Справа №  2-91/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року   Косівський районний суд, Івано-Франківської області  в складі:

головуючої судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Пітеляк С.С.,

адвоката: ОСОБА_1  

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за  позовною заявою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Вербовецької сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Вербовецької сільської ради від 16.10.2000р. за №130, визнання незаконним державного акту на право приватної власності на землю І-ІФ №025355, зареєстрований за №673 05.01.2001р. на ОСОБА_5 на 0,5279га земельної ділянки призначеної для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства в АДРЕСА_1, зобов’язання Вербовецької с/ради розглянути заяву про передачу ОСОБА_3 0,05га земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1 на якій розташовані належні йому житловий будинок та господарські споруди, встановивши межі землекористування спадкодавця ОСОБА_7, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

   в с т а н о в и в:

             Позивач звернувся  із позовом до відповідачів  про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Вербовецької сільської ради від 16.10.2000р. за №130, визнання незаконним державного акту на право приватної власності на землю І-ІФ №025355, зареєстрований за №673 05.01.2001р. на ОСОБА_5 на 0,5279га земельної ділянки призначеної для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства в АДРЕСА_1, зобов’язання Вербовецької с/ради розглянути заяву про передачу ОСОБА_3 0,05га земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1 на якій розташовані належні йому житловий будинок та господарські споруди, встановивши межі землекористування спадкодавця ОСОБА_7 та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

                В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги  підтримали та пояснили,  що  ОСОБА_3 являється власником житлового будинку та господарських споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1.

          Вказане майно він отримав  частину внаслідок спадкування після смерті батька  ОСОБА_8, а іншу частину згідно договору дарування матері ОСОБА_2,  що зареєстровано в Коломийському МБТІ.  Дане господарство  раніше належало   ОСОБА_7  і за ним числилась земельна ділянка  розміром  0.25 га.  Однак, на даний час  Вербовецькою  с/ радою  передано у приватну власність тільки  0.20 га земельної ділянки  відповідно до рішення суду, а решту частини земельної ділянки було передано у приватну власність  померлій  ОСОБА_5, а в даний час знаходиться у користуванні  ОСОБА_4,  яка являється спадкоємцем  майна останньої.

               Вважає, що виданий державний акт на  право власності на землю виданий на ім»я ОСОБА_5  незаконно,  оскільки частина земельної ділянки яка числилась за двором  вилучена  с/радою та вкючена в приватизацію   ОСОБА_5  Крім того, вся технічна документація  по даному акту і сам акт виданий вже після смерті останньої, тобто на померлу особу  та без належної реєстрації.

                Просить   визнати незаконними рішення  Вербовецької с/ради  про передачу  у приватну власніть ОСОБА_5 земельної ділянки розміром 0,5270 га землі та  державний акт в частині вилучення  у нього 0,5 га земельної ділянки, зобов»язати  Вербовецьку с/раду розгляну його заяву щодо передачі йому у власність вказаної землі, а також стягнути із відповідачів моральну та матеріальну шкоду  пов»язану із вирішенням даного питання.

         Представник Вербовецької с/ради  позов визнав частково та пояснив,  що за двором  позивача раніше числилась земельна ділянка 0,28 га  однак, вона не була приватизована  попередніми власниками, тому  після смерті  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перейшла в фонд с/ ради, а пізніше була передана у приватну власність іншим особам.

          Що стосується  державного акту,  то він дійсно виданий  вже після смерті ОСОБА_5, оскільки  заяву про приватизацію землі  остання подала 16.10.2000 року, а померла 28.10.2000року, тому державний акт виготовлявся  її родичами  і ними ж отриманий.   Вважає, що в цій частині с/радою  допущено помилку. Однак, не визнає позовні вимоги щодо відшкодування моральної та  матеріальної шкоди.

         Представник відповідачки   позовні вимоги  не визнала та пояснила, що земельну ділянку  померла ОСОБА_5 отримала на законних підставах так як вказаною землею її родина користуються тривалий час та сплачують земельний податок. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину  ОСОБА_4  являється спадкоємцем всього майна  померлої ОСОБА_5  в тому числі і земельної ділянки.

          Вимоги позивача вважає безпідставними, оскільки  ні в нього, ні в попередніх власників господавства по АДРЕСА_1   спірна земельна ділянка не перебувала в користуванні.

          Просить в позові відмовити.

          Суд заслухавши сторони та вивчивши  матеріали справи  суд вважає, що позов  підлягає до  задоволення

          Відповідно  до ст.152 ЗК України  захист прав громадян  та юридичних осіб  на землю здійснюється  шляхом визнання недійсними  рішень органів  виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

        Як встановлено в судовому засіданні  позивач  ОСОБА_3  являється власником житлового будинку та господарських споруд,   що знаходиться  в АДРЕСА_1, що підтверджується витягом Коломийського МБТІ.

        Дане господарство йому перейшло у власність,  зокрема половина майна на підставі свідоцтва про право на спадщину  виданого нотаріальною конторою 2.10.2007 року, а інша половина на підставі договору дарування посвідченого  Косівською нотаріальною контрою від  22.02.2008 року.

          Із договору дарування  та свідоцтва про право на спадщину  вбачається,  що вказане будинковлодіння розміщене  на земельній ділянці Вербовецької с/ ради  яка числилась за даним двором.

       Довідкою Вербовецької с/ради  від  1.12.2008 року стверджується, що власником даного двору була  ОСОБА_7,  яка померла  1980 року  і  за двором числилась земельні ділянка  0,25 га, а пізніше  0,28 га,   що стверджується оглянутими погосподарськими книгами, пізніше в даному дворі проживав  ОСОБА_8  який також користувався даною землею  і будь –яких даних,  що вказана земля вилучалась   в погосподарських книгах не зазначено.   А   свідоцтвом про право на спадщину  зазначено,   що все належне майно померлому  ОСОБА_8  перейшло  у спадщину позивачу  в тому числі і земельна ділянка.

               Із  рішенням суду від  5.03.2009 року вбачється,  що позивачу при оформленні права власності на будинок було відмовлено в виділенні земельної ділянки,  оскільки земля  яка числилась  за двором  передана у власність іншим особам. Так, частина земельної ділянки розміром  0,20 га передана у власність  ОСОБА_9, де рішенням суду  в цій частині  визнано державний акт недійсним  та  зобов»язано Вербовецьку  с/раду надати згоду на передачу  вказаної землі  у приватну власність  для обслуговування будинку позивачу.

                  Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що інших 0,5 га земельної ділянки яка числилась за двором позивача передано у приватну власність померлій  ОСОБА_5,  що стверджується рішенням  Вербовецької с/ ради  від 16.10.2000 року  та видано  на її ім»я державний акт на право приватної власності на землю.

       Даний факт також підтверджено  актом від  4.12.2010 року Вербовецької с/ради в якому зазначено, що земельною ділянкою яка виділена померлій ОСОБА_5 користується ОСОБА_4  та межа між землекористувачами  проходить по земельній ділянці   ОСОБА_5  

               Суд вважає,  що  рішення та державний акт  видані на ім’я ОСОБА_5  слід визнати незаконними із наведених обставин.

       Оскільки, в судовому засіданні  як представник Вербовецької с/ ради так і представник відповідачки не заперечили,  що спірна земельна ділянка на яку претендує позивач  знаходиться у користуванні  ОСОБА_4, як спадкове майно після смерті  ОСОБА_5

         Згідно оглянутого судом державного акту на право приватної власності на землю виданого на ім»я ОСОБА_5  вбачається, що остання звернулась  із заявою  до  Вербовецької с/ ради  про передачу їй у приватну власність земельної ділянки розміром  0,5279 га.  16.10.2000 року  та рішенням сесії її заяву задоволено.  Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 року  вона померла,  про що свідчить  свідоцтво про смерть, тобто із даних обставин видно, що  ОСОБА_5  являючись особою перестарілого віку не мала реальної можливості виконати рішення сесії  за 12 днів та виготовити технічну документацію для отримання земельної ділянки у власність.

               Згідно пояснень сільського голови вбачається,  що всі дії по виготовленню документів на отримання земельної ділянки проводилось іншою особою, а не самою  ОСОБА_5  так як сам державний акт  виданий вже після її смерті  аж 5.01.2001 року.

              Даний державний акт  виданий із порушенням   та суперечить  інструкції про  порядок складання, видачі, зберігання державних актів  на право приватної власності на землю, що затверджено  «Наказом держкомзему від  4.06.1999 року « так як  у вказаному акті не зазначено дата  видачі його,  а тільки вказано в книзі реєстру, не підписано собою  якій він видається ,  також  зазначено, що особа на яку видається документ померла.

              Таким чином судом встановлено, що Вербовецькою с/радою допущено ряд порушень при передачі земельної ділянки у власність померлій ОСОБА_5, тобто якщо особа не використала своє право приватної власності на земельну ділянку за життя, то с/ рада  зобов»язана зупинити процес приватизації землі до вирішення права на спадкове майно померлої, відповідно до ст.1225 ЦК України.

               Більше того допитаний судом сільський голова  визнав порушення допушені  посадовими особами при видачі державного акту, оскільки  ні в книзі реєстрації державних актів,   ні в будь - якому іншому документі не зазначено хто саме отримав державний акт на право власності на землю  виданий на ім»я ОСОБА_5, не зазначено прізвище, і чи мала дана особа доручення   чи будь - який інший документ  який би посвідчив її право на вчинення таких дій.

              Згідно свідоцтва про право на спадщину  за заповітом  видно, що право  на розпорядження майном померлої   ОСОБА_5 мала  ОСОБА_4  тільки з 10.03.2006 року, тобто з часу реєстрації спадкового майна, а відповідно до ст.ст. 122, 116 ЗК України  підставами набуття права власності на земельні ділянки  на умовах спадкування виникає тільки після отримання документу який посвідчує  право щодо прийняття спадщини.

               А тому,   згідно ст.152 ЗК України  акти  які видані  органом місцевого самоврядування із  порушенням вимог  даного закону підлягають скасуванню.

       Крім цього, слід  зобов»язати Вербовецьку с /раду  в межах ст.ст.  121, 123 ЗК України  розглянути заяву позивача щодо  передачі йому  у приватну власність спірної земельної ділянки, оскільки  вимогами ст.ст. 377,  1225  ЦК України  встановлено, що до  особи  яка набула право власності  на житловий будинок  переходить  право власності або користування   на земельну ділянку  на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення .

             Що стосується вимог позивача про стягнення матеріальної та моральної шкоди,  то в цій  частині  слід  відмовити,  оскільки дана вимога в судовому засіданні нічим не доведена, а представлені квтинціії щодо оплати проїзду позвича не можуть являтись підтвердженням  відшкодування матеріальної шкоди так як  вони не стосуються даної справи,  крім  того інтереси позивача в суді представляли  два  його представники за дорученням.

          На підставі 152 ЗК України ст.ст. 267,1225 ЦК України та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України , суд,-

          в и р і ш и в:   

           Поновити строк звернення до суду.

                   Визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Вербовецької сільської ради від 16.10.2000р. за №130.

Визнати незаконним державний акт на право приватної власності на землю І-ІФ №025355, зареєстрований за №673 05.01.2001р. на ОСОБА_5 на 0,5279га земельної ділянки призначеної для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства в АДРЕСА_1.

Зобов’язати Вербовецьку с/раду розглянути заяву про передачу ОСОБА_3 0,05га земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1 на якій розташовані належні йому житловий будинок та господарські споруди, встановивши межі землекористування спадкодавця ОСОБА_7.

В частині стягнення матеріальної та моральної шкоди –відмовити.

      Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

         Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

         Суддя: