Справа  2-а-345/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

          25 березня 2011 року                     

          Суддя Тарутинського районного суду Одеської області    Тончева  Н.  М. , розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до  Управління пенсійного фонду України   про виплату соціальної допомоги дітям війни , -

                                                                 ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі  Одеської про стягнення заборгованості з пенсії згідно вимог ст.6 Закону України "'Про соціальний захист дітей війни" за № 2195 - 4 від 18.11.2004 року за період з 01.02.2010 року по  01.02.2011 року та зобов’язати сплачувати її в подальшому.

В      обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що є «Дитиною війни» і має право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, відповідно до ст. 6 вказаного Закону вона має право на одержання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Позивач також зазначила, що бездіяльністю відповідача грубо порушені її законні права, вона позбавлена права отримувати щомісячну доплату до пенсії в належному розмірі, що свідчить про нехтування правами громадян з боку відповідача та просить розглядати справу без її участі.

Від відповідача на розгляд суду надійшла заява, в якій він вказує, що з позовними вимогами ОСОБА_1 не згоден та просить розглядати справу без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативну базу, що регулює галузь спірних правовідносин, задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як встановлено судом  ОСОБА_1 підпадає під дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Тобто позивач має право на щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18.11.2004р., чинний у 2009 році) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на ЗО % мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, позивач має право на одержання виплат.

Положення Законів «Про Державний бюджет України» не можуть бути застосовані, оскільки вони суперечать нормам Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (ст. 22 ч. З Конституції України).

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У зв'язку із зазначеним, застосовуючи зазначені рішення Конституційного Суду України, суд першої інстанції є обмеженим часовими межами встановленими ст. 152 Конституції України. З огляду на це, судом встановлюється початковим моментом відновлення порушених прав позивача день ухвалення відповідних рішень Конституційним Судом України у відповідні роки, а кінцевими моментами - останній день відповідного року.

Що стосується посилання відповідача на пропущення позивачем строку на звернення до суду суд прийшов до наступного.

Ухвалою Тарутинського районного суду  від 25 березня 2011 року, по даній справі, частина позовних вимог ОСОБА_1, а саме стягнення заборгованості з пенсії за період з 01.02.2010 року по 21.08.2010 року та зобов’язання сплачувати її в подальшому була залишена без розгляду, отже суд задовольняє позов частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги наведене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині вимог позивача, що стосуються зобов'язання УПФ України в Тарутинському районі Одеської області нарахувати та виплати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 21.08.2010 року по 01.02.2011 року, включно.

Крім того, суд зазначає, що обов'язок по здійсненню перерахунку належних до виплати позивачу грошових сум покладено на Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області. В зв'язку з чим суд не може виконувати обов'язки суб'єкта владних повноважень, покладених на нього законом, таким чином у задоволенні позовних вимог у частині зобов'язання відповідача виплатити вказане підвищення у певній сумі треба відмовити.

Керуючись  ст.ст. 150, 152 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, ст. 6 Законом України „Про соціальний захист дітей війни" від 18.05.2004 року, Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, ст. 19 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії1", п. 6 ст. З ЦК України, ст.ст. 6-14, 17, 19, 99, 100, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254 КАС України , суд,

                                                        ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов   ОСОБА_1   - задовольнити частково.

           Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року за період з 21.08.2010 року по 01.02.2011 року, включно.

           Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - безпідставною.

           В задоволенні інших вимог - відмовити.  

         Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Тарутинський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання постанови суду.

Суддя                                                                                          Н.  М.  Тончева