Справа № 2-189/11

Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"26" січня 2011 р. Дзержинський районний суд в складі:

головуючого Грищенко Н.  М.

при секретарі Желдак О. В.,  за участі позивача                                          ОСОБА_1

представників позивача                                 ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача                                                      ОСОБА_4

представників відповідача                             ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/6 частку квартири,  та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1  про усунення перешкод в користуванні власністю, вселення в квартиру та визначення порядку користування квартирою, суд

                                                      В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 24 березня 2010 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/6 частку квартири.

В свою чергу відповідач ОСОБА_4 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю, вселення в квартиру та визначення порядку користування квартирою. Позовні вимоги уточнювались та змінювалися.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що його батьки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживали разом у приватизованій ними трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. його мати померла.

Після смерті матері відкрилася  спадщина на належну їй 1/2  частину зазначеної квартири. Її спадкоємцями першої черги за законом є він - позивач по справі ОСОБА_1, його батько та брат ОСОБА_4 Кожен з них  20.11.2008 р. отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину квартири.

28.09.2009 р. його батько ОСОБА_7 подарував свою частину спадщини йому - ОСОБА_1, що зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно згідно Договору дарування 2/3 часток квартири від 28.09.2009 р.

Він запропонував відповідачеві виплатити йому грошима вартість його частки в квартирі в сумі 8000 грн., тому що спірна квартира більшою частиною належить йому , а частка брата є незначною і не може бути виділена в натурі.

Крім того, брат ОСОБА_4 проживає разом з дружиною за адресою: АДРЕСА_2. Але ж відповідач йому відмовив.

        Він просить суд винести рішення, яким припинити право ОСОБА_4 на 1/6  частку квартири АДРЕСА_1 Визнати за ним право власності на 1/6  частку квартири АДРЕСА_1 яка належить відповідачеві ОСОБА_4, виплатив ОСОБА_47650 грн. в рахунок вартості частини квартири, а також стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

ОСОБА_4 в обґрунтування своїх позовних вимог  посилається на те, що ОСОБА_1 після смерті матері отримав у свою власність 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 як спадкоємець за законом.

 Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.11.2008 року виданого державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 5201. йому –ОСОБА_4 належить 1/6 частина квартири АДРЕСА_1.

Брат і батько ОСОБА_7 створили йому умови для неможливості користування належною йому часткою квартири.

Незважаючи на те, що він має право на 1/6 частину квартири, іншого житла він не має, відповідач ОСОБА_9 не пускає його до квартири, перешкоджає користуватися квартирою.

Так як він  іншого житла  не має, він просить суд усунути перешкоди в користуванні житловою площею та визначити порядок користування квартирою, надавши йому у власність кімнату «9» квартири АДРЕСА_1 вселити його у вказану квартиру, зобов’язати відповідача  не чинити йому  перешкод у користуванні належною йому власністю. Надати у загальне користування йому та відповідачу: коридор «1» площею у 16,3 кв. м., кладові приміщення «2», «3», «4», кухню «5» площею у 7,8 кв. м., ванну  кімнату площею у 2,7 кв.м., санвузел «7» площею у 1,3 кв. м., кладову кімнату «8» площею у 1,1 кв.м.  

В судовому засіданні позивач по первинному позову ОСОБА_1  на своїх позовних вимогах наполягає в повному обсязі та пояснив, що після смерті матері відкрилась спадщина на належну їй 1/2  частину трьохкімнатній квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом є він, його батько та брат ОСОБА_4 Кожен з них отримали в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину квартири.

28.09.2009 р. його батько ОСОБА_7 подарував свою частину спадщини йому - ОСОБА_1, що зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно згідно Договору дарування 2/3 часток квартири від 28.09.2009 р.  Таким чином, він став мати право на 5/6 частин вказаної квартири. Відповідач ОСОБА_4 має право на спадщину за законом на 1/6 частину квартири.

Між ним і братом ОСОБА_4 зовсім немає родинних   відносин. Відповідач в квартирі не мешкає, проживає з дружиною за другою адресою. Крім того, відповідач  намагався залякати їх батька, погрожував йому. Цей факт зафіксований у Дзержинському РВ КМУ УМВС України Дніпропетровської області. Він вважає, що сумісне проживання в спірній квартирі з братом неможливо. Користуватися квартирою вони також не зможуть. Він в зв’язку з цим запропонував відповідачеві –ОСОБА_4- виплатити йому грошима вартість його частки в квартирі в сумі 8000 грн., тому що спірна квартира більшою частиною належить йому, а частка ОСОБА_4  є незначною і не може бути виділена в натурі. Але ж відповідач не погодився з цим.

Він просить суд задовольнити його позов в повному обсязі. Позовні вимоги ОСОБА_4 він не визнає.

Представники позивача по первинному позову ОСОБА_1 - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1, кожен окремо, підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

При цьому ОСОБА_2 пояснила, що  відповідач ОСОБА_4 не проживає в квартирі АДРЕСА_1, має своє житло. Його частка в вказаній квартирі є незначна – 1/6. Поділити квартиру так, щоб виділити ОСОБА_4 його 1/6 частину – неможливо. Сторони не можуть проживати в квартирі разом, так як між ними дуже погані відносини.

При таких обставинах необхідно припинити право ОСОБА_4 на 1/6 частку в спірній квартирі, визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку квартири, яка належить відповідачеві ОСОБА_4 Позивач згоден виплатити ОСОБА_4  за вказану 1/6 частку квартири 7650 грн.

В судовому засіданні відповідач по первинному позову ОСОБА_4  позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, а на своїх зустрічних позовних вимогах наполягає в повному обсязі та пояснив, що спірна квартира АДРЕСА_1 належала їх сім’ї . Після смерті матері  ним було успадковане 1/6 частка вказаної квартири. Ці обставини підтверджуються свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12.11.2008 р., зареєстрованим в реєстрі за № 5201.

Після фактичного припинення  шлюбних відносин більш як 17 років тому назад зі своєю дружиною, він орендує житлову площу. Свого житла він немає. Брат ОСОБА_1 та батько ОСОБА_7 встановили перешкоди у його вселені в спірну квартиру. Чому так сталося він не знає. Він до батька відноситься с повагою і ніяких спірних питань у нього з ним не виникало.

Після смерті матері брат вселився до батька і став негативно впливати на нього в частині відсторонення його від права користування належною йому часткою квартирі. Брат змінив замки в квартирі і встановив йому перешкоди в користування квартирою. Він неодноразово звертався до брата і батька з проханням вирішити спір мирним шляхом, однак останні не погодилися. Відповідач ОСОБА_9 перешкоджає йому  у користуванні спірною квартирою, не впускає його проживати в квартиру і не дає цього зробити батькові. Його звернення позитивних результатів не надали, брат ОСОБА_1 самостійно вирішив проживати сам з батьком з метою заволодіння всією квартирою і залишення його – ОСОБА_4 без належної йому частки.

          Крім того, що він не має свого житла, він  ще є інвалідом 3-ї групи. Йому приходиться займатися підприємницькою діяльністю. ОСОБА_1, не працюючи, і зловживаючи довірою батька, наводить на нього усілякого роду наклепи, склавши у батька негативне відношення до нього.

         Він вважає, що має право користування належною йому житловою площею і має право на вселення в окрему ізольовану кімнату  квартира АДРЕСА_1. Він просить суд постановити рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, а в позові  ОСОБА_1 відмовити.

          Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - в суді зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 підтримав в повному обсязі і просить  суд задовольнити його позов повністю. В позові ОСОБА_1 відмовити.

          Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5  в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 підтримав також в повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_1не визнав. Просив суд відмовити в позовних вимогах ОСОБА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_4 має право на 1/6 частку квартира АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом  від 20.11.2008 р. і повинен проживати в спірній квартирі.

Того факту, що ОСОБА_4 проживає з дружиною за другою адресою та що він намагався залякати їх батька, погрожував йому, позивачем ОСОБА_1 не доведено в суді.

В зв’язку з тим, що сумісне проживання в спірній квартирі з братом неможливо, позивач ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_4 виплатити йому грошима вартість його 1/6 частки спірної  квартири – 8000 грн. Пропонована   сума   ОСОБА_4 не влаштовувала, так як сума занижена.

Відповідно Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вказано: «вартість спірного майна визначається за  погодженням сторін, а за його відсутності – за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. В суді експертиза не проводилась, тому вартість майна не визначена.

Крім цього у ОСОБА_4 немає свого житла, він є інвалідом 3-ї групи. ОСОБА_4 має намір вселиться в спірну квартиру.  

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, свідка  ОСОБА_10 проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що в позові ОСОБА_1 необхідно відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_4  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 і ОСОБА_4 є рідними братами. Після смерті їх матері – ОСОБА_8 ( свідоцтво про смерть а.с. 9), як спадкоємці за законом вони отримали по 1/6 частки квартира АДРЕСА_1. Їх батько ОСОБА_7 отримав також 1/6 частку вказаної квартири.

На вказані частки кожен з них отримав свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.11.2008 р., виданого Третьою Криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 5205 - 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 Також видані свідоцтва про право на  спадщину по 1/6 частині ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ( а.с. 11)

Згідно Договору дарування  від 21.09.2009 р. ОСОБА_7  подарував сину ОСОБА_1 свої 2/3 частки квартири АДРЕСА_1.

( а.с. 6).

   Квартира складається з трьох кімнат житловою площею 47,7 кв.м., загальною площею 81,2 кв.м.( кімнати: «11» - 19,3 кв. м., кімната «10» - 15,2 кв. м. та кімната «9» - 13,2 кв. м., а також коридор «1» площею у 16,3 кв. м., кладові приміщення «2», «3», «4», кухню «5» площею у 7,8 кв. м., ванною  кімнату «6» площею у 2,7 кв.м., санвузел «7» площею у 1,3 кв. м., кладову кімнату «8» площею у 1,1 кв.м. ), що  підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого комунальним підприємством  Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 18.09.2009 року, реєстраційний номер 23889794. (а.с.6).

5/6 частини спірної квартири  належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1, а 1/6 частина квартири - належить ОСОБА_4, що підтверджується довідкою комунального підприємства  Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації»

( а.с. 51, 70-71)

          В суді встановлено, що відповідач по первинному позову ОСОБА_4 свого житла не має, проживає по найму  в однієї ізольованій кімнаті, яка знаходиться біля вани, 3-х кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2. Дану кімнату він знімає у ОСОБА_10, що підтверджується Договором найму житлового приміщення від 01.01.2010 р. ( а.с. 56).

         Даний факт в судовому засіданні також підтвердила свідок  ОСОБА_10

Суд вважає, що незважаючи на те, що ОСОБА_4 є власником 1/6 частини спірної квартири, позивач ОСОБА_1 чинить йому перешкоди у користуванні власністю (частиною квартири АДРЕСА_1), перешкоджає користуватися нею, що  підтверджується поясненнями самого відповідача по первинному позову ОСОБА_4, свідка ОСОБА_10

Як видно з пояснень відповідача ОСОБА_4 він неодноразово звертався до брата ОСОБА_1 та батька ОСОБА_7 з проханням вирішити спір мирним шляхом. Це питання також було предметом обговорення в судовому засіданні.  Однак позивач по первинному позову ОСОБА_1 не погодився з вимогами ОСОБА_4

Крім того, ОСОБА_4 також пояснив, що брат ОСОБА_1 мешкає з батьком, змінив замки вхідних дверей, на телефоні дзвінки не відповідає. Коли він прибув з техніком Криворізького БТІ для  інвентаризаційних робіт та отримання ним відповідного права власності на квартиру, то вхідні двері їм  не були відчинені.

 З пояснень ОСОБА_4 вбачається, що він є інвалідом 3-ї групи і, незважаючи на ці обставини, немає свого житла, працює, займається підприємницькою діяльністю. Його взаємовідносини з батьком і братом носили і носять доброзичливий характер, до батька  він відноситься з повагою і ніяких спірних питань  у нього з ним не виникало.

В своєму позові ОСОБА_1 ставить питання про припинення  права власності ОСОБА_4 на належну йому 1/6 частину квартири, та визнання за ним права власності на цю частину,  мотивуючи тими обставинами, що у ОСОБА_4 з батьком склалися  неприязне ні відношення. При цьому він додав до позову талон-повідомлення № 119, в якому  зазначено, що Дзержинським РВ КМУ УМВС України ст. лейтенантом Сочнюк В.А. була прийнята заява. ( а.с.10).

На думку суду цей талон-повідомлення не може носити характер письмового доказу у зв’язку з тим, що  у вказаному талоні відсутня будь-яка інформація.

Також вимоги ОСОБА_1 щодо сплати ним на користь ОСОБА_4 вартості  1/6 частини квартири в розмірі 7650 грн., так як частка ОСОБА_4 є незначною і не може бути виділена в натурі, не можуть бути задоволені

судом.

          Суд вважає, що визначена вартість квартири позивачем ОСОБА_1 визначено невірно. Позивачем визначена інвентаризаційна вартість спірної квартири. Відповідно Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вказано: «вартість спірного майна визначається за  погодженням сторін, а за його відсутності – за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.  Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за  яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза».

         Позивачем ОСОБА_1 не надано до суду будь яких доказів, що відповідач ОСОБА_4 погодився з інвентаризаційною оцінкою вартості квартири у розмірі 45903 грн., яка вказана в Договорі дарування ( а.с. 6). В судовому засіданні сторонами також не було заявлено клопотання про призначення експертизи  для визначення вартості спірної квартири.

         Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України «суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.»  Внесення позивачем вартості 1/6 частки квартири, призначеної ОСОБА_4, на депозитний рахунок суду, не було.

         Позивачем ОСОБА_1 також не надано достовірних доказів тих обставин, що спільне володіння і користування квартирою  разом з ОСОБА_4 є неможливим.

          Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не можуть бути задоволені.

Позивач по зустрічному позову ОСОБА_4 просить суд усунути  перешкоди в користуванні ним власністю -  частиною  квартири АДРЕСА_1, та просить суд всилити його  у вказану квартиру.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник майна володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна  будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до технічного паспорту, спірна квартира АДРЕСА_1 складається із трьох ізольованих кімнат житловою площею 47,7 кв.м., загальною площею 81,2 кв.м.:  кімната «11» - 19,3 кв. м., кімната «10» - 15,2 кв. м. та кімната «9» - 13,2 кв. м., а також: коридор «1» площею у 16,3 кв. м., кладові приміщення «2», «3», «4», кухню «5» площею у 7,8 кв. м., ванною  кімнату «6» площею у 2,7 кв.м., санвузел «7» площею у 1,3 кв. м., кладову кімнату «8» площею у 1,1 кв.м.

Відповідно до вимог  ст. 47 ЖК України норма житлової площі встановлена на одну людину  в розмірі 13.65 кв. м.  

Але ж незважаючи на вказане, відповідач ОСОБА_4 просить виділити йому у його власність кімнату «9» площею 13,2 кв. м. , так як його частина в спірній квартирі від загальної площі кімнат становить 7,95 кв. м. , а користування підсобною площею – залишити у загальному користуванні.  

У зв’язку з наведеним, суд вважає, що, дійсно, відповідач по первинному позову ОСОБА_4 не мешкає в квартирі АДРЕСА_1 у зв’язку з тим, що позивач ОСОБА_1 та його батько ОСОБА_7, які мешкають в останній, перешкоджають йому  проживати у частині власній квартирі. А тому суд вважає за необхідне усунути  перешкоди в користуванні власністю ОСОБА_4  квартирою АДРЕСА_1 та вважає за необхідне всилити його в указану квартиру.  

Крім цього суд вважає за необхідне  визначити порядок користування квартирою, надавши ОСОБА_4 у власність кімнату «9» квартири АДРЕСА_1, залишив у загальному користуванні йому та ОСОБА_1  коридор «1» площею у 16,3 кв. м., кладові приміщення «2», «3», «4», кухню «5» площею у 7,8 кв. м., ванною  кімнату «6» площею у 2,7 кв.м., санвузел «7» площею у 1,3 кв. м., кладову кімнату «8» площею у 1,1 кв.м.  

В позові ОСОБА_9 суд вважає необхідним відмовити.

У силу викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 10, 11, 27, 60, 212-215 ЦПК України,  ст. ст. 16, 319, 356, ч. 2 ст. 365, 391 ЦК України, ст.ст. 64, 150 ЖК України, ст. 48 Закону України   «Про власність», суд, –

                                          В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги  ОСОБА_4 до ОСОБА_1  про усунення перешкод в користуванні власністю, вселення в квартиру та визначення порядку користування квартирою – задовольнити в повному обсязі.

          Усунути перешкоди, які чинить ОСОБА_1 в користуванні його власністю – 1/6 частини квартири АДРЕСА_1, яка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину  від 12.11.2008 року, виданого Третьою Криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за №  5201.

         Вселити ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1 .

Визначити порядок користування квартирою, надавши ОСОБА_4 у власність кімнату «9» квартири АДРЕСА_1, залишив у загальному користуванні йому та ОСОБА_1  коридор «1» площею у 16,3 кв. м., кладові приміщення «2», «3», «4», кухню «5» площею у 7,8 кв. м., ванною  кімнату «6» площею у 2,7 кв.м., санвузол «7» площею у 1,3 кв. м., кладову кімнату «8» площею у 1,1 кв.м.  

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/6 частку квартири, - відмовити.

           Рішення  може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області  на протязі 10 днів після оголошення рішення .  

Суддя:Н. М. Грищенко