Справа № 2-149/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі:  головуючого                        Зушман Г.  І.

з участю секретаря                              Кушнір Т.І.

позивача                                               ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2  про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральних збитків,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в лютому 2011 року звернувся в суд з позовом до  відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 03.03.2010 року він позичив відповідачу 48090 грн., які відповідач зобов’язався повернути до 01.08.2010 року, що підтверджується договором позики, посвідченим нотаріально. До дня подання позову відповідач не повернув суму боргу, від повернення грошей ухиляється, тому він просить стягнути з відповідача 50 879,22 грн. боргу з врахуванням індексу інфляції,  3 % річних від простроченої суми за п’ять місяців, а також 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди та усі судові витрати.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач у зал судового засідання не з’явився. Про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений. А тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи, проти чого позивач не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, докази, надані позивачем у повному обсязі, вважає, що його вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно  ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується  повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.   

Між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 03 березня 2010 року укладено договір позики (далі договір позики), за умовами якого ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 позику у розмірі 48090,00  грн., яку відповідач зобов’язувався  повернути до 01 серпня 2010 року.

На підтвердження укладення вказаного договору позивач додав до матеріалів справи договір позики від 03.03.2010 року, укладений між  ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник), який посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 247.

Відповідно до ст. 545 ЦК України на підтвердження виконання зобов’язання, а саме прийнявши виконання зобов’язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Як встановлено ч.3 ст.1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини у вигляді договору позики.

Відповідач ОСОБА_2  у передбачений договором строк не повернув суму позики, що свідчить про невиконання ним умов договору, а тому в суду є підстави стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу згідно договору позики, а саме в розмірі 48090,00 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що вони до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.611 ЦК України, в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування моральної шкоди.

Наслідки порушення вказаного договору позики встановлені ст.625 ЦК України, яка не передбачає відшкодування моральної шкоди.

Крім того, не передбачає вказаних наслідків порушення договору  позичальником і укладений між сторонами договір позики від 03 березня 2010 року.

Позивач просить також стягнути з відповідача борг з урахуванням індексу інфляції  за серпень-грудень 2010 року в розмірі 1,058 , вказуючи, що втрати внаслідок інфляції за цей період становлять 2789,22 грн., а також 3 % річних від суми боргу за п’ять місяців прострочення в сумі 601,13 грн.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене суд вважає, що вимоги позивача про стягнення втрат внаслідок інфляції та 3 % річних грунтуються на законі і підлягають до задоволення.

А тому з відповідача в користь позивача слід стягнути суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 50 879,22 грн., де інфляційні втрати становлять 2789,22 грн.  (1,012Х1,029Х1,005Х1,003Х1,008=1,058; 48 090,00 грн. Х 1,058 =50 879,22 грн.), а також 3 % річних, сума яких за п’ять місяців прострочення становить 601,13 грн.   ( 3%:12Х5=1,25 %;      48090 грн. Х 1,25%=601,13 грн.).

Отже, заявлені вимоги слід задовольнити в сумі 51 480,35 грн. (48090,00 грн. + 2789,22 грн.+601,13 грн.).

З відповідача в користь позивача слід стягнути понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 514,80 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі  120,00 грн. згідно поданих квитанцій.

На підставі ст.ст. 545, 611, 625, 627, 1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 224 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), жителя АДРЕСА_1, в користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), жителя АДРЕСА_2, заборгованість за договором позики в сумі  48090 грн.,   втрати внаслідок інфляції в сумі 2789,22 грн., три відсотки річних у сумі 601,13 грн., всього 51 480,35 грн., а також 634,80 грн. понесених судових витрат.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області.

   Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду про перегляд заочного рішення протягом  десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно

Суддя Борщівського районного суду                                                   Зушман  Г.  І.