Справа № 2-445/11

                                                                                                   Справа № 0417/2-445/2011

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня   2011року                              Індустріальний   районний   суд м. Дніпропетровська

у складі:   головуючого судді – Слюсар Л.П.

                  при секретарі –  Карпенко В.Ю.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду  в м. Дніпропетровську  цивільну справу  за позовною заявою  ОСОБА_1 до  Товарної біржи «Велика   міська біржа нерухомості»в особі представника  Анісімова Вячеслава Едуардовича, ОСОБА_4, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної  інвентаризації» про визнання права власності,-                                    

                               ВСТАНОВИВ :

          Позивачка  в  листопаді 2010  року   звернулася  до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Товарної біржи «Велика міська  біржа нерухомості», ОСОБА_4, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної  інвентаризації» про визнання права власності  на 1/2 частину квартири  АДРЕСА_1.

          В обґрунтування своїх  вимог  в позовній заяві і в ході судового засідання посилалася на те, що  04 листопада 1997 року вона разом з матір’ю  ОСОБА_5   в рівних частках придбали по договору купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1.   Договір купівлі-продажу цієї квартири був зареєстрований на Товарній біржі « Велика міська біржа нерухомості», за реєстраційним номером 1-153, і відповідно до чинного  тоді законодавства, договір не потребував нотаріального посвідчення.  26 жовтня 2001 року її матір  згідно договору дарування подарувала   свою 1/2  частину квартири  ОСОБА_4.  ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_5 померла.  Після її смерті вона виявила   пропажу правовстановлюючих  документів на квартиру АДРЕСА_1.  До теперішнього часу  договір не знайдено.  Отриманий  дублікат вона зареєструвати не може.  Тому вона вимушена звернутися до суду.

          Відповідач Товарної біржи «Велика   міська біржа нерухомості»в судове засідання не з’явився.   Відповідно до  Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців в Єдиному  державному реєстрі записів про проведення реєстраційних дій не знайдено ( а.с.13).  Анісімов В.Е.     просив розглядати справу  в його відсутності.

          Відповідач  ОСОБА_4. відповідно до листа   від 28.12.2010 року просив розглядати справу в його відсутності і просив ухвалити рішення на розсуд суду.  

          Представник  відповідача   КП «ДМБТІ»в судове засідання не з’явився.  Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином, про що свідчить відмітка про отримання листа.  

          Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає  положенням ст. 224 ЦПК України.  

           Суд, вислухавши пояснення позивачки,  вивчивши матеріали справи,  вважає, що позовні вимоги    підлягають задоволенню  з    наступних підстав.

           В судовому засіданні встановлено,  згідно дублікату  Договору біржової угоди  купівлі-продажу квартири від  27 травня 2010 року, зареєстрованому за реєстровим номером 1,  04  листопада 1997 року  між   ОСОБА_5, ОСОБА_1 і   ОСОБА_6, яка діяла за себе та по дорученню від імені  ОСОБА_7   був укладений договір купівлі-продажу  нерухомого майна   квартири АДРЕСА_1. Договір був укладений на  Товарній біржі « Велика  міська біржа нерухомості» і зареєстрований  за реєстраційним номером 1-153.  Відповідно до договору  продавці продали, а покупці купили двокімнатну  квартиру  приведеною площею 45,2 кв.м., загальною  площею 43,1 кв.м.,  жилою площею 45,2 кв.м.  Квартира продана за 10700 грн. ( а.с.31).

    Відповідно до договору дарування від 26 жовтня 2001 року, посвідченого Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою  за реєстровим номером 1-6180  ОСОБА_5  подарувала  ОСОБА_4  належну їй 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.22).

           Відповідно до  листа  КП ДМБТІ  від 28.07.2010 року №7930   станом   на 28.07.2010 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано: 1/2 частина квартири за гр. ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 26.10.2001 року, посвідченого Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою  за реєстровим номером 1-6180; 1/2 частина квартири  за гр. ОСОБА_1 на підставі договору  купівлі-продажу, зареєстрованого 04.11.1997 року на товарній біржі «Велика міська біржа нерухомості»за реєстровим номером 1-153.

Як показала позивачка після купівлі квартири вона  стала проживати в спірній квартирі разом з матір’ю ОСОБА_5, після її смерті  виявила пропажу  правовстановлюючих документів на квартиру, її брат відповідач по справі,  якому мати подарувала  належну їй на праві власності Ѕ частину  спірної квартири   документів  не надає.

          Відповідно до  письмової  заяви ОСОБА_4.  в нього знаходяться лише   правовстановлюючі документи на належну йому частину спірної квартири.     

       Відповідно  до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу»від 10.12.1991 р. зі змінами й доповненнями.  Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

       Відповідно до ч.4 Прикінцевих та перехідних положень  ЦК України  в редакції 2003 року,   Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

          Щодо цивільних відноси, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.   

          Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України в редакції 2003 року  до 01.01.2004 року зареєстровані на біржах договори про відчуження нерухомого майна, нотаріальному посвідченню не підлягають і є дійсними по формі.

          Виходячи із вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги позивачки  про  визнання права  власності  на 1/2 частину квартири  підлягають задоволенню.  

Керуючись : ст.15 Закону України «Про товарну біржу»від 10.12.1991 р. зі змінами й доповненнями , ст. 48 Закону України «Про власність», ч.4 Прикінцевих та перехідних положень  ЦК України  в редакції 2003, ст. ст. 11, 15, 31, 60, 88, 169,224-226 ЦПК України,  суд ,-                                   

     ВИРІШИВ:

            Позовні вимоги   ОСОБА_1  - задовольнити .

          Визнати  за ОСОБА_1 право власності на 1/2  частину квартири  АДРЕСА_1 .

      Заочне рішення може бути переглянуто судом, що  його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання  його копії.

Рішення може  бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення рішення  апеляційної скарги.

          У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.    

   Суддя                                                                                Л.П. Слюсар