Справа № 2- 834/11

    Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 року  Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді –Кравченко В.Є.,

при секретарі -  Пронкіній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка представляє інтереси малолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про визначення порядку користування квартирою,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Нахімовського районного суду м. Севастополя з позовом до відповідачів про встановлення порядку користування житловими приміщеннями та містами загального користування, а саме: кімнатами АДРЕСА_2, виділив йому в користування житлову кімнату площею 10,00 кв.м., залишив у користуванні відповідачів житлову кімнату, площею 18,6 кв.м., а лоджію, кухню, ванну кімнату, туалет, коридори в квартирі залишити в загальному користуванні усіх співвласників. Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що між сторонами виникають спори про визначення порядку користування кімнатами, які у добровільному  порядку вирішити не представляється можливим.

Позивач, та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги вточнили та підтримали їх у повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені у позові просили суд задовольнити позов, оскільки його вимоги узгоджуються з положеннями статті 358 Цивільного кодексу України.

Відповідачі заперечували проти заявленого позову, просили у позові відмовити, оскільки вважають неможливим проживання разом з позивачем, позивач має інше місце проживання, своєю кімнатою користуватися намірів не має, оскільки планує здавати в оренду іншим особам, на їх думку, вимоги позову є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Третя особа, ОСОБА_5, який брав участь в судових засіданнях 01.11.2010р.та 03.02.2011 р. проти задоволення заявленого позову не заперечував.

Суд, вислухавши сторони, пояснення свідка, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що  підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.  

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 19.10.2007 року, виданого Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради, кімнати АДРЕСА_2 належать на праві загальної часткової власності: ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_8, ОСОБА_3 Всім їм належить по 1/4 частки вказаних кімнат.

Кімната 62-6 належить на праві власності – ОСОБА_5

Відповідно до експлікації внутрішній площі, квартира складається з трьох ізольованих житлових кімнат площею 10,0 кв.м., 18,6 кв.м. і 12,4 кв.м., а також підсобних приміщень: кухні - 9,1 кв.м., ванної кімнати - 2,8 кв.м., туалету - 1,4 кв.м., коридору – 11,3 кв.м., лоджії –3,2 кв.м., кладової –1,3 кв.м. Загальна площа квартири, з урахуванням кімнати, площею 12,4 кв.м. що належить на праві власності –ОСОБА_5, складає 66,9 кв.м. Житлова площа спірних кімнат 62-2 і 62-3, що належать позивачу та відповідачам складає 28,6 кв.м. Позивачу у спірній квартирі належить 1/4 частка житлової площі і підсобних приміщень. У теперішній час він займає кімнату,  площею 10,0 кв.м., а позивачі займають житлову кімнату площею 18,6 кв.м.

Свідок –ОСОБА_9, підтвердила, що позивач дійсно займає жилу кімнату, площею 10 кв.м., вона неодноразово була у нього, разом  з ОСОБА_1 здійснювала ремонт цієї кімнати. Також свідком підтверджені обставини неприязних відносин, які склались між сторонами  по справі.

Відповідно до ст. 355 ч.1, 4  ЦК України, майно, що  є у  власності   двох або більше  осіб (співвласників),  належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Зі змісту Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»у поєднанні з нормами статей 1, 6, 9,  61 ЖК,   ст. 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є житлове приміщення,  в якому особа постійно проживає,  має передбачені  ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням.

Оскільки спірна квартира є спільною частковою власністю сторін,в силу ст.358 ЦК України, кожен зі співвласників може ставити питання про встановлення порядку користування цією квартирою.

Відповідно до ст.382 ЦК України, власникам квартири у житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування.   

У відповідності до частини 1 статті 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання.

Позивач, як співвласник кімнат АДРЕСА_2, в силу положень норм 316,317,319 ЦК України, має право користуватися  своїм майном на власний розсуд.

Запропонований позивачем  порядок користування квартирою відображає фактичний порядок користування, що склався, на думку суду, відповідає загальним інтересам кожного із сторін, з врахуванням їх полу, не порушує право кожного на розпорядження майном в квартирі та допоможе врегульовати неприязнені відносини, що склалися  між сторонами з приводу користування  спірною жилою кімнатою.  Тому суд вважає, що такий порядок користування житловими приміщеннями, кухнею та іншими приміщеннями квартири може бути закріплений судовим рішенням.

Позивачу в користування підлягає виділенню кімната, площею 10,0 кв.м., а відповідачам –житлова кімната, площею 18,6 кв.м., всі підсобні приміщення - залишити в загальному користуванні.

Заперечення відповідачів про неможливість проживання разом з позивачем прийняти до уваги судом, проте з зустрічною позовною вимогою про припинення права сумісної власності або виплаті відповідної  матеріальної компенсації за частку позивача вони не зверталися. При цьому, суд при розгляді справи обмежений  межами заявленого позову.  В порядку статей 10,60 ЦПК України, відповідачі не довели суду свої заперечення  на позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення  порядку користування спірною житловою  площею.

У зв’язку з задоволенням позову, судові витрати, понесені  позивачем, підлягають віднесенню на відповідача ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_4 звільнена, як інвалід за станом здоров’я від сплати цих витрат за законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 355,358, 382,383 ЦК України, ст.ст.3,10,11,27,30, 27-60,209, 212-215,218 ЦПК України, суд

                                                     ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити.

Визначити порядок користування житловими кімнатами АДРЕСА_2, виділивши: ОСОБА_10, в користування житлову кімнату площею 10,0 кв.м.

ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 виділити в користування житлову кімнату, площею 18,6 кв.м.

Залишити в загальному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 - коридор, кухню, туалет, ванну кімнату, лоджію, кладову.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий  збір, в сумі 08,50 грн., витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового розгляду, в сумі 37,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Нахімовський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду.

Суддя Нахімовського районного

суду  м. Севастополя                     В.Є.Кравченко