Справа № 1- 41 / 2011

В  И  Р  О  К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

1 лютого 2011 року                                                                                    м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді -                    Логвінової О.В.,

при секретарі -                    Федорченко О.В.,

за участю прокурора-          Цирфи К.А.,

адвокатів –захисників -          ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

законних представників -          ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Полтави, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1  освіта неповна середня, не одруженого, учня вечірньої школи №1, раніше  судимого 25.11.2009 року Київським районним судом м. Полтава за ст. 186 ч.2, 187 ч.1, 70 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, -

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, уродженця с.Новооржицьке Оржицького району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2  не одруженого, учня ПТУ №17, раніше судимого 22.05.2009 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ст. 185 ч.3, 186 ч.2, 70 КК України на 3 роки позбавлення волі, згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 18.09.2009 року застосовано ст.ст. 75, 104 КК України та звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, -

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_9, українця, громадянина України, уродженця м. Лубни Полтавської області, не одруженого, освіта середня, раніше не судимий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 проживаючого в м. АДРЕСА_4

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_14, українця, громадянина України, уродженця м. Карлівка, Полтавської області, не одруженого, учня ПТУ № 4, раніше  не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_18, українця, громадянина України, уродженця м. Полтава, не одруженого, Учня ПТУ № 21, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

24.12.2009 року близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, перебуваючи  у дворі будинку № 4а по вул. Сінна в місті Полтава, умисно, з корисливою метою, за попередньою змовою, умовно розділивши між собою участь у вчиненні злочину в залежності від їх  місцезнаходження по відношенню до потерпілих, напали на громадян ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які також перебували в стані алкогольного сп»яніння.  

Так, ОСОБА_11 перебуваючи поблизу потерпілого ОСОБА_16 наніс йому удар кулаком в ліву частину обличчя, в цей час ОСОБА_12, приєднавшись до ОСОБА_11, також почав наносити удари кулаками по тулубу та в обличчя потерпілому ОСОБА_16, після чого ОСОБА_11 наскочив ззаду на спину ОСОБА_16 та повалив його на землю правим боком до злочинців.

Водночас ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 збили з ніг потерпілого ОСОБА_17, який впав на землю на спину, та почали разом наносити йому удари ногами по тулубу та ногам, з метою заволодіти особистими речами ОСОБА_17.

В той же час ОСОБА_11 та ОСОБА_12 продовжували наносити удари ногами по тулубу та ногам ОСОБА_16, який від ударів втратив свідомість, а ОСОБА_13 в свою чергу, відбігши від потерпілого ОСОБА_17, також наніс 3 - 4 удари зверху по ногам потерпілого ОСОБА_16, та повернувся до потерпілого ОСОБА_17 Такими діями потерпілому ОСОБА_16 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді згідно з висновком експерта № 458 від 15.03.2010 року перелому правої гомілки, який кваліфікується як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я, та утворились від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могла бути нога людини у взутті, або інший предмет з подібною характеристикою.

В момент заподіяння насильства, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_17 закривався від ударів руками, ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 заволоділи, зірвавши  з правого плеча, його спортивною сумкою чорного кольору, вартістю згідно з висновком товарознавчої експертизи № В-985/1 від 10.03.2010 року 14 грн., в якій знаходились шкіряні рукавички вартістю зі слів потерпілого 60 грн., 1 кг. мандарин вартістю 9 грн., після чого з місця скоєння злочину зникли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд.  

В свою чергу, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 заволоділи особистим майном потерпілого ОСОБА_16, а саме: - мобільним телефоном «Соні Еріксон М600І»в корпусі чорного кольору, імей НОМЕР_1, вартістю згідно з висновком товарознавчої експертизи № В-985/1 від 10.03.2010 року 900 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора «МТС», вартістю 20 грн., на рахунку якої було 0, 06 грн.; - грошима в сумі 30 грн., - ваучером поповнення рахунку (МТС) на 30 грн. вартітсю 30 грн.; - паспортом громадянина. України на ім»я ОСОБА_16, вартості для потерпілого не представляє; - ключами в кількості 4-х штук, вартості для потерпілого не представляють; - наручним годинником «Перфект»вартістю зі слів потерпілого 150 грн.; - шоколадним батончиком «Снікерс»вартістю 6 грн.

Злочинними діями ОСОБА_11 та неповнолітніх ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 потерпілому ОСОБА_17 було спричинено матеріального збитку на суму 83 грн.,  потерпілому ОСОБА_16 спричинено матеріального збитку на суму 1136,06 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 свою вину не визнавав та пояснив, що  24.12.2009 року він знаходився з товаришем в мікрорайоні міста Полтави «Половки», йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_12, попросив під»їхати до нього на ЖД вокзал. ОСОБА_12 був з ОСОБА_14 та ОСОБА_13, коли  зустрілися було близько 21 години, вирішили погуляти по місту Полтаві. З вокзалу поїхали на вул. Сінну, там зустрілися із ОСОБА_25, ОСОБА_20 та ОСОБА_19 із дівчатами, які були з ними. Підсудній запропонував випити пива, купили пиво в магазині та пішли в двір багатоповерхового будинку на дитячу площадку на качелі, почали пити пиво. Потім ОСОБА_12 побіг за гараж в туалет, незабаром вибіг та почав кликати на допомогу. ОСОБА_15, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 побігли до нього, підсудній залишився сидіти на лавці. Почув крики. Потім він, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 також побігли за гараж і побачили, що там бійка. Один чоловік потерпілий лежав, ОСОБА_12 стояв і бив потерпілого. Підсудний хотів відтягти ОСОБА_12 та потягнув його за куртку. Потім почав тікати і всі хлопці також розбіглися. Побіг до вулиці  Сінної, до нього підбіг ОСОБА_14 без кросівка, сказав, що загубив кросівок коли була бійка, потім пішов знайшов свій кросівок і повернувся. Потім вони здзвонилися з рештою хлопців і зустрілися біля магазину «Петрович», зустрілися –підсудній, ОСОБА_12, ОСОБА_14 і ОСОБА_13. Раптом побачили одного з потерпілих, який також їх побачив і біг в їхню сторону, всі хлопці розбіглися. Пізніше, під час розмови, ОСОБА_12 сказав, що коли він пішов у туалет за гаражі, то один із потерпілих образив його та вдарив, після чого ОСОБА_12 покликав на допомогу.  Підсудний суду зазначив, що вину свою не визнає, так тілесних ушкоджень потерпілим не наносив та ніяких речей у них не викрадав. Але не бажав таких наслідків для потерпілих, намагався відтягнути ОСОБА_12 від одного із потерпілих, якому ОСОБА_12  наносив удари; розкаюється, що не зміг запобігти бійці, просить суворо його не карати.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 свою вину визнав частково та пояснив, що 24.12.2009 року ввечері приїхав з ОСОБА_13 в місто Полтаву, щоб стати на облік в КВІ, але оскільки був уже вечір, вирішили не йти в інспекцію, а зустрітися із товаришами. Він подзвонив ОСОБА_11 та домовився зустрітися коло ЖД вокзалу. Вони зустрілися із ОСОБА_11  та ОСОБА_15, а потім всі разом поїхали на вулицю Сінну на зустріч із друзями ОСОБА_11. Зустріли  знайомих ОСОБА_11, то були хлопці та дівчата, і всі разом вирішили випити пива. Зайшли в магазин, ОСОБА_11 придбав три двохлітрових пляшки пива і всі пішли у двір багатоповерхового будинку на дитячий майданчик пити пиво на качелях. Майже відразу дівчата пішли додому, хтось із хлопців пішов їх проводити. Сам підсудний відійшов в туалет за гаражі, між гаражами побачив двох невідомих чоловіків, вони були в нетверезому стані. Потерпілий ОСОБА_16 нецензурно виразився в адресу підсудного та вдарив його кулаком в ліву щоку. Після цього, ОСОБА_12 побіг і погукав хлопців на допомогу. ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 прибігли на його крик, і вони всі разом почали бити потерпілих. Спочатку, сам ОСОБА_12 підбіг до потерпілого ОСОБА_16 і ударив його ногою в спину, від удару потерпілий впав, потім бив його ногою та руками по корпусу, коли той лежав. Інші хлопці накинулися на потерпілого ОСОБА_17, куди саме наносили удари інші хлопці він не бачив. Був такимй момент, що ОСОБА_11 дійсно намагався його відтягнути, але він продовжував бити потерпілого ОСОБА_16. Потім всі розбіглися, зустрівся біля магазину «Петрович»із ОСОБА_11, через 5-7 хв. до них підбіг ОСОБА_14 і сказав, що він загубив кросівок, пішов назад шукати його і попросив почекати його. В цей час підійшли ОСОБА_13 і ОСОБА_15.  Раптом побачили одного із потерпілих, а саме ОСОБА_17, яки ішов до них. Вони злякалися і розбіглися в різні сторони. Пізніше ОСОБА_14 дав йому мобільний телефон марки «Соні Еріксон»і сказав, що він забрав у одного з потерпілих мобільний телефон  і паспорт, домовилися продати телефон у місті Лубнах, «щоб не попалитися». Паспорт потерпілого ОСОБА_14 викинув. Наступного дня підсудний разом із ОСОБА_13, продали мобільний телефон знайомому ОСОБА_22 у місті Лубнах за 250 грн.. Підсудний зазначив суду, що в скоєному щиро розкаюється, просить пробачення у потерпілих, та просить суворо його не карати.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_13 свою вину визнав частково та пояснив, що 24.12.2009 року ввечері приїхав із ОСОБА_12 в місто Полтаву. ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_11 та домовився із ним зустрітися,  зустрілися в районі концертного залу «Листопад», потім ОСОБА_11 зустрів іще декількох свої товаришів, хлопців та дівчат, і вони всі разом вирішили випити пива. Купили пиво в магазині і пішли в двір на дитячий майданчик на качелях пити пиво. ОСОБА_12 пішов до гаражів у туалет, його не було близько 2-х хвилин. Він вийшов із –за гаража і почав кричати - «допоможіть». Йому на допомогу за гаражі відразу побігли ОСОБА_12, ОСОБА_15 і ОСОБА_14. Там вони побачили двох дорослих чоловіків, які були в нетверезому стані. ОСОБА_12 одного із потерпілих збив з ніг, та бив його руками і ногами по корусу, то був потерпілий ОСОБА_16. ОСОБА_11 напригнув на потерпілого  ОСОБА_17. Сам підсудний визнає, що наніс близько 3-х ударів ногою по корпусу потерпілому ОСОБА_17. Також бачив, що ОСОБА_15 також бив потерпілого ОСОБА_17 2 чи3 рази по корпусу, ОСОБА_14 наніс один удар кулаком в плече потерпілому ОСОБА_16. ОСОБА_12 бив потерпілого ОСОБА_16 руками та ногами. Потерпілий ОСОБА_17 стояв на колінах,  коли йому наносили удари він намагався встати. Потім всі хлопці повтікали. Коли підсудний з ОСОБА_12  повернулися додому у місто Лубни, то ОСОБА_12 показав йому мобільний телефон марки «Соні Еріксон»та наступного дня вони разом продали його. Зазначив, що попередньої  домовленості нападати на потерпілих у них не було, але у вчиненому щиросердечно розкаюється, просить вибачення у потерпілих, просить суд суворо не карати.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_14 свою вину визнав частково та пояснив, що 24.12.2009 року в місто Полтаву із міста Лубни приїхали його знайомі  хлопці  ОСОБА_12 і ОСОБА_13.  Вони зустрілися, також зустріли знайомих ОСОБА_11 і ОСОБА_15. Всі разом вони поїхали на таксі  на зуп. «Сінна», там ОСОБА_11 зустрів іще своїх знайомих декількох хлопців та дівчат. Всі разом вирішили випити пива. ОСОБА_11 купив пиво в магазині і всі пішли на дитячий майданчик на качелю. Дівчата з деким із хлопців пішли додому. ОСОБА_12 пішов  за гаражі у туалет, приблизно через 2 хвилини він вибіг і погукав на допомогу.   ОСОБА_12 і ОСОБА_11 побігли першими за гараж, за ними підсудний, ОСОБА_13 і ОСОБА_15. ОСОБА_11 наніс удар  ногою в спину  потерпілому ОСОБА_16. Сам визнає, що ударив ногою потерпілого ОСОБА_17 в область плеча. ОСОБА_13 також наносив удари потерпілому ОСОБА_17 в область тулуба. Потім всі хлопці почали тікати, підсудний, коли тікав загубив кросівок, потім  зустрів ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_11, сказав, що загубив кросівок, пішов знайшов загублений кросівок. Потім вони побачили потерпілого ОСОБА_17 який ішов до них і щось кричав, вони знову почали тікати. Зустрівшись на зупинці громадського транспорту «Сінна», побачив, що у ОСОБА_12 були ключі з брелком, але він їх викинув. Також ОСОБА_12 показував мобільний телефон марки «Соні Еріксон»і запитував чи не хоче його хтось купити. У вчиненому підсудний щиро кається, просить вибачення у потерпілих, та просить суворо його не карати.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_15 свою вину визнав частково та пояснив, що 24.12.2009 року ввечері зустрів ОСОБА_11, потім вони зустріли ОСОБА_12 та ОСОБА_13. Пізніше всі разом зустрілися на зупинці громадського транспорта «Сінна»з іншими хлопцями та дівчатами і вирішили пити пиво, купили пиво в магазині, пішли у двір житлового будинку на дитячий майданчик. Там пили пиво, відпочивали. ОСОБА_12 пішов за гаражі у туалет. Через 2-3 хвилини вибіг і сказав, що до нього «пристали»двоє чоловіків. За ОСОБА_12 пішли ОСОБА_13, ОСОБА_14 і сам ОСОБА_15. Почалася бійка. Хто і як наносив удари не пам»ятає. Не бачив щоб ОСОБА_11 бив потерпілих. Потім хтось крикнув «побігли»і вони всі розбіглися. Зустрілися разом біля магазину «Петрович», поговорили і розійшлися по домам. У вчинено щиро кається, просить вибачення у потерпілих, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_16 суду пояснив, що 24.12.2009 року ввечері із своїм знайомим ОСОБА_17 ішли до нього додому в гості, найкоротший шлях до під»їзду був повз гаражі. Потерпілий ішов першим, за ним ОСОБА_17. До під»їзду залишалося близько 15 метрів, як раптом вони побачили невідомих хлопців. Вони стали перед ним, на вулиці було темно, горіли ліхтарі. Пам»ятає, що його точно бив ОСОБА_11, так як успів роздивитися його та запам»ятав по рисам обличчя. Решту хлопців не розгледів, вони почали бити його кулаками та ногами. Хтось схватив його  ззаду  за шию, почав тягнути назад. Потерпілий упав, у нього щось зламалося в коліні і дуже заболіло, він втратив свідомість. Коли отямився, то виявив, що  у нього зникли його особисті речі: кошти 30 грн., зв»язка ключів, батончик «Снікерс», наручний годинник, мобільний телефон марки «Соні Еріксон»і  паспорт громадянина України, який лежав у внутрішній кишені куртки. Потім до нього підійшов ОСОБА_17, але потерпілий не міг встати. ОСОБА_17 пішов у магазин, викликав машину  швидкої допомоги, та потім його відвезли в травмпункт 1 МКЛ. Наступного дня  заявив про пропажу речей. Зазначив, що ніякої суперечки між ним та ОСОБА_12 біля гаражів не було, вони з ОСОБА_17 ОСОБА_12 не ображали і не бачили його самого, хлопці цілеспрямовано підійшли до них групою і почали їм наносити тілесні ушкодження, а потім заволоділи їх речами. Не заперечує, що вони із ОСОБА_17 в той вечір вживали алкогольні напої, але наполягає на тому, що вони не були дуже п»яні, вони давно не бачилися і ішли в гості до потерпілого. Цивільний позов не заявляв, при призначенні покарання підсудним покладається на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_17 суду пояснив, що 24.12.2009 року він зустрів свого товариша ОСОБА_16, давно не бачилися, разом випили небагато горілки та пішли до ОСОБА_16 в гості. На гостинець потерпілий купив 1 кг мандарин, ОСОБА_16 придбав батончик «снікерс». Коли виходили з магазину, хтось запитав скільки годин. Вийшли з магазину. Не доходячи до повороту стали, закурили. Коли доходили до гаражів, між ними є прохід, натоптана доріжка до під»їзду, де проживає ОСОБА_16, він побачив, що приблизно троє невідомих хлопців вискочили і напали на ОСОБА_16. Потім на потерпілого також напали, почали збивати з ніг, він упав на коліна та почув, що хтось вириває у нього із рук сумку. Потім хлопці почали тікати, він погнався за ними, але не наздогнав. Повернувшись до ОСОБА_16, вияснив, що у нього зламана нога, викликав із магазина швидку допомогу та поїхав із ним в травмпункт 1 МКЛ. Ніякої сварки між ними та ОСОБА_12 у них не було, ОСОБА_12 вони не били і не ображали, хлопці напали на них і почали відразу бити та забирати сумку і інші речі. Цивільний позов не заявляв, при призначенні покарання підсудним покладається на розсуд суду.

Вина підсудних також доводиться :

           Показами свідка ОСОБА_23, який в судовому засіданні пояснив, що                                                        24.12.2009 року близько 22.00 год. повертаючись додому у нічний час  почув голос, підійшовши ближче побачив чоловіка, яким виявився ОСОБА_16, який сидів на снігу з поламаною ногою. Знає ОСОБА_16,  тому що співмешкає з його сестрою. Зі слів потерпілого свідку стало відомо, що на нього напали невідомі хлопці побили та забрали у нього мобільний телефон, годинник та інші речі. Також розповів, що нападників було близько п’яти осіб і побили вони його між гаражів, підійшли спитали у нього котра година, після чого збили його з ніг і жорстоко побили. По дорозі в травмпункт потерпілий розповів, що один з нападників стрибнув йому на ногу.

Показами свідка ОСОБА_24, який суду пояснив, що 24.12. 2009 року в місті Полтава не був, проживає в місті Лубни. Він знає усіх підсудних хлопців. Він виміняв мобільний телефон «Соні Еріксон»у ОСОБА_22 в Лубнах. Пізніше вказаний мобільний телефон він віддав працівникам міліції.

Показами свідка ОСОБА_25, який суду пояснив, що 24.12.2009 року вони гуляли по місту Полтаві з ОСОБА_20 і ОСОБА_19, потім зустрілися із ОСОБА_11. З ОСОБА_11 був ОСОБА_15 і іще троє хлопців із міста Лубен. Вони всі купили пива та  зайшли в двір, сіли на качелю, пили пиво. Потім приблизно через 15 хвилин свідок пішов по своїм справам, про обставини бійки нічого не знає.

Показами свідка ОСОБА_20, який суду пояснив, що 24.12.2009 року він гуляв із ОСОБА_25 та ОСОБА_19. Їм зателефонував ОСОБА_11, вони зустрілися неподалік палацу «Листопад». З ОСОБА_11 були ОСОБА_15 та інші хлопці. Вирішили випити пива, зайшли в житловий двір, там пили пиво на дитячих качелях. ОСОБА_12 пішов за гаражі, потім підійшов і позвав ОСОБА_14 і ОСОБА_13 на допомогу, хлопці пішли за ним. Хтось крикнув і свідок разом із ОСОБА_19 також пішли за гаражі, побачили що там бійка. ОСОБА_11 відтягував ОСОБА_12, від потерпілого. Хтось почав кричати і всі розбіглися.

Показами свідка ОСОБА_19, який суду пояснив, що 24.12.2009 року вони гуляли  з ОСОБА_20 і ОСОБА_25  по місту Полтаві,  зустрілися із ОСОБА_11 та іншими хлопцями біля палацу «Листопад». Потім всі разом пішли в двір багатоповерхового будинку, пити пиво. Там були –сам свідок, ОСОБА_20, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15. Потім ОСОБА_12 пішов за гаражі у туалет. Повернувся, щось сказав хлопцям ОСОБА_13 і ОСОБА_14 і вони втрьох пішли за гаражі. Залишилися, свідок, ОСОБА_11 і ОСОБА_20. Потім ОСОБА_11 пішов за ними, і вони з ОСОБА_20  також пішли за гаражі. Там вони побачили, що ОСОБА_11 відштовхує ОСОБА_12 від потерпілого ОСОБА_16. Потерпілі щось кричали, але вони лежали чи сиділи свідок не пам»ятає. Там було темно, бачив точно, що ОСОБА_12 бив потерпілого ОСОБА_16.  Потім всі хлопці повтікали.

Показами свідка  ОСОБА_26, який суду пояснив, що працівники міліції 03.02.2010 року запросили його бути понятим при проведенні слідчих дій - відтворення обстановки та обставин події скоєння злочину,  на що він погодився.  В його присутності працівники міліції опитували раніше незнайомого йому хлопця та з його слів жінка слідчий записувала його відповіді. Потім свідок розписався в протоколі. Хлопець, то був ОСОБА_12, добровільно розповідав про скоєний ним злочин,  розповідав яким чином бив потерпілого.  Підсудний давав пояснення працівникам міліції добровільно без жодного тиску на нього. Свідок пам»ятає, що підсудний пояснював працівникам міліції, що в ході нападу викрав у потерпілого гроші.

Показами свідка ОСОБА_22, що були оголошені в судовому засіданні, який пояснював, що ОСОБА_12 знає приблизно 7 років, вони проживали в місті Лубнах. За декілька днів до Нового 2010 року, йому зателефонував його знайомий на ім»я ОСОБА_22, якого свідок знає через ОСОБА_12 та сказав, що хоче продати мобільний телефон «Соні Еріксон М600І», без камери, смартфон, мр3, та запропонував йому його в нього купити. Вони домовились зустрітися в центрі міста Лубни. Зутрілися з ОСОБА_12, який був зі своїми друзями ОСОБА_22 та ОСОБА_20, ОСОБА_12 показав свідку мобільний телефон марки «Соні Еріксон К600І»в корпусі сіро-чорного кольору моноблок, без зарядного пристрою та без документів, без сім-карти. В ньому була флешкарта на 2 Гб, аккмуляторна батарея, та подряпаний екран. Свідок купив вказаний телефон за 230 грн., користувався ним приблизно один місяць. Потім даний телефон він поміняв на інший у ОСОБА_24  Пізніше до нього приїхали працівники міліції, та повідомили, що мобільний телефон «Соні Еріксон К600І»був викрадений, та він розповів їм про вказані вище обставини (а.с.28 том 1).

Показами свідка ОСОБА_27, що були оголошені в судовому засіданні, та  яка пояснювала, що 24.12.2009 року ввечері гуляла в місті Полтаві зі своїм хлопцем ОСОБА_20.. Вони зустріли своїх друзів ОСОБА_19 та ОСОБА_25, домовлялись про святкування Нового року. Потім вони зустріли іще компанію хлопців, знайому дівчину на ім»я ОСОБА_34 Потім придбали пиво в магазині та пішли у двір будинку пити пиво. Хлопці спілкувались. Потім ОСОБА_25 подзвонила його дівчина та він пішов до неї на зустріч. Вони посиділи на близько 15-20 хвилин, та вона попросила ОСОБА_20, щоб він її провів додому. ОСОБА_30 та ОСОБА_19 пішли її проводжати. Вони прийшли до неї додому близько 22.00 –23.00 год., вона пішла додому. А хлопці також пішли додому. Приблизно через 40 хвилин їй на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_25 та сказав, що він вже дома. Стосовно бійки вона нічого не знає (а.с.236 том 1).

Матеріалами протоколу огляду від 25.12.2009 року та фототаблицею до нього, згідно з якими встановлено місце вчинення злочину, а саме місцевість між гаражами у дворі будинку № 4а по вул.Сінна в м.Полтаві ( а.с. 4-7 том 1).

Матеріалами протоколу огляду від 27.01.2010 року, згідно з якими у ОСОБА_24 вилучено мобільний телефон «Соні Еріксон М600І», імей НОМЕР_1 з сім-картою оператора «МТС», та флеш-картою памятью об»ємом 2 Гб (а.с.23 том 1).

Матеріалами висновку судово-медичного експерта № 458 від 15.03.2010 року, згідно яких ОСОБА_16 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді перелому правої гомілки, які кваліфікуються  як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я, та утворились від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могла бути нога людини у взутті, або інший предмет з подібною характеристикою          (а.с.51-52 том 1).

Матеріалами протоколу огляду від 01.02.2010 року, згідно з якими у ОСОБА_17, вилучено спортивну сумку чорного кольору, якою в нього заволоділи 24.12.2009 року, але біля готелю «Київ»по вулиці Сінна в м. Полтаві викинули та він знайшов (а.с.59 том 1).

Матеріалами висновку експерта № В-985/1 від 10.03.2010 року, згідно яких вартість мобільного телефону «Соні Еріксон М600І»з флеш-картою об?ємом 2 Гб становить 900 грн., вартість спортивної сумки чорного кольору становить 14 грн. (а.с.67 том 1).

Речовими доказами по справі, у вигляді–паспорта на ім»я ОСОБА_16, мобільного телефона «Соні Еріксон М600І», чорного кольору, імей НОМЕР_1, спортивної сумки чорного кольору (а.с.74 том 1).

Матеріалами протоколу пред»явлення осіб для впізнання, згідно з якими потерпілий ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_11, за рисами обличчя, як особу, що наносила йому удари 24.12.2009 року близько 21.30 год. у дворі будинку № 4а  по вул. Сінна в м. Полтаві разом з іншими хлопцями (а.с.77 том 1).

Матеріалами відтворення обстановки та обставин події злочину від 03.02.2010 року з обвинуваченим ОСОБА_11, згідно яких ОСОБА_11 вказав на місце між гаражами у дворі будинку № 4а по вул. Сінній в м. Полтаві, де він та його товариші побили двох чоловіків потерпілих. Показав, що вдарив потерпілого ОСОБА_16, один раз кулаком правої руки в ліву частину обличчя, більше ніяких ударів не спричиняв, речі не викрадав (а.с.101-106 том 1).

Матеріалами відтворенням обстановки та обставин події злочину з обвинуваченим ОСОБА_12, згідно яких ОСОБА_12 вказав на місце між гаражами у дворі будинку № 4а по вул. Сінна в м. Полтава, де він та його товариші побили двох чоловіків потерпілих. ОСОБА_12 показав, що він, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13, та двоє друзів ОСОБА_11 сиділи у дворі будинку 51 по вул. Жовтнева в м. Полтава, на каруселі. ОСОБА_11  пішов за гаражі в туалет, коли повернувся, сів на качелю, та сказав, що за гаражами двоє чоловіків, запропонував їх побити. Всі встали із качелі та пішли за гаражі. Першим ішов ОСОБА_11, за ним ОСОБА_12. Вийшовши за гаражі, там було двоє невідомих чоловіків, ОСОБА_11 накинувся ззаду на більшого чоловіка та звалив його з ніг, та всі до нього підбігли та почали бити ногами по тулубу та ногам, потім ОСОБА_11 підбіг до меншого чоловіка та також збив його з ніг, чоловік підвівся та перейшов далі на відстань 10 метрів від місця нападу, ОСОБА_11 до нього знову підбіг та збив його з ніг, почав бити його ногами. Підбіг ОСОБА_15 та вдарив чоловіка меншого в обличчя ногою, від чого він втратив свідомість. ОСОБА_11 обшукав речі потерпілого ОСОБА_16 та забрав ключі, паспорт, картку поповнення рахунку, гроші, шоколадку «Снікерс». В цей час, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 стояли поруч та дивились на ОСОБА_11. Потім у чоловіка з кишені випав мобільний телефон марки «Соні Еріксон»чорного кольору, який ОСОБА_12 підібрав та забрав собі.  Після цього вони пішли до буд. 3б по вул. Ватутіна, де на розі будинку ОСОБА_11 викинув паспорт в сніговий намет (а.с.124-135 том 1).

Матеріалами відтворення обстановки та обставин події  злочину із обвинуваченим ОСОБА_13, згідно яких ОСОБА_13 вказав на місце між гаражами у дворі будинку 4а по вул. Сінна в м. Полтава, де він та його товариші побили двох чоловіків потерпілих. ОСОБА_13 показав, що він, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13, та двоє друзів ОСОБА_11 сиділи у дворі буд. 51 по вул. Жовтнева в м. Полтава, на каруселі. ОСОБА_12  пішов за гаражі в туалет, коли повернувся, сів на качелю, та сказав, що за гаражами двоє чоловіків, запропонував їх побити. Всі встали з каруселі та пішли за гаражі там ішли двоє чоловіків. ОСОБА_11 підбіг до ОСОБА_16 та накинувся на нього на спину, від чого потерпілий впав. Всі інші накинулись на більшого чоловіка, на ОСОБА_17, та також збили його з ніг, від чого він впав та його почали бити ногами. До ОСОБА_11 приєднався ОСОБА_12 та вони били меншого чоловіка ОСОБА_16. Потім ОСОБА_13 підбіг до ОСОБА_16 та вдарив його один раз ногою в спину, після чого здоровий чоловік ОСОБА_17 почав гнатися за хлопцями і всі повтікали. ОСОБА_14 був без кросівок, вони повернулись за кросівком та побачили ОСОБА_11, який повідомив, що в нього є 30 гривень та картка поповнення рахунку на 30 гривень (а.с.197-201 том 1).

Матеріалами ппротоколу пред»явлення фотознімків для впізнання потерпілому ОСОБА_17, згідно яких потерпілий впізнав ОСОБА_11 за рисами обличчя, як того хлопця, що підходив до них в магазині та запитував : «Котра година?», а також впізнав за рисами обличчя ОСОБА_15, як того хлопця, який біля готелю «Київ»по вул. Сінна в м. Полтава скинув його сумку на сходи, після того як потерпілий за ним погнався після розбійного нападу та відібрання в нього сумки           (а.с.250 -253 том 1) та           іншими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності.

Суд оцінює показання підсудних в тій частині, що ОСОБА_12 вийшовши за гаражі зазнав образ та удару від потерпілих, а потім прибіг кликати на допомогу, що між підсудними не було попередньої змови на вчинення розбійного нападу на потерпілих з метою заволодіння їх майном, як вигадану ними версію, згідно якої вони намагаються уникнути законного та справедливого покарання. Оскільки така версія спростовується їх показами, що вони давали в ході досудового слідства та, насамперед, стабільними та правдивими показами обох потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_17

Повідомлення підсудних ОСОБА_12 та ОСОБА_11 про те, що в ході досудового слідства до них застосовувалися незаконні методи досудового слідства не знайшли свого підтвердження, згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи помічника прокурора Київського району м. Полтави І.Ю. Пуха від 05.07.2010 року ( Том 3 а.с. 26 ).  

В судовому засіданні також були опитані законні представники неповнолітніх підсудних ОСОБА_12, ОСОБА_13,  ОСОБА_14, ОСОБА_15:

Законний представник неповнолітнього підсудного ОСОБА_12 ОСОБА_7 суду  пояснила, що вона працює   майстром виробничого навчання ПТУ № 17 міста Полтави. ОСОБА_12 є сиротою, в 2009 році поступив в ПТУ № 17 м. Полтави на навчання, провчився 5 днів і зник, був оголошений у розшук. Вона особисто з ним спілкувалася, після затримання його працівниками міліції, він не бажав навчатися, але вона може охарактеризувати його, як доброго та вдячного хлопця, він щиро розкаюється у вчиненому злочині. Він є дитиною позбавленою батьківського піклування. Раніше він втікав з дому. У нього є мати та брат. За час короткого навчання, педагоги  не мали на нього ніякого впливу.

Законний представник неповнолітнього підсудного ОСОБА_14 ОСОБА_8 суду  пояснила, що вона працює   в ПТУ № 4 міста Полтави, там навчається неповнолітній ОСОБА_14, який є сиротою.  Про ОСОБА_14 може повідомити лише хороше, він старанно навчається, всі мінімуми по предметам він засвоює, всі прохання педагогів завжди виконує. Характеризується позитивно. Батьків у нього не має, мати пропала безвісті. ОСОБА_14 проживає в гуртожитку. Він відвідує церкву при школі, виступав в КВН. Він не поганий хлопець і гарно навчався, він контрольована дитина. У вчиненому він щиро розкаюється.

Законний представник неповнолітнього підсудного ОСОБА_15 ОСОБА_6 суду  пояснила, що вона мати  неповнолітнього ОСОБА_15 ЇЇ син нормальна дитина. Вони не живуть з його батьком, але син спілкується з батьком з його рідними. Син ніколи не втікав з дому не перебував на обліку в міліції, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався. Навчався в ПТУ №23 м. Полтави. Вчився посередньо, але занять не пропускав, після навчання він весь час бував вдома. Характеризує сина, як доброго, не агресивного хлопця, який до старших людей завжди ставився з повагою. У вчиненому злочині її син щиросердечно розкаюється та просить суворо його не карати.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 за ч. 2 ст. 187 КК України, як  напад, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровґя особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_11 є щиросердечне каяття, позитивна характеристика за місцем навчання та проживання, молодий вік підсудного.

В силу ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_11 є вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп”яніння.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_11, суд враховує, те що на час скоєння злочину він був уже повнолітнім, йому виповнилося 18 років, раніше судимий та скоїв злочин в період іспитового строку, але одночасно він має постійне місце проживання, навчається у вечірній школі, проживає із батьками, які займаються його вихованням, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, у вчиненому щиросердечно розкаюється, просить вибачення у потерпілих, а тому суд, з урахуванням особи винного та обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, вважає можливим застосувати ст. 69 КК України  та призначити основне покарання підсудному, нижче від нижчої межі санкції ч. 2 ст. 187 КК України.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_12 є те, що він неповнолітній, є дитиною позбавленою батьківського піклування, внаслідок відсутності батька та матері, яка позбавлена батьківських прав, щиро розкаюється у вчиненому злочині.

В силу ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_12 є вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп”яніння.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_12, суд враховує, те що на час скоєння злочину він був неповнолітнім, йому виповнилося  лише 16 років, раніше судимий та скоїв злочин в період іспитового строку, за місцем проживання та навчання характеризується посередньо, у вчиненому щиросердечно розкаюється, просить вибачення у потерпілих, а тому суд, з урахуванням особи винного та обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, вважає можливим застосувати ст. 69 КК України  та призначити основне покарання підсудному, нижче від нижчої межі санкції ч. 2 ст. 187 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 98 КК України застосування до неповнолітнього, визнаного винним у вчиненні злочину, додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна не передбачено.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_13 є те, що він неповнолітній, щиро розкаюється у вчиненому злочині, просить вибачення у потерпілих, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, виховується у неповній сім»ї, його мати ОСОБА_33 померла ІНФОРМАЦІЯ_19 року у віці 33 років.

В силу ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_13 є вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп”яніння.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_13, суд враховує, те що на час скоєння злочину він був неповнолітнім, йому виповнилося 16 років, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, виховується батьком та бабусею, які піклуються про нього та займаються його вихованням, у вчиненому щиросердечно розкаюється, просить вибачення у потерпілих, а тому суд, з урахуванням особи винного та обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, вважає можливим застосувати ст. 69 КК України  та призначити основне покарання підсудному, нижче від нижчої межі санкції ч. 2 ст. 187 КК України. Також суд, враховуючи наявність постійного місця проживання та умов життя неповнолітнього підсудного, прийшов до висновку  про можливість виправлення ОСОБА_13 без відбування покарання  із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покладенням відповідно до ст.. 76 КК України на нього таких обов»язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти про зміну місця навчання, проживання та періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_14 є те, що він неповнолітній, щиро розкаюється у вчиненому злочині, просить вибачення у потерпілих, раніше не судимий, навчається в ПТУ № 4 міста Полтави, проживає в гуртожитку ПТУ, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, виховувався в Гадяцькому дитячому будинку та в Градизькому спецшколі – інтернаті, є дитиною позбавленою батьківського піклування.

В силу ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_13 є вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп”яніння.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_14, суд враховує, те що на час скоєння він був неповнолітнім, йому виповнилося 17 років, є дитиною позбавленою батьківського піклування, проживає в гуртожитку, отримує стипендію, раніше не судимий, за місцем навчання та проживання характеризується позитивно, у вчиненому щиро розкаюється, просить вибачення у потерпілих, а тому суд, з урахуванням особи винного та обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, вважає можливим застосувати ст. 69 КК України  та призначити основне покарання підсудному, нижче від нижчої межі санкції ч. 2 ст. 187 КК України. Також суд, враховуючи наявність постійного місця проживання та умов життя неповнолітнього підсудного, прийшов до висновку  про можливість виправлення ОСОБА_14 без відбування покарання  із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покладенням відповідно до ст.. 76 КК України на нього таких обов»язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти про зміну місця навчання, проживання та періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_15 є те, що він неповнолітній, щиро розкаюється у вчиненому злочині, просить вибачення у потерпілих, раніше не судимий, навчається в ПТУ № 21 міста Полтави, виховується в повній сім»ї, має постійне місце проживання.

В силу ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_15 є вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп”яніння.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_15, суд враховує, те що на час скоєння він був неповнолітнім, йому виповнилося 16 років, має постійне місце проживання, проживає з батьками, які утримують його та займаються його вихованням, раніше не судимий, у вчиненому щиро розкаюється, просить вибачення у потерпілих, а тому суд, з урахуванням особи винного та обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, вважає можливим застосувати ст. 69 КК України  та призначити основне покарання підсудному, нижче від нижчої межі санкції ч. 2 ст. 187 КК України. Також суд, враховуючи наявність постійного місця проживання та умов життя неповнолітнього підсудного, прийшов до висновку  про можливість виправлення ОСОБА_15 без відбування покарання  із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покладенням відповідно до ст. 76 КК України на нього таких обов»язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти про зміну місця навчання, проживання та періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                              З А С У Д И В:

ОСОБА_11 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України,  5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

         На підставі ст. 71 КК України,  за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 25.11.2009 року, та остаточно призначити покарання у вигляді 5 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

         Запобіжний захід ОСОБА_11  залишити у вигляд тримання під вартою.

        Строк відбування покарання ОСОБА_11 рахувати з моменту затримання, з 28.01.2010 року.

ОСОБА_12 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 5 років позбавлення волі.

                 На підставі ст. 71 КК України,  за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лубенського міського суду Полтавської області від 22.05.2009 року та Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18.09.2009 року, та остаточно призначити покарання у вигляді 5 років 3 місяців позбавлення волі .

         Запобіжний захід ОСОБА_12. залишити взяття під варту.

        Строк відбування покарання ОСОБА_12 рахувати з моменту затримання, із 28.01.2010 року, зарахувавши йому строк перебування під вартою із 20.03.2009 року по 18.09.2009 року.

ОСОБА_13 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 5 років позбавлення волі.

         На підставі ст. 75 КК України та ст.. 104 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину.

          Згідно ст. 76 КК України зобов»язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця навчання та роживання; періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

          Запобіжний захід ОСОБА_13 залишити у вигляді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили.

          ОСОБА_14 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України та призначити покарання, із застосуванням ст.. 69 КК України, у вигляді 5 років позбавлення волі.

         На підставі ст. 75 КК України та ст. 104 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину.

          Згідно ст. 76 КК України зобов»язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання; періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

          Запобіжний захід ОСОБА_14 залишити у вигляді підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_15 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст.. 69 КК України, у вигляді 5 років позбавлення волі.

         На підставі ст. 75 та ст.. 104 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину.

          Згідно ст. 76 КК України зобов»язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця навчання та проживання; періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

          Запобіжний захід  ОСОБА_15 залишити у вигляді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили.

Речові докази у вигляді мобільного телефону «Соні Еріксон М600І»та паспорт на ім.»я ОСОБА_16, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_16, передати йому за належністю.

На вирок може бути внесена апеляція протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий                                                                                          Логвінова О.В.