Білогірський районний суд Хмельницької області

вул.Шевченка,42 смт.Білогір'я, Білогірський  р-н, Хмельницька обл., Україна  ін.30200

Справа №  1-30/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14.03.2011                                     смт.Білогір'я

    Білогірський районний суд  Хмельницької області

в складі:

            головуючого –   судді          Герасимчук Н.П.,

            при секретарі                        Кубацькій І.Д.,                  

            з участю прокурора             Дідича А.М.

підсудного ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Білогір’я Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Радошівка Шумського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, військовозобов?язаного, не судимого в порядку ст. 89 КК України  

У вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 164, ч.1 ст. 382 КК України,

                           В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи зобов’язаний сплачувати аліменти за рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області №2-227 від 27 квітня 2006 року на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5  в розмірі ј частини заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно,  починаючи з 24.03.2006 року і до досягнення ним повноліття, злісно ухилявся від сплати аліментів  і станом на 01.01.2011 року допустив заборгованість на суму 4491,60 грн.  

Достовірно знаючи про вищевказане рішення, незважаючи на попередження працівників виконавчої служби про необхідність виконання рішення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та керуючись корисливими мотивами, у період з 30 липня 2010 року по 11 лютого 2011 року рішення суду, яке набрало законної сили та було обов’язковим для виконання, ОСОБА_1 умисно не виконував.

Підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, суду пояснив, що аліментів не сплачував, оскільки  усі зароблені ним кошти витрачав на власні потреби. В минулому році працював трактористом у приватного підприємця Шумського району Тернопільської області ОСОБА_4, проте одержані кошти витратив на купівлю собі одягу. На даний час не працює, на обліку як безробітний не перебуває.

Вина підсудного доведена і поясненнями потерпілої, яка пояснила, що після розірвання шлюбу підсудний не надає допомоги на утримання дитини, участі у його вихованні не приймає. З сином не спілкується, її уникає.  

Крім власного визнання вини у скоєнні злочину вина підсудного доведена матеріалами справи:

        - довідкою-розрахунком ДВС Білогірського РУЮ від 24 січня 2011 року, згідно якої  заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів станом на 01.01.2011 року становить  4491,60 грн.

- довідкою Білогірського районного центру зайнятості №22-02/229 від 25.01.2011 року   якою встановлено, що ОСОБА_1 в період з 27.04.2006 року по даний час на обліку, як безробітній не перебував.

- попередженнями відділу ДВС Білогірського РУЮ про необхідність сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3  (а.с. 27).

ОСОБА_1 є працездатний. Будь-яких доказів щодо  поважності  причин  несплати аліментів суду не надав.  

Таким чином суд вважає, що вина ОСОБА_1 у злісному ухиленні від сплати, встановлених рішенням суду аліментів на утримання сина, та умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили, доведена і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.164, ч.1 ст.382 КК України.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість скоєного злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Підсудний скоїв злочини, що кваліфікується як невеликої та середньої тяжкості.

За місцем проживання характеризується задовільно.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено. Обставинами, що пом’якшують покарання є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

При таких обставинах суд вважає за можливе призначити підсудному покарання в межах санкцій ч.1 ст. 164 та  ч.1 ст. 382 КК України, з випробуванням, без реального відбуття покарання.   

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,   суд,      

                         З А С У Д И В:

 ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.164, ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання  у вигляді:

за ч.1 ст.164 КК України -  1 рік обмеження волі.

за ч.1 ст.382 КК України – 1 рік позбавлення волі.

Відповідно до ч.1  ст.70 КК України остаточне покарання призначити  шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити йому покарання у вигляді  одного року позбавлення волі.   

Відповідно до ст. ст.75 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року і 6 місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ч.2 ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишити попередній запобіжний захід - підписку про невиїзд.  

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного  суду Хмельницької області  через Білогірський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя   Н. П. Герасимчук