ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Від "03" грудня 2007 р. по справі № 6/95-92
від "03" грудня 200г р. по справі № 6/95-92
за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельської міської ради
до Регіонального відділення Фонду держмайна України по Волинській області
Колективного підприємства "Ковельбуд"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу №10 від 14.09.1993р. цілісного майнового комплексу в частині передачі у власність гуртожитку
Головуюча суддя, заступник голови суду: Пахолюк В.А.
Судді: Соломка Л.І., Костюк С.В.
за участю представників сторін :
від позивача :Лебедюк І.О.- представник
від відповідача :Ткачук Д.І.- представник ФДМУ по Волинській області
Лиходольська В.Б., представник КП “Ковельбуд”
Прокурор відділу представництва обласної прокуратури : Сидорчук І.М.
За згодою сторін в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, як це визначено ст.85 ГПК України.
Суть спору:
Ковельський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Ковельської міської ради в якій просить визнати недійсним договір купівлі-продажу державного майна № 10 від 14.09.1993р. в частині передачі гуртожитку, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області і організацією орендарів орендного підприємства “Волиньбуд”; визнати гуртожиток об’єктом державного житлового фонду.
В підтвердження позовних вимог прокурор посилається на те, що при укладенні договору купівлі-продажу державного майна - цілісного майнового комплексу орендного підприємства “Волиньбуд”гуртожиток по вул.О.Пчілки,21 у м.Ковелі було включено до об’єктів майна, що приватизувалося орендним підприємством “Волиньбуд”, незаконно.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції Закону, що діяла на час приватизації) приватизації підлягали цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурні підрозділи. Згідно даної статті цілісним майновим комплексом є майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць інших підрозділів, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються.
На думку прокурора, житловий фонд не входить до цілісного майнового комплексу, а тому не підлягав приватизації згідно з вказаним Законом.
Як передбачено ст. 4, 5 Житлового кодексу України жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України і належать державі, утворюють державний житловий фонд. Такий фонд перебуває у віданні органів місцевого самоврядування (житловий фонд місцевих рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд ). Будинки відомчого житлового фонду підлягають поступовій передачі до відання органів місцевого самоврядування.
Статтею 127 Житлового Кодексу України передбачено, що під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані будинки для проживання громадян.
Прокурор вважає, що включення гуртожитку до складу цілісного майнового комплексу, що передавався у власність КП “Волиньбуд”, а потім став власністю КП “Ковельбуд”, порушує право державної власності та завдає шкоду державі і право громадян –мешканців гуртожитку на приватизацію державного житлового фонду, яке передбачено ст. 9 Житлового кодексу України.
Крім цього, прокурор посилається на те, що гуртожиток у м.Ковелі по вул. О.Пчілки, 21 не був включений також до орендованих орендним підприємством “Волиньбуд”основних засобів, які підлягали приватизації відповідно до договору оренди від 24.10.1990 року, плану приватизації майна ОП “Волиньбуд” від 25.08.1993 року та договору купівлі-продажу № 10 від 14 вересня 1993 року.
Прокурором в судовому засіданні було подано заяву про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої п.3 позовної заяви просить викласти наступним чином: “ прошу визнати вказаний гуртожиток об”єктом державного житлового фонду та зобов”язати КП “Ковельбуд” передати його у відання Ковельської міської ради”.
Представники Ковельської міської ради , РВ ФДМУ по Волинській області та КП “Ковельбуд” в судовом у засіданні були ознайомлені з клопотанням прокурора про уточнення позовних вимог.
Прокурор та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали .
Відповідач - регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області - позовні вимоги визнав, пояснивши що цілісний майновий комплекс орендного підприємства "Волиньпромбуд" приватизовувався згідно з наказом регіонального відділення від 04.06.1993 № 61 відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про приватизацію майна цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду" від 20.05.1993 № 57-93.
Відповідно до п.3.7 Плану приватизації майна орендного підприємства "Волиньпромбуд" шляхом створення колективного підприємства "Волиньбуд", затвердженого начальником регіонального відділення 25.08.1993 та Акту оцінки вартості ЦМК ОП треста "Волиньпромбуд", затвердженого 28.07.1993 начальником регіонального відділення., приватизації підлягало все орендоване майно на загальну суму 232582 тис., в тому числі і гуртожиток по вул. О. Пчілки, 21 в м Ковелі.
Згідно положень статті 4 Житлового кодексу Української РСР до складу житлового фонду входять житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях. Житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.
Статтями 127-131 Житлового кодексу УРСР та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86р. № 208 передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки. Враховуючи, що такі житлові будинки належали підприємствам на праві повного господарського відання, то гуртожитки, також слід відносити до об'єктів державного житлового фонду.
Спеціальним законодавством, яке регулює приватизацію державного житлового фонду, є Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управління державних підприємств, організацій, установ.
Отже, гуртожитки як об'єкти державного житлового фонду не підлягають приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна".
Відповідно до частини 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків із наступним здійсненням їх приватизації органами місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.
Зазначена норма не носить імперативного характеру, тому впродовж 1993-1995 років не існувало нормативних актів, згідно з якими встановлювався обов'язок та порядок (процедура) передачі гуртожитків до комунальної власності.
Зважаючи на відсутність чітких актів законодавства щодо обов'язкової передачі гуртожитків, інших об'єктів державного житлового фонду, що належали державним підприємствам, у комунальну власність, керуючись роз'ясненнями Міністерства юстиції України від 20.03.98 N 11-8-1122, Мінекономіки України від 17.03.98 N 23-23/378 та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.03.98 N 5-79, органи приватизації включали вартість гуртожитків (коридорного типу, тобто такі, на які не видавалися ордери на постійне проживання і вони не могли бути приватизовані) до вартості цілісних майнових комплексів підприємств, що підлягали приватизації.
Позиція центрального апарату ФДМУ викладена в інструктивному листі ФДМУ від 30.12.2005 № 10-25-21463.
На підставі викладеного представник регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області просить визнати недійсним договір купівлі-продажу ЦМК ОП "Волиньбуд" від 14.09.1993 № 10 в частині приватизації організацією орендарів орендного підприємства "Волиньпромбуд" приміщення гуртожитку в м. Ковелі по вул.О.Пчілки, 21 визнає, а також визнати гуртожиток по вул.О. Пчілки, 21 в м. Ковелі об'єктом комунальної власності жителів територіальної громади м. Ковеля.
Відповідач –КП “Ковельбуд” в судовому засіданні та у відзиву (поданому в судовому засіданні) проти позову заперечує, посилаючись на таке:
Прокурор, звертаючись до господарського суду в інтересах держави з заявою про визнання договору недійсним, повинен був визначити у ній позивачем державний орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах.
Відповідно до 7 Закону України „Про приватизацію державного майна" державним органом приватизації, який у межах своєї компетенції здійснює повноваження власника державного майна у процесі приватизації, захист майнових прав державних підприємств, організацій, установ, а також; акцій (часток, паїв), що належать державі, на території України та за її кордоном та контролює виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.
Отже, державним органом, як зазначає відповідач, уповноваженим здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України, а саме - РВ ФДМУ по Волинській області.
Що ж до Ковельської міської ради, то вона не може вважатися державним органом, що уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах:
1) спірний гуртожиток не був об'єктом права комунальної власності, бо не передавався в комунальну власність міста;
2) Ковельська міська рада не наділена владними повноваженнями у відносинах з приватизації державного майна.
Отже, Ковельська міська рада здійснює щодо об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, крім тих, що перебувають у комунальній власності, виключно функції контролю щодо використання та утримання таких об'єктів.
Відповідач звертає увагу на те, що з врахуванням моменту укладення спірного договору, трирічний СТРОК ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ у даній правовій ситуації ЗАКІНЧИВСЯ 14 ВЕРЕСНЯ 1996 РОКУ, тобто до пред 'явлення позивачем відповідного позову.
Ковельський міжрайонний прокурор стверджує, що „гуртожиток в м. Ковелі по вул Пчілки, 21 не був включений до орендованих орендним підприємством „Волиньбуд" основний засобів, які підлягали приватизації відповідно до договору оренди від 24.10.1990 року, плащ приватизації майна ОП „Волиньбуд" від 25.08.1993 року та договору купівлі-продаснсу № 10 від и вересня 1993 року".
Посилаючись на матеріали справи, відповідач зазначає, що спірний гуртожиток було включено до складу орендногс майна і увійшло в склад иілісного майнового комплексу Орендного підприємства тресте „Волиньпромбуд ".
Позивач зазначає про те, що „чинним житловим законодавством України не передбачено приватизацію житлового фонду у складі цілісного майнового комплексу підприємств.''''
Однак, зазначене твердження позивача як підстава його позовних вимог суперечить положенням Закону про приватизацію, що діяв на момент приватизації та укладення спірногс договору купівлі-продажу державного майна від 14 вересня 1993 року №10.
При обґрунтуванні своїх позовних вимог Ковельський міжрайонний прокурор застосував положення законодавства України про приватизацію, але в редакції, що є
чинною на дату розгляду цієї правової ситуації.
Таким чином, при вирішенні питання про недійсність вищеназваного спірного договору повинно бути застосовано норми закону (Цивільний кодекс Української РСР та Закону про приватизацію) в редакції, що діяла на момент укладення договору, і тому може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими таким законом.
Суддя Пахолюк В. А.