Справа №2 -3323/11

                                                               ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                                       І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

         17 лютого 2011 року             Приморський районний суд  м. Одеси у складі:

головуючого судді Бондаря  В.Я.

при секретарі          Подорожній О.С.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про повернення  внеску

                                                                       ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача та просив стягнути на його користь з Кредитної спілки «Перше кредитне товариство»заборгованість за договорами  внесків з урахуванням штрафних санкцій  та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення  у розмірі 120 гривень. При цьому він посилається на те, що 18.05.2009 року між ним та відповідачем був укладений договір № ДП-1/0317/09/069 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок  в розмірі 12 500 гривень строком на 3 місяці. За умовами цього договору відповідач зобов’язався сплачувати  22% річних, щомісячно. Також, 29.07.2009 року між ним та відповідачем був укладений договір № ДП-1/0618/09/794 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок  в розмірі 10 000 гривень строком на 6 місяців. Проте, після закінчення дії договорів відповідач так і не виплатив позивачу суму внесків та нарахованих відсотків. Згідно умов договорів про залучення внеску та діючого законодавства, депозитні вклади є власністю члена кредитної спілки, у зв’язку з чим  вважає, що дії відповідача порушують його право власності, яке захищено Конституцією України та Цивільним законодавством.

В судове засідання   позивач  не з’явився,  надав до  суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність; в заяві позивач не виклала заперечення проти  ухвалення заочного рішення по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе, у відповідності до ст.224 ЦПК України, розглянути позов за його відсутністю та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.05.2009 року між сторонами був укладений договір № ДП-1/0317/09/069 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок  в розмірі 12 500 гривень строком на 3 місяці, згідно якого  відповідач зобов’язався сплачувати  22% річних, щомісячно. Також, 29.07.2009 року між сторонами був укладений договір № ДП-1/0618/09/794 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок  в розмірі 10 000 гривень строком на 6 місяців. Проте, після закінчення дії договорів відповідач не виплатив позивачу суму внесків та нарахованих відсотків.

           Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також: нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки, відповідно до п.2 ч.2 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про кредитні спілки" член кредитної спілки має право одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.

Кредитна спілка «Перше кредитне товариство»належним чином не виконала своїх зобов’язань,  передбачених договором, а саме не повернула грошову суму внеску на депозитний рахунок.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.

Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ст. 530 ЦК України.

П.п. 2, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Також відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановленій договором або законом.

Також, відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача відносно того, що, у зв'язку з порушенням зобов'язання за договорами, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві суму позики з урахуванням 3% річних, пені та індексу інфляції.

Згідно наданого суду позивачем розрахунку, сума заборгованості відповідача за договором   № ДП-1/0317/09/069 складає  18 156,30  гривень, що складається з суми внеску –12500 гривень , суми нарахованих але не сплачених відсотків –700,68 гривень, сума штрафних санкцій - 4 956,34  гривень; за договором   №ДП-1/0618/09/794 - 13 481, 37   гривень, що складається з суми внеску –10000 гривень , суми нарахованих але не сплачених відсотків –1165,75 гривень, сума штрафних санкцій –2315,62  гривень.

            Своїми діями відповідач  порушив вимоги ст. 610 ЦК України, не виконавши свої зобов'язання за договором, відмовивши позивачу у виплаті відсотків та депозитних внесків, тому вищезазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Також, відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягнення на користь позивача сума понесених ним судових витрат.

           Керуючись ст.ст. 10,60, 81, 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 213-215,224-226 ЦПК України, суд -

                                                            ВИРІШИВ:

        Позов ОСОБА_1 задовольнити.

       Стягнути з Кредитної спілки «Перше кредитне товариство»на користь  ОСОБА_1 заборгованість за договором внеску №ДП-1/0317/09/069 від  18.05.2009р. у розмірі  18 156 (вісімнадцять тисяч сто п’ятдесят шість) гривень, 30 копійок.  

       Стягнути з Кредитної спілки «Перше кредитне товариство»на користь  ОСОБА_1 заборгованість за договором внеску №ДП-1/0618/09/794 від  29.07.2009р. у розмірі    13 481 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят одна) гривня, 37 копійок.  

       Стягнути з Кредитної спілки «Перше кредитне товариство»на користь ОСОБА_1 суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення  у розмірі 120 гривень.

       Стягнути з Кредитної спілки «Перше кредитне товариство»на користь ОСОБА_1 держави суму держмита  у розмірі 316,40 гривень.

       Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

       Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів  з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                                В.Я. Бондар