№ 2-а-866

2011 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

4 лютого 2011 року суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання неправомірними дії, стягнення суми та зобов’язання вчиняти певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання неправомірними дії, стягнення суми та зобов’язання вчиняти певні дії.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», він є дитиною війни.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога йому не виплачувалась, у зв’язку з чим він був змушений звернутися до суду з вказаним позовом

Ухвалою суду було відкрито скорочене провадження у даній справі в межах строку звернення до адміністративного суду, в іншій частині позов було залишено без розгляду.

31 січня 2011 року представник відповідача подав заперечення на позов, в яких зазначено, що позов не підлягає задоволенню, оскільки вимоги чинного законодавства при виплаті пенсії позивачу дотримуються та доплата проводиться в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.  

У відповідності до положень ст. 1832 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши обставини справи, суд  вважає, що позовні вимоги, в межах строку звернення до суду, підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 –VI від 18 листопада 2004 року, та має статус –«дитини війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача конкретної суми недоплаченої допомоги та зобов’язання відповідача в вподальшому вчиняти певні дії не підлягають задоволенню, оскільки нарахування суми допомоги, яка повинна бути виплачена позивачу, не відноситься до компетенції суду і не відповідають вимогам чинного законодавства та на даний час спору з приводу подальшого нарахування щомісячної суми допомоги не існує, права позивача в цій частині не порушені, та крім того, на час розгляду справи неможливо встановити норми права які будуть існувати в майбутньому тому, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може визначати правовідносини між сторонами на майбутнє.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не нараховував та не виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд визнає таку бездіяльність відповідача протиправною та вважає за необхідне зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення пенсії за період з 17 липня 2010 року по 4 лютого 2011 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду за захистом свого права та по день розгляду справи судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ч. 2 ст. 11, ст. ст. 6 –11, 71, 94, 99, 1832 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

          Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 17 липня 2010 року по 4 лютого 2011 року –протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 17 липня 2010 року по 4 лютого 2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.   

В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційна скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя :                                      О.А. Антонюк