Справа № 2-261/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 року                                                                                                                м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

                              головуючого - судді Піндрака О.О.,

                              при секретарі Власенко Н.О.,

                              з участю: представника позивача ОСОБА_1,

                              відповідача ОСОБА_2,

                              представника відповідача - Публічного акціонерного товариства

                              комерційний банк "ПриватБанк" - Москалюк С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агенство "Верус", Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання договорів недійсними,

встановив:

15 лютого 2008 року між ОСОБА_2 (поручитель) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (кредитор) укладено договір поруки № 0802/1016/1, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_4 (боржник) своїх обов'язків за кредитною угодою від 15.02.2008 р. № 0802/1016, відповідно до якої кредитор надав боржнику кредит з сумі 500 000 доларів США, а боржник зобов'язався повернути кредит в строк до 14.02.2013 р., сплачувати за його користування 13 % річних в дату сплати процентів, а у випадку порушення строків повернення кредиту - 32 % річних в дату сплати процентів, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договорі.

Тоді ж між ОСОБА_2 (поручитель) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (кредитор) укладено договір поруки № 0802/1016, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_4 (боржник) своїх обов'язків за кредитною угодою від 15.02.2008 р. № 0802/1016, відповідно до якої кредитор надав боржнику кредит в сумі 500 000 доларів США основного боргу, а боржник зобов'язався повернути кредит в термін повернення кредиту й окремих частин - траншів кредиту, що встановлюється договорами про видачу траншів кредиту, а також графіками погашення кредиту, відсотків і винагороди, які є невід'ємними додатками до договорів про видачу Траншів, але не пізніше 14 лютого 2013 року, сплачувати за його користування 13 % річних в дату сплати внеску по кредиту та процентів, якою є дата згідно п.п. 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.10 кредитного договору, п.п. 1.3, 4.1, 4.2., 4.3 договорів про видачу траншів до кредитного договору, а у випадку порушення строків повернення кредиту - сплачувати 32 % річних в дату сплати внеску по кредиту та процентів, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договорі та договорах по видачі траншів до кредитного договору.

12 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агенство "Верус" (поручитель) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (кредитор) укладено договір поруки № 467, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_4 (боржник) своїх обов'язків за кредитною угодою від 15.02.2008 р. № 0802/1016, відповідно до якої кредитор надав боржнику кредит з сумі 500 000 доларів США, а боржник зобов'язався повернути кредит в строки, зазначені в кредитному договорі, сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі та строки, визначені кредитним договором,, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договорі.

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ТОВ "Українське Фінансове Агенство "Верус" про визнання вказаних договорів поруки недійсними, посилаючись на те, що договори поруки №№ 0802/1016/1 та 0802/1016 від 15.02.2008 р. всупереч вимог ст. 65 Сімейного кодексу України (далі - СК України) укладені із ОСОБА_2 без письмової згоди другого з подружжя, тобто без його згоди, а договір поруки № 467 від 12.01.2009 р. є фіктивним правочином, оскільки розмір відповідальності поручителя перед кредитором значно менший за розмір наданого йому - позивачу кредиту.

До участі в справі як співвідповідача залучено Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала повністю.

Представник відповідача - ПАТ КБ "ПриватБанк", в ході судового розгляду справи проти позову заперечив, посилаючись на його безпідставність.  

Представник відповідача - ТОВ "Українське Фінансове Агенство "Верус", який належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Згідно зі ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Положення вказаної норми закону щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються саме розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів і не створює обов'язків для другого із подружжя, а лише для позичальника, як сторони договору              (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов'язання, зокрема грошового, а не правочином щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а відтак до цих правовідносин норми ст. 65 СК України не застосовуються.

Відповідно до ст.ст. 59, 60 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Жодних доказів фіктивності правочину - укладеного між ТОВ "Українське Фінансове Агенство "Верус" та ПАТ КБ "ПриватБанк" договору поруки № 467, позивачем не надано, не встановлено таких і в суді.

Зокрема, із тексту цього договору вбачається, що поручитель створює для себе юридичні наслідки у виді обов'язку повернути кредитору кошти у разі невиконання боржником своїх обов'язків за кредитним договором. Встановлений же розмір відповідальності поручителя перед кредитором - це право сторін цього правочину, які в силу ст. 6, 627 ЦК України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Крім того, укладення цього правочину ніяким чином не порушує інтереси позивача та не впливає на його зобов'язання перед кредитором.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що підстав для визнання оспорюваних позивачем договорів поруки, в межах заявлених позовних вимог, немає.

Керуючись ст.ст. 6, 203, 215, 234, 553, 627, 1054 ЦК України, ст. 65 СК України, ст.ст. 10, 11, 59, 60, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

ОСОБА_4 в позові до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агенство "Верус", Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання недійсними договорів поруки: № 0802/1016/1 від 15.02.2008 р., укладеного між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк"; № 0802/1016 від 15.02.2008 р., укладеного між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк"; № 467 від 12.01.2009 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агенство "Верус" та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", - відмовити.

На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, без участі якої проголошено рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Справа № 2-261/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

15 лютого 2011 року                                                                                  м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

                              головуючого - судді Піндрака О.О.,

                              при секретарі Власенко Н.О.,

                              з участю: представника позивача ОСОБА_1,

                              відповідача ОСОБА_2,

                              представника відповідача - Публічного акціонерного товариства

                              комерційний банк "ПриватБанк" - Москалюк С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агенство "Верус", Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання договорів недійсними,

вирішив:

ОСОБА_4 в позові до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агенство "Верус", Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання недійсними договорів поруки: № 0802/1016/1 від 15.02.2008 р., укладеного між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк"; № 0802/1016 від 15.02.2008 р., укладеного між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк"; № 467 від 12.01.2009 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агенство "Верус" та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", - відмовити.

На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, без участі якої проголошено рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: