Київський районний м.Полтави

Справа №  1-15/2011

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючого судді                                         –Калька О.С.

при секретарях                              –Войтенко Є.М., Скубіній Н.М. Обламський Ж.В.  

за участю потерпілої                               –ОСОБА_1

представника потерпілої                               –ОСОБА_2

підсудного                                                   –ОСОБА_3

захисника підсудного                               –ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Полтави кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3,            ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина

України, уродженця м. Полтави, росіянина, маючого дві вищі освіти, одруженого, маючого на утриманні 2 неповнолітніх дітей, працюючого в Управлінні Національного банку України в Полтавській області на посаді експерта 2 категорії відділу готівкого обігу і касових операцій, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні  злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2009 року, близько 18 годині в дворі будинку №23 по вул. Ватутіна у м. Полтаві, ОСОБА_3, умисно, з особистої неприязні, яка виникла у нього до потерпілої ОСОБА_1 у зв»язку з неврегулюванням з останньою питання матеріального забезпечення його сина від померлої дружини ОСОБА_5 ОСОБА_6, наніс потерпілій ОСОБА_1 руками, стиснутими у кулаки, декілька ударів по голові, зокрема в ділянку носа, чим, заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу, які експертом кваліфіковані у своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_3 винним себе у вчиненні злочину не визнав, суду пояснив, що його син ОСОБА_6 проживає разом з колишньою тещею, потерпілою по справі ОСОБА_1 20.07.2009 року підсудний зателефонував до свого сина ОСОБА_6, який передав слухавку колишньому тестю ОСОБА_7 Останньому він повідомив, що о 18 годині цього дня принесе гроші сину. Коли підійшов до будинку №23 по вул. Ватутіна, подзвонив тестю та попрохав спуститися до нього та забрати кошти для сина. Через деякий час з будинку вийшла колишня теща - потерпіла ОСОБА_1, почала його ображати. Оскільки остання емоційно висловлювалась то на обличчя підсудного потрапила її слина. Підсудній ОСОБА_3 намагався передати кошти в сумі 550 грн. потерпілій, але остання їх не взяла, розвернувшись пішла до під»їзду будинку де проживає. Потерпілу не ображав та тілесних ушкоджень не наносив. Кошти які приносив потім через два дня переслав потерпілій поштовим переказом. Пояснити походження тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої, не може.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила,  що 20.07.2009 року підсудний ОСОБА_3 подзвонив по телефону і повідомив, що приніс гроші для сина. Коли вона вийшла з під»їзду будинку і підійшла до підсудного ОСОБА_3, останній сказав, що приніс кошти в сумі 550 грн., що є соціальною допомогою, яку виплачує підсудному держава на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6. На її зауваження щодо суми коштів, яка була недостатньою для оздоровлення дитини у літньому таборі підсудний відповів нецензурною лайкою. Потерпіла відмовилась брати кошти та коли розвернулась щоб йти додому то підсудній наніс декілька ударів кулаком у голову та по тулубу, потім схопивши її рукою за ліву руку з силою розвернув потерпілу та наніс удар в ділянку носа. Від ударів потерпіла відчула фізичний біль та на невеликий проміжок часу втратила свідомість. Після нанесення ударів підсудний ОСОБА_3 пішов з двору, а потерпіла пішла додому та коли піднімалась сходинками то її зустрів чоловік ОСОБА_7, якому вона розповіла про те що трапилось. Вже дома стан її здоров»я погіршився і чоловік викликав швидку медичну допомогу. Після огляду лікаря потерпіла була доставлена в травматологічне відділення першою міською лікарні. З 23.07.2009 року по 03.08.2009 року потерпіла знаходилась на стаціонарному лікуванні. Після спричинення тілесних ушкоджень у неї значно погіршився стан здоров»я, почалися головні болі, головокружіння, погіршився сон, стала гірше бачити. 20.07.2009 року потерпіла звернулась до Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області і за направленням працівника міліції пройшла судово –медичне обстеження. 11.05.2005 року підсудний також наносив їй тілесні ушкодження, за цим фактом також була порушена кримінальна справа, розслідування по якій на даний час триває.         

Крім показань потерпілої вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними доказами.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дала показання про те, що 20.07.2009 року у другій половині дня вона знаходилась на своєму балконі, з якого видно площадку перед будинком №23 по вул. Ватутіна у м. Полтаві і вона бачила як біля під»їзду стояла потерпіла ОСОБА_1 з своїм колишнім зятем. Останній наніс потерпілій декілька ударів кулами по голові. Біля під»їзду де все це відбувалось стоїть лавочка, на якій в той час сиділа жінка похилого віку, яка на час розгляду справи померла. Коли ця жінка побачила, що колишній зять б»є потерпілу ОСОБА_1 то вона підійшла та почала кричати, ще намагалася підсудного вдарити. Після нанесення тілесних ушкоджень підсудний ОСОБА_3 пішов з двору будинку, а потерпіла пішла у під»ізд будинку.

Допитаний свідок ОСОБА_7 суду повідомив, що знає підсудного, оскільки він є його колишнім зятем. Раніше у них були нормальні стосунки. Потерпіла по справі є дружиною свідка ОСОБА_7 20.07.2009 року підсудний зателефонував йому з приводу грошей, гроші він давав для онука, який проживає з потерпілою та свідком. Коли підсудний приніс гроші то свідок ОСОБА_7 попрохав дружину, щоб та вийшла та взяла гроші. Дружина вийшла за грошима, а через деякий час зателефонував підсудний і сказав, що мало дав, але якщо ми заявимо в міліцію то «вам буде». Приблизно через 10-12 хвилин свідок вийшов і зустрів на площадці між другим та третім поверхами дружину та коли запитав що трапилось, остання повідомила, що отримала тілесні ушкодження від підсудного ОСОБА_3 Свідок допоміг потерпілій піднятися до квартири та викликав швидку допомогу. Дружина зайшла в туалет, у неї почалася рвота. Потім залишивши дружину в квартирі свідок вийшов на двір, щоб подивитися де подівся колишній зять ОСОБА_3 Його не було видно. Свідок шукав його по вул. Ватутіна, побачив на вул. Сапіго, але з ним не спілкувався. У жінок похилого віку, які сиділи на лавочці у дворі він спитав, що сталося, останні повідомили, що бачили, як колишній зять ОСОБА_3 наніс тілесні ушкодження потерпілій  ОСОБА_1 Особисто йому про побиття дружини стало також відомо з її слів. Стосунки з підсудним ОСОБА_3 погіршилися, коли він став бити їх доньку - колишню дружину підсудного та сина ОСОБА_6

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №2380 від 07.12.2010 року (а.с.74-77) потерпілої ОСОБА_1 проведеної судово –медичним експертом ОСОБА_10, встановлені тілесні ушкодження, які умовно можна поділити на наступні групи: а)закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку,перелом кісток носу, які могли утворитися і від однократної дії тупого предмету з обмеженою контактуючого поверхнею, яким могли бути і пальці рук людини, стиснуті в кулак, або інші предмети з подібною характеристикою, і можуть бути оцінені лише в своїй сукупності як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.

б) синці м»яких тканин лівої верхньої кінцівки, які утворилися від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути і пальці рук людини при утриманні чи інші предмети з подібними характеристиками і відносяться, як в своїй сукупності, так і кожне окремо до легких тілесних ушкоджень.

Враховуючи морфологічну характеристику виявлених тілесних ушкоджень, експерт прийшла до висновку, що в момент їх утворення травмуючи предмети діяли з силою достатньою для травмування як м»яких тканин (групи б), так і кісток (ушкодження групи а). Дані тілесні ушкодження могли утворитися в строк, на який вказує підекспертна, тобто 20.07.2009 року. Враховуючи анатомічну локалізацію, тілесні ушкодження утворилися не менш як від трьохкратної дії травмуючих предметів, індивідуальні слідоутворюючі властивості яких не відобразилися у морфологічній характеристиці тілесних ушкоджень.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 повністю підтримала свій висновок, вказала про наявність у потерпілої відповідних тілесних ушкоджень.  Крім того суду повідомила, що травмуючий фактор діяв приблизно 3 рази. В ході проведення судово –медичної експертизи зокрема безпосередньо потерпіла надала експерту випісний епікриз, ренгенограму в двох проекціях, які досліджувались експертом, опис ренгенограми, згідно якого зазначено «перелом костей носа, череп –костных повреждений нет». Оскільки клініка черепно – мозкової травми переважає над клінікою перелому носа то потерпіла могла невідчувати сімптомів перелому носу, оскільки переважала неврологічна симптоматика.

Більш того експерт зазначила, що тілесні ушкодження у виді закритої черепно –мозкової травми, струсу головного мозку самі по собі є легкими тілесними ушкодженнями, що потягли короткочасний розлад здоров»ю, але експертом оцінювались в сукупності з переломом носа, оскільки остання не виключає можливості розвитку закритої черепно –мозкової травми та струсу головного мозку саме від перелому носа.      

Враховуючи вище наведене суд приходить до висновку, що показання потерпілої ОСОБА_1 не протирічать висновку судово – медичної експертизи № 2380 від 07.12.2010 року. Крім того виявлені тілесні ушкодження на лівій кінцівки потерпілої підтверджують показання останьої про те, що підсудний схопив її за руку під час нанесення ударів.

Вина ОСОБА_3 також підтверджується дослідженими судом доказами:

- актом додаткового судово-медичного дослідження (обстеження) №2126 від 23.09.2009 року (а.с.9), в якому зазначено, що  було проведено судово-медичне дослідження (обстеження) ОСОБА_1., було виявлено ЗЧМТ, струс головного мозку, перелом кісток носу, синці м’яких тканин лівої верхньої кінцівки і кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я;

- довідкою першої міської клінічної лікарні про те, що у потерпілої ОСОБА_1 виявлено перелом кісток носу.

- картою виїзду швидкої допомоги від 20.07.2009 року, згідно якої у потерпілої виявлено ЗЧМТ, струс головного мозку, сітуаційна реакція (а.69).

-  випискою з історії хвороби №4617, з якої  вбачається, що потерпіла ОСОБА_1 перебувала на лікуванні в першій міській лікарні з діагнозом –ГЗЧМТ, струс головного мозку, перелом кісток носу з порушенням носового дихання (а.с.68).

        - матеріалом перевірки по заяві потерпілої ОСОБА_1 на підставі якого 03.02.2010 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та  роз’яснено потерпілій право звернутися до суду із заявою про порушення кримінальної справи відповідно до ст. 27 КПК України.

Показання підсудного ОСОБА_3 в частині того, що він не наносив ударів потерпілій ОСОБА_1, суд оцінює критично, як спробу уникнути відповідальності. При цьому суд бере до уваги, що як підсудний так і потерпіла, зазначають, що між ними  дійсно відбувався конфлікт, хоча кожен з них описує подію по-різному.

Однак, потерпіла та свідки ОСОБА_7., ОСОБА_8 пояснюють, що підсудний наносив потерпілій  удари руками по голові. Більш того згідно досліджених в судовому засіданні висновку судово –медичної експертизи та медичної документації встановлено, що потерпіла отримала тілесні ушкодження не пізніше 20.07.2009 року, тобто дати події та була доставлена в той же день до травмпункту першої міської лікарні.

Суд не приймає до уваги  як доказ показання свідка ОСОБА_12, який дав показання про те, що є братом потерпілої ОСОБА_1 і що потерпіла в січні 2010 року повідомила йому, що придбає необхідні медичні довідки, але все одно посадить підсудного ОСОБА_3 та показання свідка ОСОБА_13, який дав показання про те, що 20.07.2009 року бачив голосну розмову підсудного ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_1, однак підсудний тілесних ушкоджень їй не наносив, навпаки саме потерпіла махала руками, але ОСОБА_3 відразу від неї пішов, оскільки зазначені показання суперечать вище наведеним доказам, зокрема показаннями самої потерпілої ОСОБА_1, які об»єктивно узгоджуються з фактичними даними встановленими в судовому засіданні та підтверджуються показаннями свідків  ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Більш того з досліджених в судовому засіданні матеріалів перевірки по заяві потерпілої ОСОБА_1 вбачається, що підсудний ОСОБА_3 під час проведення перевірки працівниками міліції жодного разу не згадував про наявність осіб, які можуть підтвердити його непричетність до спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1

На підставі досліджених доказів, суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України - умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров’я потерпілої.

В силу ст.  67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

В силу ст.66 КК України обставин, що пом»якшують покарання підсудного судом також не встановлено.

При обранні міри покарання, суд враховує  ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким, особу підсудного, який характеризується позитивно (а.с. 53-54), раніше не судимий, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні двох неповнолітніх дітей,  а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, а тому вважає за можливе визначити покарання передбачене санкцією ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді штрафу.

Цивільний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. Визначаючи розмір моральної шкоди, який зазнала потерпіла, суд враховує характер, ступінь, обсяг та тривалість моральних страждань, яких вона зазнала та враховуючи викладене, проаналізувавши наявні у справі докази, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої моральної шкоди суму в розмірі 3000 грн.

Вирішуючи питання щодо задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди суд приходить до висновку, не позбавляючи потерпілу можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди в порядку цивільного судочинства,  про залишення позову в цій частині без розгляду, виходячи з наступного.

На підтвердження матеріальної шкоди потерпіла надала чеки про придбання ліків, однак остання не надала доказів на підтвердження того, що саме лікування за допомогою більшості цих ліків пов»язане з отриманими нею тілесними ушкодженнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Згідно до п. 2 ч. 3 цієї ж статті до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать: - витрати на правову допомогу.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стянути з ОСОБА_3 на користь позивача судові витрати 2500 грн. - витрати на правову допомогу згідно квитанції адвоката ОСОБА_2

Підстав для обрання одного з видів запобіжних заходів підсудному до набрання вироком чинності суд не вбачає.

                Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України i призначити йому покарання у виді штрафу -50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн., 2500 грн. в рахунок відшкодування судових витрат на правову допомогу, а всього 5500 грн.

Позов в частині відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб  з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави.

Головуючий                                                                                             О.С. Калько