Справа № 2-а-263/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

"04" березня 2011 р.                                                        смт.Білогір'я

 Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі :

                              судді                          Герасимчук Н.П.,

                              при секретарі            Кубацькій І.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні в смт. Білогір’я адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення недоплаченого 30-% підвищення до пенсії як дитині війни та зобов’язання виплачувати її безстроково,

                     В С Т А Н О В И В :

17.02.2011 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення недоплаченого 30-% підвищення до пенсії як дитині війни та зобов’язання виплачувати її безстроково, стягнення 1852 грн. заборгованості в якому вказала, що згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Всупереч вимогам ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.48 Конституції України дана норма не виконувалася у зв’язку із зупиненням на 2006-2007 року дії ст.6 даного Закону. Конституційним судом України вказані зупинення визнано неконституційними та відповідно відновлено право на отримання соціальної доплати в повному обсязі. Таким чином, з 09.07.2007 року відповідач зобов’язаний був призначити підвищення до пенсії та проводити перерахунок в разі підвищення  мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» до згаданого закону внесено зміни, якими передбачено виплачувати  дане  підвищення  в розмірі 10% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Рішенням Конституційного суду України вказані положення визнано неконституційними. Позивачка, крім того, просила зобов’язати відповідача виплачувати їй таке підвищення безстроково.  

       Ухвалою суду від 18 лютого 2011 року позивачці відмовлено  в поновленні строку звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів щодо вимог про стягнення підвищення до пенсії щодо вимог, що виходять за межі шестимісячного строку звернення до суду.  

В судове засідання не з’явилася. В зв’язку з хворобою, похилим віком просила розглянути позов за її відсутності.  

Представник відповідача, своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву слухати справу без її участі. В запереченні вказала, що фінансування витрат на виплату надбавки до пенсії дітям війни здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, розпорядником яких є Міністерство фінансів України та Державне казначейство України. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування витрат за цим Законом  проводиться із Державного бюджету, а не із бюджету Пенсійного фонду України, тому в діях УПФУ в Білогірському районі не вбачається будь-яких порушень законодавства. В законодавстві України не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення до пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Крім цього, чинним законодавством не визначений механізм виплати надбавки до пенсії дітям війни, не встановлено розміру мінімальної пенсії за віком, з якого слід проводити розрахунки, а мінімальний розмір пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, застосовується лише для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і не може по аналогії застосовуватись до інших правовідносин. Оскільки законами про Державний бюджет на відповідні роки не передбачалися видатки на виплату підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а п.п.9,10 Положення «Про Пенсійний фонд України» визначений вичерпний перелік напрямів використання коштів, позовні вимоги вважає безпідставними, просила відмовити в їх задоволенні.

       Суд ухвалив розгляд справи проводити у відсутності сторін в письмовому провадженні.

       Ознайомившись з письмовими доводами сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

       Судом встановлено, що позивачка має статус дитини війни, що підтверджується її паспортом та посвідченням.   

       Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 11.18.2004 року встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.         

      Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

      Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

      Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"  статтю 6   Закону України  "Про соціальний захист дітей війни" викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

        Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

        Позивачка у 2007 році не отримувала підвищення до пенсії передбачене вказаним Законом, а з 01 січня 2008 року отримувала в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

        Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007, у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни: за 2007 рік - з 09.07.2007року  до 31.12.2007 року, за 2008 рік - з 22.05.2008 року і по даний час.

        Відповідно у 2007 році у період із 01.01.2007 до 08.07.2007 року та у 2008 році - з 01.01.2008 до 21.05.2008року положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.

         Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Так як рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007року N 6-рп/2007  та від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) такі рішення Конституційного Суду були і є  обов’язковим для виконання відповідачем. Тобто відповідач зобов’язаний був виплачувати позивачці підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла до 28.12.2007 року і яка діє на даний час.

 Таким чином, суд приходить до переконання, що УПФ порушило норми права, які регулюють спірні правовідносини, безпідставно не нараховувало позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», проявляло протиправну бездіяльність.  

  Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.      

Згідно зі статтями 3 та 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні  соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення  державних соціальних гарантій, передбачених Законом України  «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента  України від 01.03.2002 року № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України  покладено обов’язок по нарахуванню та виплаті доплат до пенсій, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до п.15 Вказаного Положення Пенсійний  фонд України  здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок по нарахуванню та виплаті доплат до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином,  Держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30 % підвищення до пенсії та поклала обов’язок на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який дії через свої місцеві органи, що входять в систему його органів і який безпідставно виплачував таке підвищення частково, не у встановленому розмірі, що є підставою для задоволення позову в межах строку позовної давності.

          Задовольняючи частково позовні вимоги, також суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування до пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження. Обов’язок здійснення вказаного перерахунку та нарахування покладено на управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області.

Керуючись ст.152 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 та  від 22 травня 2008 року №10-рп/2008р., ст. ст.6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 159-163 КАС України суд,

                       П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області в частині не нарахування підвищення до пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни у розмірі, встановленому ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  в межах строку позовної давності.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області здійснити нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1, призначеної відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі, встановленому ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з  17 серпня 2010 року по день припинення права на таке підвищення до пенсії.  

Присудити ОСОБА_1 з Державного бюджету України здійснені нею судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.

В задоволенні решти позовних вимог   відмовити.

Постанова  суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Білогірський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня  з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя:Н. П. Герасимчук