ПОСТАНОВА

                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                    

Справа  № 2-а-2/11

24.03.2011 Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого –судді Бойко І.А.

при секретарі –Кривошеї А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за   адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0680, третя особа Міністерство оборони України, про зарахування періоду навчання в військовому ліцеї до стажу безперервної військової служби та до вислуги років для призначення пенсії за вислугою років,

                                                   В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А 0680, третя особа Міністерство оборони України, в якому просить суд  зобов’язати  командира  військової частини зарахувати до стажу безперервної військової служби та до вислуги років, для призначення пенсії за вислугою років, 2 роки навчання в Київському військовому ліцеї в період з 15.08.1991 року по 12.06.1993 року. Свої вимоги обгрунтовує тим, що наказом начальника Київського військового ліцею від 15.08.1991 року №66 був зарахований до Київського військового ліцею, після закінчення якого у 1993 році вступив до Київського інституту Сухопутних військ. На час навчання у ліцеї та його закінчення, були  чинні положення абзацу 4 п.1 ст.24 Закону України „Про загальний військовий обов`язок і військову службу” №2232-Х11 від 25 березня 1992 року, відповідно до якого початок перебування на військовій службі  вважається: день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов`язаних. На даний час він є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу у військовій частині А0680, і до цього часу період навчання у військовому ліцеї не було зараховано до стажу безперервної військової служби.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, до суду надав заяву про визнання позову та про розгляд справи без участі представника військової частини А0680.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до наказу №66 від 15 серпня 1991 року ОСОБА_1, як кандидата відібраного вибірковою комісією, зараховано на перший курс Київського суворівського військового училища (з 1992 року –Київський військовий ліцей). Після закінчення ліцею у серпні 1993 року він був зарахований до Київського інституту Сухопутних військ курсантом.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 ст.24 Закону України „Про загальний військовий обов`язок і військову службу” №2232-Х11 від 25 березня 1992 року, який був чинний на час навчання позивача у ліцеї, початком перебування на військовій службі вважається: день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов`язаних.

Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про загальний військовий обов`язок і військову службу” №766-Х1У від 18.06.1999 року, вищевказана норма Закону була змінена і виключено зарахування до військової служби навчання у ліцеї.

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України „Про офіційне тлумачення статей 58,78,79,81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного  процесуального кодексу України”  №1-зп від  13.05.1997 року було встановлено, що стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свої дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

 На час навчання та випуску позивача з військового ліцею чинними були положення  Закону, які передбачали початком перебування на військовій службі день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов`язаних. Однак, згідно послужного списку ОСОБА_1 період навчання у військовому ліцеї не зарахований до стажу безперервної військової служби.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку держави у сфері публічно-правових відносин, від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до зазначеної норми Закону, забезпечуючи захист порушених прав позивача, суд дійшов висновку, про необхідність зобов’язати командира військової частини А0680 зарахувати ОСОБА_1 до строку безперервної військової служби та до вислуги років, для призначення пенсії за вислугою років, час навчання у Київському військовому ліцеї з 15.08.1991 року по 12.06.1993 року

Керуючись ст.58 Конституції України, Законом України „Про загальний військовий обов`язок і військову службу”, ст.ст. 6, 9, 10, 70, 71, 86, 158-163,  254 КАС України, -            

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.           

Зобов’язати  командира  військової частини  А  0680  зарахувати ОСОБА_1 до строку безперервної військової служби та до вислуги років, для призначення пенсії за вислугою років, час навчання у Київському військовому ліцеї з 15.08.1991 року по 12.06.1993 року, з урахуванням терміну перебування в канікулярній відпустці до прибуття для навчання до Київського інституту Сухопутних військ.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції  протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя