__________________________________________________________________
Справа№1512/2-1078/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2011 року, Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Рева С. В.
при секретарі Ганєві А.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жил. приміщ. -
встановив:
Позивачі звернулись до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що у 1976 році ОСОБА_3 була надана квартира АДРЕСА_1, яка складається з однієї кімнати, житловою площею - 11,35 кв.м.. Сторони вселились в вказану квартиру та зареєструвались за вказаною адресою.
Відповідачка ОСОБА_2 є колишньою дружиною позивача
ОСОБА_3, а відповідач ОСОБА_4 є сином позивача ОСОБА_3 та онуком позивачки ОСОБА_2
15 березня 2006 року шлюб між позивачем ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 був розірваний.
З 2008 року ОСОБА_2 у зазначеній квартирі не проживає, а з січня 2010 року ОСОБА_4 у вказаній квартирі не проживає, про складений акт від 11 жовтня 2010 року . Речей відповідачів у вищевказаній квартирі немає, житловою площею вони не цікавляться, ніяких вимог до позивачів з цього приводу не пред’являють.
У зв’язку з вказаним, позивачі просять суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1, оскільки відповідачі більше 6 місяців на жилій площі у зазначеній квартирі не проживають.
Під час розгляду справи позивачі надали суду уточнення до позову, в яких позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити
( а. с. 85).
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник, а також представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали,
просили суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені у позові.
Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, але надав суду заяву, в якій просив суд позовні вимоги задовольнити та розглядати справу в його відсутності ( а. с. 56).
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала та просила суд відмовити у задоволені позову, надала суду заперечення на позов (а. с. 42-43, 92-93), в яких посилалась на те, що вона постійно проживає у спірній квартирі, проте час від часу змушена бути відсутньою через створені позивачкою ОСОБА_1 несприятливі умови для проживання.
Однак, під час розгляду справи відповідачка ОСОБА_1 суду пояснила, що останні роки вона не ночує у спірній квартирі, проживає у подруг, так як на її думку в квартирі неможливо проживати, хоча у спірній квартирі знаходяться її речі, меблі.
Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити у задоволені позову, надав суду заперечення на позов
(а. с. 42-43, 92-93), в яких посилається на те, що у спірній квартирі АДРЕСА_1 він не проживає лише три місяці.
Однак, під час розгляду справи відповідач ОСОБА_4 пояснив, що він постійно проживав у спірній квартирі до серпня 2010 року, потім він з дівчиною зняв квартиру, яка знаходиться у будинку по АДРЕСА_2 а у нинішній час в спірній квартирі проживає періодично, хоча в квартирі знаходяться його речі, взуття, книги.
Третя особа представник Київського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що у справі є поштове повідомлення ( а. с. 94), однак причину неявки суду не повідомив.
Вислухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України зобов'язаний протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Згідно з ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний
вибір місця проживання в Україні», реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
У судовому засіданні встановлено, що з у 1976 році ОСОБА_3 була надана квартира АДРЕСА_1, яка складається з однієї кімнати, житловою площею - 11,35 кв.м.. Сторони вселились в вказану квартиру та зареєструвались за вказаною адресою.
Позивачка ОСОБА_1 є матір’ю позивача ОСОБА_3, бабусею відповідача ОСОБА_4
Відповідачка ОСОБА_2 є колишньою дружиною позивача
ОСОБА_3, а відповідач ОСОБА_4 є сином позивача ОСОБА_3 та внуком позивачки ОСОБА_1
15 березня 2006 року шлюб між позивачем ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, яке видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Одеси ( а. с. 6).
Як вбачається з довідки № 3087 від 18 жовтня 2010 року, яка видана КП ЖКС «Вузівський», в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3,
ОСОБА_2, ОСОБА_4 ( а. с. 5).
Однак, судом встановлено, що хоча з 1992 року ОСОБА_2 та
ОСОБА_4 залишаються бути зареєстрованим в вищевказаній спірній квартирі, але фактично ОСОБА_2. з 2008 року, а ОСОБА_4 з серпня 2010 року в спірній квартирі не проживають.
Крім того, судом встановлено, що ніхто з позивачів ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_3 не перешкоджав відповідачам ні ОСОБА_2
ні ОСОБА_4 користуватись квартирою АДРЕСА_1, яка складається з однієї кімнати, житловою площею - 11,35 кв.м..
Більше того, у судовому засіданні встановлено, що протягом останніх двох років ОСОБА_2 медичну допомогу не отримувала, що підтверджує факт її не проживання у спірній квартирі АДРЕСА_1.
Згідно акту від 11 жовтня 2010 року який завірений КП ЖКС «Вузівський», ОСОБА_2 з 2008 року в спірній квартирі АДРЕСА_1 не проживає ( а. с. 7).
Даний факт у судовому засіданні також підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.
Як вбачається з акту від 28 лютого 2011 року, який завірений КП ЖКС «Вузівський», ОСОБА_4 з серпня 2010 року проживає разом з ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 ( а. с. 87).
Даний факт у судовому засіданні також підтвердили свідки
ОСОБА_8, ОСОБА_9
Таким чином, суд вважає, що з 2008 року ОСОБА_2 , а з серпня 2010 року ОСОБА_4 не проживають у квартирі АДРЕСА_1, не виконують обов’язки членів
сім’ї, які передбачені ст. 64 ЖК України, що пов’язані з утриманням, оплатою жилого приміщення та комунальних послуг, у зв’язку з чим позивачі змушені нести додаткові матеріальні витрати.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що під час розгляду справи, позивачка ОСОБА_1 та її представник, а також представник позивача ОСОБА_3 довели суду ті обставини, на які вони посилались як на підставу позовних вимог.
При цьому, суд критично оцінює заперечення відповідачів
ОСОБА_2, ОСОБА_4 проти задоволення позову, оскільки вони не засновані на законі.
Крім того, суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які були допрошені у судовому засіданні, так як їх пояснення не підтверджуються зібраними по справі доказами та ними спростовуються.
Твердження відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 про те, що вони й досі проживають у спірній квартирі АДРЕСА_1 -- не відповідають дійсності, а знаходження якихось особистих речей відповідачів у спірній квартирі не свідчить про проживання відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 в цій квартирі.
З урахуванням встановлених по справі обставин, суд вважає доведеним, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 без поважних причин
понад шестимісячний строк, встановлений ст.71 ЖК України, не проживають у квартирі АДРЕСА_1, у зв’язку з чим вони втратили право користування житловим приміщенням.
Керуючись статтями 4, 10, 11, 60, 212, 213-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 3, 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд ,-
вирішив:
Позов позивача ОСОБА_1 до відповідач ОСОБА_2 , ОСОБА_4 "про стягнення заборгованності" - заяву задоволено повністю.
Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_4
такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1.
Дане рішення є підставою для зняття ОСОБА_2, ОСОБА_4 з реєстраційного обліку.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної
скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення або протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення.
Суддя : Рева С. В.