СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
12 грудня 2007 року | Справа № 20-3/195 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Гонтаря В.І.,
Борисової Ю.В.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Налим" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 14 серпня 2006 року по справі № 20-3/195
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Налим" (вул. Кулакова, 58-65,Севастополь,99011); (представнику: Сергеєву Віктору Олександровичу, 99045, м. Севастополь, вул. Дмитра Ульянова, 2, кв. 36)
до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)
про визнання частково недійсним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення № 000006232/0 від 07.06.06
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Налим” звернулось до господарського суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №000006232/0 від 07.06.2006 року про визначення суми податкового зобов’язання на прибуток приватних підприємств в розмірі 34382,75 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 17191,38 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя було проведено виїзну планову перевірку дотримання товариством з обмеженою відповідальністю “Налим” вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 31.03.06 року. В процесі проведення перевірки було встановлено факт існування господарських відносин між ТОВ “Налим” та ТОВ “Краст Лайн”, в рамках яких було укладено договір про надання юридичних послуг від 15.05.2003 року, по якому ТОВ “Налим” виступало замовником, а ТОВ “Краст Лайн” виконавцем по наданню юридичної допомоги. Також виявлено акт виконаних робіт від 30.06.2003 року та податкову накладну № 62406 від 30.06.2003 року на загальну суму 137046,00 грн. Податковим органом було встановлено, що в подальшому –рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26.12.2003 року, були визнані недійсними з моменту реєстрації Статут та Установчий договір ТОВ “Краст Лайн”, свідоцтво про державну реєстрацію від 30.09.2002 року. Наведені вище обставини з`явились підставою для нарахування позивачеві суми податкового зобов`язання з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій. Позивач вважає, що дії державної податкової інспекції не відповідають положенням Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а також вказує на те, що його вина у скасуванні реєстрації його контрагента не встановлена, а тому застосування штрафних санкцій є безпідставним.
Постановою господарського суду міста Севастополя від 14.08.2006 року у справі № 20-3/195 у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю “Налим” відмовлено.
При прийнятті постанови, суд першої інстанції встановив, що позивач, в порушення вимог пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” необґрунтовано завищило суми валових витрат у складі вартості послуг, оформлених документами з реквізитами ТОВ “Краст Лайн”, яке офіційно не існує в Україні, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 34261,50 грн. Господарський суд м. Севастополя прийшов до висновку, що в господарських операціях з позивачем від імені ТОВ “Краст Лайн” діяли особи, які не могли мати законних повноважень на здійснення цих операцій і підписання документів податкової звітності. У зв`язку з цим, дії Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя стосовно нарахування позивачеві суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій були визнані правомірними.
Не погодившись з цим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю “Налим” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Позивач в апеляційній скарзі посилається на той факт, що на момент існування договірних правовідносин між ним та ТОВ „Краст Лайн”, останнє перебувало на податковому обліку як платник податку на додану вартість. Позивач вважає висновки суду першої інстанції таким, що зроблені при неповному вивчені обставин справи та невірному застосуванні норм Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.09. та 25.09.2006 року було відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до слухання.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 року провадження у справі № 20-3/195 було зупинено до розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09.12.2005 року у справі про визнання недійсними установчих документів ТОВ „Краст Лайн”. У зв`язку з надходженням на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду копії ухвали Апеляційного суду м. Києва про залишення без змін ухвали Деснянського районного суду у зазначеній вище справі, провадження у даній справі –20-3/194 було поновлено.
Сторони у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що чинне законодавство не обмежує коло представників юридичних осіб при розгляді адміністративної справи, а також те, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез’явившихся представників сторін.
У зв`язку з відпусткою суддів Градової О.Г. та Фенько Т.П., а також хворобою судді Голика В.С., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду у складі судової колегія були здійснені заміни на суддів Плута В.М., Борисову Ю.В. та Гонтаря В.І. Головуючим у справі призначено суддю Плута В.М.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України судовою колегією встановлено наступне.
Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя було проведено виїзну планову перевірку дотримання товариством з обмеженою відповідальністю “Налим” вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 31.03.2006 року, про що складено акт перевірки № 3851/10/23-223/24871047/4 від 06.06.2006 року.
На підставі вказаного Акту перевірки, 08.06.2006 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000006232/0 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю “Налим” суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 34382,75 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 17191,38 грн.
В процесі проведення перевірки було встановлено факт існування господарських відносин між ТОВ “Налим” та ТОВ “Краст Лайн”, в рамках яких було укладено договір про надання юридичних послуг від 15.05.2003 року, по якому ТОВ “Налим” виступало замовником, а ТОВ “Краст Лайн” виконавцем по наданню юридичної допомоги, виявлено акт виконаних робіт від 30.06.2003 року та податкову накладну № 62406 від 30.06.2003 року на загальну суму 137046,00 грн.
Податковим органом також було встановлено, що в подальшому –рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26.12.2003 року були визнані недійсними з моменту реєстрації Статут та Установчий договір ТОВ “Краст Лайн”, свідоцтво про державну реєстрацію від 30.09.2002 року, реєстрація ТОВ “Краст Лайн” як платника податку на додану вартість, а також свідоцтво № 36068096 про реєстрацію ТОВ “Краст Лайн” як платника податку на додану вартість з 24.10.2002 року.
Вказаним рішенням Деснянського районного суду м. Києва були визнані недійсними фінансово-господарські документи, документи бухгалтерського і податкового обліку, які підписані від імені ТОВ “Краст Лайн”, з моменту державної реєстрації ТОВ “Краст Лайн” - з 30.09.2002 року, а саме: накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, касові документи, векселі, акти прийому-передачі векселів, виконаних робіт (послуг) і інші документи, що відображають здійснення господарських операцій вказаним підприємством.
Вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У даному випадку матеріалами справи підтверджується той факт, що на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ „Краст Лайн”, останнє мало встановлену законом державну реєстрацію, знаходилось в Реєстрі платників податку на додану вартість.
Дослідивши фактичні обставини справи, судова колегія приходить до висновку про те, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не може тягнути за собою недійсності угод, укладених з моменту держаної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих в наслідками таких господарських операцій податкових накладних.
Частинами 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судова колегія зазначає, що рішення Деснянського районного суду м. Києва у справі № 22-6969 за позовом Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва до Сушка Ю.М., ТОВ „Краст-Лайн”, третя особа –ТОВ „Налим” про визнання недійсними установчих документів було скасовано. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24.05.2007 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Київа від 24.10.2007 року, провадження у вказаній справі закрито.
На підставі викладеного, доводи ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя, покладені в основу рішення суду першої інстанції про застосування до позивача штрафних санкцій, не знайшли свого фактичного підтвердження.
Судова колегія також вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Частиною 1 статті 241 Господарського кодексу України також встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Однак, у даному випадку, податковим органом, в порядку статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено факту порушення позивачем правил господарської діяльності у сфері податкових правовідносин. Тому, підстави для застосування до товариства з обмеженою відповідальністю „Налим” адміністративно-господарського штрафу, яким являються штрафні санкції в сумі 11791,38 грн., відсутні.
Відповідно до пунктів 1, 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання являється підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
За таких обставин, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Налим” про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя №000006232/0 від 08.06.2006 року про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 34382,75 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 17191,38 грн. являються обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єктів владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов`язання відповідача –суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
На підставі викладеного, керуючись статтями 105, 162, 198 п.2, 202 п.п.1, 4, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Налим” задовольнити.
2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 14 серпня 2006 року у справі № 20-3/195 скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
4. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Налим” задовольнити.
5. Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя №000006232/0 від 08.06.2006 року про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 34382,75 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 17191,38 грн.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді В.І. Гонтар
Ю.В. Борисова