Справа № 1-45/11

В И Р О К   

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          21 березня 2011 року    Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Сірик І.С..

при секретарі Кулька О.М.

з участю прокурора Данко А.В.

адвоката –ОСОБА_3,

законного представника –ОСОБА_2,

представника служби у справах дітей – Остапович О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Заставна кримінальну справу по обвинуваченню

неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта –учень дев»ятого класу Ржавенецької НВК, не одруженого, раніше не судимого, не працюючого

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

          Підсудний ОСОБА_4 в листопаді 2010 року вчинив крадіжку чужого майна при наступних обставинах:

          Так, 19 листопада 2010 року  о 23 годині в м Заставна перебуваючи в приміщенні палати №4 травматологічного відділення Заставнівської ЦРЛ в м. Заставна по вул.. Незалежності, 111, де неповнолітній ОСОБА_4, перебував на стаціонарному лікуванні, переслідуючи корисливу мету збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись необачністю потерпілого ОСОБА_5, який перебуваючи на стаціонарному лікуванні у вищезазначеній лікарні, по власній необережності, під час сну, залишив свій мобільний телефон марки «Нокіа-6300»ІМЕІ:НОМЕР_1 –вартістю 800 грн., без нагляду на видному місці, шляхом вільного доступу, таємно викрав вищевказаний мобільний телефон із сім карткою оператора «Київстар»№НОМЕР_2 –вартістю 30 грн., із балансовим рахунком 7 грн. Після чого із місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши своїми діями потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 837 грн.  

          Підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні таємного викрадення чужого майна визнав повністю та підтвердив викладені в обвинуваченні обставини.

З показів потерпілого ОСОБА_5, наданих в судовому засіданні, вбачається, що 19.11.2010 року він перебував на стаціонарному лікуванні в палаті №4 травматологічного відділення Заставнівської ЦРЛ.  Приблизно о 22.00 год. він ліг спати, при цьому залишивши свій мобільний телефон на тумбочці. Прокинувшись біля 23.15 год. Виявив відсутність свого мобільного телефона. Не знайшовши свого телефона він викликав міліцію. Оскільки підсудній ОСОБА_4, відшкодував йому завдані матеріальні збитки в добровільному порядку, будь-яких претензій морального чи матеріального характеру до нього немає. Просить суд його суворо не карати.

Допитана в судовому засіданні представник служби у справах дітей Заставнівської районної державної адміністрації Остапович О.В.  суду пояснила, що неповнолітній  підсудний ОСОБА_4 не перебуває на профілактичному обліку служби у справах дітей Заставнівської райдержадміністрації. Підсудний проживає в порядній сім’ї, яка зарекомендувала себе тільки з позитивної сторони.

           Крім повного визнання підсудним ОСОБА_4  своєї вини у вчиненні крадіжки, його вина повністю доведена наступними дослідженими та проаналізованими судом письмовими доказами, а саме:

·          протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин ОСОБА_5 від 20.11.2010 року, з якого вбачається, що в період часу з 22 год. 15 хв. до 23 год. 15 хв. 19.11.2010 року по в приміщення палати №4 травматологічного відділення Заставнівської ЦРЛ в м. Заставна таємно викрадено його мобільний телефон (а.с.9)

·          протоколом огляду місця події від 20.11.2010 року та фото таблицею до нього (а.с. 12-18);

·          постановою про проведення виїмки від 01.01.2011 року, протоколом виїмки від 01.01.2011р. протоколом огляду предметів та таблицями ілюстраціями до нього, постановою про прилучення до справи речового доказу від 02.01.2011 року (а.с.40-48);

·          протоколом явки з повинною ОСОБА_4 від 03.01.2011 року (а.с 54)

Таким чином, аналізуючи всі наведені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена.

Суд вважає, що орган досудового слідства правильно кваліфікував дії підсудного ОСОБА_4 по ст.185 ч.1 КК України, оскільки  в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він вчинив крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна.

Так, при призначенні покарання суд враховує, що скоєний підсудним злочин належить до категорії середньої тяжкості.  Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_4 згідно вимог ст.66 КК України, суд визнає вчинення злочину неповнолітнім, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, згідно вимог ст.67 КК України,  судом не встановлено.

Суд враховує,  що  останній раніше не судимий, за місцем проживання та навчання характеризується з позитивної сторони, потерпілий не має до підсудного претензій матеріального і морального характеру.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі у межах, встановлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин, враховуючи особливості призначення покарання неповнолітніх.

При цьому  виправлення підсудного ОСОБА_4 можливо без реального відбування покарання   і до нього доцільно застосувати вимоги ст.ст. 75, 76, 104 КК України. Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідне й достатнє для  виправлення підсудного та попередження  вчинення нових  злочинів.

Цивільний позов потерпілим по справі не заявлявся.

Речові докази по справі слід повернути власнику.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у виді одного року  позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України, звільнити засудженого  ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,    протягом іспитового строку  періодично з’являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи та  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на орган виконання покарань за місцем його проживання.

                    Міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу засудженому ОСОБА_4 залишити обрану –підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

                    Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Нокіа-6300» ІМЕІ:НОМЕР_1, який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Заставнівського РВ УМВС України в Чернівецькій області –повернути власнику ОСОБА_5

          На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 15-ти діб з дня його проголошення.

Суддя Заставнівського районного суду

Чернівецької області                                                                    І.С.Сірик