СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
17 грудня 2007 року | Справа № 2-7/8936-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Заплава Л.М.,
Дугаренко О.В.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 02.10.2007 по справі № 2-7/8936-2007А
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (пр. Кірова, 51-52/10-а, місто Сімферополь,95017)
до Державного підприємства "Бахчисарайське лісове господарство" (вул. Промислова, 4, місто Бахчисарай,98400)
про стягнення 17488,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 02.10.2007 у справі № 2-7/8936-2007А у задоволенні позову Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного підприємства „Бахчисарайське лісове господарство" про стягнення 17 488, 00 грн. відмовлено.
Зазначена постанова суду мотивована тим, що позивачем не було надано доказів того, що органами, що здійснюють працевлаштування інвалідів, інваліди до відповідача направлялись, або влаштовувалися самостійно, проте їм було відмовлено. Відсутні правові підстави для задоволення позову.
Не погодившись з рішенням суду, Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Апелянт обґрунтовує свої вимоги тим, що судом не вірно застосовані норми чинного законодавства, що призводить до порушення гарантованого конституційного права соціально незахищених громадян на відповідний рівень життя.
В судове засідання представники сторін не з'явились, про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином. Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність представників сторін, що не з'явились.
Переглянувши постанову суду відповідно до вимог статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.
Доводи позивача зводяться до того, що державне підприємство „Бахчисарайське лісове господарство" зобов'язано було у 2006 році забезпечити працевлаштування 5 інвалідів, у той час як фактично на підприємстві було працевлаштовані 3 інваліда, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити штраф у сумі 17 488, 00 грн. Правовими підставами зазначених вимог стали статті 18-20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", норми Положення „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, які встановлюють норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, передбачають адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
У відзиві на позов відповідач наводить факти, які свідчать про відсутність у позивача підстав для застосування господарсько-правової відповідальності. На виконання частини 4 пункту 14 Положення „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів" державне підприємство „Бахчисарайське лісове господарство" інформувало Бахчисарайський центр зайнятості, на території якого знаходиться відповідач - про вільні робочі місця та вакантні посади для працевлаштування інвалідів на роботу у 2006 році, що підтверджується щомісячними звітами про наявність вакансій для інвалідів в Бахчисарайський центр зайнятості, який підтверджував прийняття таких звітів своїм штампом та відповідними відмітками на копіях вказаних документів, а також відповідач поміщав в районній газеті „Слава труду" за 2006 рік об'яви в розділі „робота" о
наявності вакантних місць на посади лісничого та робочих на лісогосподарських роботах.
На запит суду першої інстанції Бахчисарайський районний центр зайнятості надіслав лист в якому повідомив, що державне підприємство „Бахчисарайське лісове господарство" у 2006 році надавало звіт за формою 3-ПН про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також, що інваліди на вказані вакансії не направлялись, оскільки громадян з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів 2-3 групи), які потребують професію проживають у місті Бахчисараї протягом 2006 року на обліку у центрі зайнятості не перебувало.
Стосовно наведених доводів судова колегія зазначає, що відповідно до вимог статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості, а згідно пункту 10, 11 Положення „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів" працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК. Місцеві органи соціального захисту населення: виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації; щомісячно надсилають державній службі зайнятості списки інвалідів, які виявили бажання працювати, з зазначенням професій, спеціальностей; подають державній службі зайнятості заявки на професійне навчання інвалідів; ведуть інформаційний банк даних про інвалідів, які працюють і бажають працювати.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, на думку судової колегії, метою встановлення адміністративно-господарських санкцій для підприємств, установ, організацій, у тому числі фізичних осіб, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом є покарання тих суб'єктів господарювання, які умисно ухиляються від працевлаштування таких осіб та надання інформації відповідним органам.
Судом першої та апеляційної інстанції було встановлено, що дії відповідача не свідчили про умисне ухилення його від працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів 2-3 групи), й ним не було виконано встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів лише у зв'язку з тим, що ні ці громадяни, ні відповідні органи, уповноважені захищати їхні інтереси, не зверталися до підприємства з заявою про працевлаштування вказаних осіб.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції винесена у повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права і відсутні підстави для її скасування.
Керуючись статтями 24, 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частиною 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2007 у справі № 2-7/8936-2007 А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді Л.М. Заплава
О.В. Дугаренко