Справа № 2-а-395/11

                                                            ПОСТАНОВА

                                                           Іменем України

15.03.2011 року                                                                                 місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

     в складі головуючого судді:       Васильєвої Т.Ю.,

     при секретарі:                               Томіної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниця справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Роменського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Сумській області Носаль Віктора Павловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

                                                                    ВСТАНОВИВ:

Позивач в заяві вказує, що 12.01.2011 року інспектор ДПС Роменського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Сумській області Носаль В.П. виніс постанову серії ВМ1 № 046266 по справі про адміністративне правопорушення, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122 ч. 2, 126 ч. 1 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Вважає постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, так як обставини, викладені в постанові, не відповідають дійсним обставинам справи, а також позивач вважає, що вона не відповідає чинному законодавству, тому звернувся з даним позовом до суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у  його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач інспектор ДПС Роменського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Сумській області Носаль В.П. в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про що в справі є поштові повідомлення про вручення судової повістки.

За таких обставин, керуючись ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши зібрані докази, суд вважає необхідним позов задовольнити по таких підставах.

12 січня 2011 року інспектор ДПС Роменського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Сумській області Носаль В.П. виніс постанову серії ВМ1 № 046266 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення водієм п.п. 2.1 г, 9.2 Правил дорожнього руху України, а саме: відсутність належно оформленого подорожнього листа та неподання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при здійсненні повороту.

В матеріалах позовної заяви позивач спростував даний факт, визнаний інспектором ДПС доведеним з тих підстав, що він дійсно 12.01.2011 року о 09 год. 25 хв. в м. Ромни по вул. Сумська, керував автомобілем Мерседес-Бенц д/н НОМЕР_1, та не порушував правила відповідно до п.п. 2.1г, 9.2 Правил дорожнього руху України, оскільки, повертаючи праворуч, поворот ним був включений завчасно, тому правопорушення він не вчиняв та не порушив вимоги п. 9.2 Правил дорожнього руху України. Також позивачем було надано інспектору ДПС подорожній лист № 029376 від 11.01.2011 року, належним чином оформлений згідно законодавства. Коли його зупинили працівники ДАІ, при складанні протоколу, інспектор не зафіксував правопорушення позивача жодними засобами доказування, а ні показами свідків, а ні іншими письмовими доказами, а пояснення позивача не були взяті до уваги. Такі пояснення позивача відповідають його поясненням, наданим в протоколі про адміністративне правопорушення.

Зі змісту ст. 280 КУпАП випливає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому ст. 251 КУпАП дано визначення поняття доказів, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту наведеної правової норми випливає, що вказані дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показанням технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні відповідач не довів правомірність свого рішення та не спростував пояснення позивача, а тому підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні.

З урахуванням зібраних по справі доказів вбачається, що відповідачем порушено норми ст. 245 КУпАП, а саме ним не було вжито  належних заходів, спрямованих на своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, а також норми ст. 251 КУпАП, оскільки не надано неспростовних доказів вчинення позивачем правопорушення, що порушує права особи, яка притягується до відповідальності, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, і постанову про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 6, 18, 162, 171-2 КАС України, суд –

                                                             ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.  

Скасувати постанову від 12.01.2011 року серії ВМ1 № 046266 про накладення штрафу в сумі 425 грн. на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КпАП України, та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис

Копія вірна

Суддя:

Секретар: