Справа №2-3337/10

                                                          ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                                    І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

17 лютого 2011 року             Приморський районний суд  м. Одеси, у складі:

головуючого судді Бондаря  В.Я.

при секретарі          Подорожній О.С.                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної Спілки «Універсальна»про стягнення заборгованності

                                                      В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась з позовом до відповідача та просила стягнути на її користь з відповідача заборгованість за договором  внеску з урахуванням штрафних санкцій  та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення  у розмірі 120 гривень. При цьому посилається на те, що 16.07.2008 року між нею та відповідачем був укладений договір № СВ 27-П про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок  в розмірі 70 000 гривень строком на 12 місяців. За умовами цього договору відповідач зобов’язався сплачувати  30% річних, щомісячно. Проте, після закінчення дії договорів відповідач так і не виплатив позивачу суму внесків та нарахованих відсотків. Згідно умов договорів про залучення внеску та діючого законодавства, депозитні вклади є власністю члена кредитної спілки, у зв’язку з чим  вважає, що дії відповідача порушують його право власності, яке захищено Конституцією України та Цивільним законодавством.

В судове засідання   позивач  не з’явилась,  надіслала до  суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності; в заяві позивач не виклала заперечення прости  ухвалення заочного рішення по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе, у відповідності до ст.224 ЦПК України, розглянути позов за його відсутністю та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.07.2008 року між сторонами був укладений договір № СВ 27-П про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок  в розмірі 70 000 гривень строком на 12 місяців. За умовами цього договору відповідач зобов’язався сплачувати позивачу 30% річних, щомісячно. Проте, після закінчення дії договорів, відповідач так і не виплатив позивачу суму внесків та нарахованих відсотків.

           Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також: нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки, відповідно до п.2 ч.2 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про кредитні спілки" член кредитної спілки має право одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.

Кредитна спілка «Універсальна»належним чином не виконала своїх зобов’язань,  передбачених договором, а саме не повернула грошову суму внеску на депозитний рахунок.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.

Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ст. 530 ЦК України.

П.п. 2, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Також відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановленій договором або законом.

Також, відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача відносно того, що, у зв'язку з порушенням зобов'язання за договорами, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві суму позики з урахуванням  індексу інфляції.

Згідно наданого суду позивачем розрахунку, сума заборгованості відповідача за договором     складається з суми внеску –70100 гривень, суми нарахованих але не сплачених відсотків –5968,48 гривень, сума інфляції - 8725,84  гривень та суми 30% річних у розмірі 32805,67 гривень.

            Своїми діями відповідач  порушив вимоги ст. 610 ЦК України, не виконавши свої зобов'язання за договором, відмовивши позивачу у виплаті відсотків та депозитних внесків, тому вищезазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

             Разом з тим, згідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

         В ході судового розгляду справи позивачем не доведено, з яких розрахунків вона  виходила при зазначенні суми штрафних санкцій у розмірі 30% річних з дня закінчення строку дії договору, на суму  32805,67 гривень, у зв’язку з чим суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 30% річних за період з 16.07.2009р. по 01.12.2010р. включно задоволенню не підлягають.

        Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить договором     складається з суми внеску –70100 гривень, суми нарахованих але не сплачених відсотків –5968,48 гривень, сума інфляції - 8725,84  гривень

Також, відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягнення на користь позивача сума понесених ним судових витрат.

         Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 213-215, ст. 218, 224-226  ЦПК України, суд -

                                                              ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити частково.

            Стягнути з Кредитної Спілки «Універсальна» на користь ОСОБА_1 суму внеску за угодою №СВ 27-П від 16.07.2008р.    у розмірі  84 794 (вісімдесят чотири тисячі сімсот дев’яносто чотири ) гривні, 32 копійки.

Стягнути з Кредитної Спілки «Універсальна»на користь ОСОБА_1  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі  120  грн.

            Стягнути з Кредитної Спілки «Універсальна» на користь держави суму державного мита у розмірі 867,94 гривень.

           В решті позовних вимог ОСОБА_1  відмовити.

Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи,  поданої протягом  десяти  днів  з  дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається заява про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в термін десяти днів з дня проголошення, без подання попередньої заяви про оскарження.

Суддя                                                                                                             В.Я. Бондар