно   висновку   експерта);

- вартості ремонтно-відновлювальних робіт паркану, з урахуванням вартості матеріалів - 1 997 грн. (визначена згідно висновку експерта);

- вартості відновлювальних робіт відносно житлового будинку, гаражного приміщення - 18 917 грн. (визначено згідно технічного звіту та заключення про стан будівельних конструкцій існуючого житлового будинку та гаражу гр.ОСОБА_13);

- вартості металевої дверної лутки для складу виготовленої з кутника 90 мм. X 90 мм.; сітки рабиці з оцинкованого дроту; 14 листів семи-хвильового шиферу; піску будівельного в кількості двох метрів кубічних; дерев плодоносних десятирічного віку в кількості трьох штук, що всього складає - 2247 грн. 37 коп. (вирахувано відповідно до довідки розрахунку ст.слідчого Козятинської транспортної прокуратури молодшого радника юстиції Проця А.А.),

а всього на загальну суму (122 грн. 50 коп. + 2310 грн. + 7000 грн. + 1997 грн. +  18917 грн. + 2247 грн. 37 коп, = 32593,87 грн.

Сума 594 грн. за відшкодування матеріальних витрат у відшкодуванні вартості послуг інспекції Держтехнагляду задоволенню не підлягає, оскільки настання такої шкоди не наступило, так як потерпілий вказані кошти не сплатив реально по постановці на облік придбаного іншого техзасобу.    

Суд вважає, що ОСОБА_13 завдана моральна шкода, яка виразилася в душевних хвилюваннях, нервових потрясіннях, що негативно вплинуло на його стан здоров’я, сильних емоційних, нервових  потрясіннях за своє власне житло, так як нанесені злочином збитки йому до теперішнього часу не відшкодувані, чим порушився його та членів сім’ї  нормальний ритм життя, роботи, погіршився сон із-за перенесеного нервового потрясіння, та стан здоров’я, тому підлягає стягненню з ДТГО «Південно - Західна залізниця»моральна шкода в сумі 5000 грн.

В стягненні решти суми моральної шкоди потерпілому необхідно відмовити.

Витрати понесені потерпілим по юридичній допомозі підлягають стягненню солідарно з обох підсудних в сумі 3500 грн.

          Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обом підсудним необхідно залишити попередню –підписку про невиїзд.  

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

          Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину  передбаченого ст.276 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.   

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3:

-          не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

-          повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи.

-  періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину  передбаченого ст.276 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в прибуток держави  щомісячно 10%  заробітної плати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 задоволити частково.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(м.Київ-34, вул.Лисенка,6) на користь ОСОБА_13 32593 грн. 87 коп. матеріальної шкоди, та 5000 грн. моральної шкоди, а всього 37593 грн. 87 коп.

В стягненні  решти суми матеріальної та моральній шкоди ОСОБА_13 відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь  ОСОБА_13 3500 грн. понесених витрат по юридичній допомозі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обом засудженим залишити попередню –підписку про невиїзд.  

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: