ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
ПОСТАНОВА
Іменем України
29.10.2007 | Справа №2-13/11172-2007А |
29 жовтня 2007 р. Господарським судом Автономної республіки Крим у складі
Головуючого – судді Курапової З.І.
при секретарі судового засідання Сидельової І.І.
розглянута адміністративна справа № 2-14/11172-2007А
За позовом Джанкойського міжрайонного прокурора, м. Джанкой в інтересах держави в особі Джанкойського міського центру зайнятості, м. Джанкой.
До відповідача ВАТ «Джанкойський машинобудівний завод», м. Джанкой.
про стягнення 4973,06 грн.
У судовому засіданні приймали участь представники:
Позивача не з’явився
Відповідача не з’явився
За участю прокурора – Штехбарт Д.В.
Суть спору:
Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 4973,06 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повинен сплатити суму несплачених страхових внесків на випадок безробіття.
Провадження по справі здійснювалося відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористувався, відзив на позовну заяву не надав, повідомлявся належним чином: замовленою кореспонденцією.
Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, п.2-1 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Розглянув матеріали справи, суд –
В С Т А Н О В И В :
Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожний зобов’язаний сплачувати податки та збори у порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (від 14.01.1998 року № 16 із змінами та доповненнями) страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (від 02.03.2000 року № 1533 із змінами та доповненнями) джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (від 02.03.2000 року № 1533 із змінами та доповненнями) фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Відповідно до ст.92 Конституції України (від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР) передбачено, що виключно Законами України встановлюється система оподаткування, податки та збори.
Відповідно до п.16 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» (від 18.02.1997 року № 77 із змінами та доповненнями) збір на обов’язкове соціальне страхування віднесений до загальнодержавних зборів.
Види збору на соціальне страхування встановлені, зокрема, ст.4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (від 14.01.1998 року № 16 із змінами та доповненнями) та нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (від 02.03.2000 року № 1533 із змінами та доповненнями).
Таким чином, такий вид збору на соціальне страхування як збір на випадок безробіття є збором, який встановлений Законом України, передбачений та відповідає Конституції України і повинен сплачуватися на всій території України страхувальниками.
ВАТ «Джанкойський машинобудівний завод» зареєстроване у якості юридичної особи 26.08.1999 року, про що видана довідка про включення до ЄДРПОУ (а.с. 6).
Відповідно до розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за перше півріччя 2007 року недоїмка за платником збору – відповідачем з урахуванням пені станом на 01.07.2007р. становить 124389,66 грн. (а.с.7).
Позивач просить стягнути з відповідача суму несплачених страхових внесків на випадок безробіття за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2007 р. у розмірі 4973,06 грн.
Відповідно до ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (від 02.03.2000 року № 1533 із змінами та доповненнями) роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Відповідно до ст.39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (від 02.03.2000 року № 1533 із змінами та доповненнями) спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст.12 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (від 14.01.1998 року № 16 із змінами та доповненнями) спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.
Таким чином всі спори, які виникають з правовідносин, пов’язаних із збором на соціальне страхування на випадок безробіття вирішуються у судовому порядку.
Несвоєчасна сплата збору на соціальне страхування на випадок безробіття порушує права та інтереси позивача, які охороняються, зокрема, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (від 02.03.2000 року № 1533 із змінами та доповненнями).
Право на звернення до суду для поновлення своїх прав фактично є універсальним правом згідно із ст.124 Конституції України (від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР).
Згідно із п.3 ст.18 Закону України «Про зайнятість населення» (від 01.03.1991 року № 803-XII із змінами та доповненнями) діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачених на ці цілі.
Згідно із ст.19 Закону України «Про зайнятість населення» (від 01.03.1991 року № 803-XII із змінами та доповненнями) державна служба зайнятості має право: розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Суду не надано доказів сплати відповідачем заборгованості по збору на соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з чим суд задовольняє позовні вимоги.
Постанову оформлено та підписано відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства 05 листопада 2007р.
На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 55, 70, 86, 94, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд
П О С Т А Н О В И В :
· Адміністративний позов задовольнити.
· Стягнути з ВАТ «Джанкойський машинобудівний завод», м. Джанкой (96103, АР Крим, м. Джанкой, вул. Промислова, 7, відомостей про р/р не має, ЄДРПОУ 00231878) на користь Джанкойського міського центру зайнятості (р/р 37178301900087 в УГК в АР Крим, МФО 824026, код платежу 50040100, одержувач ОФСС на випадок безробіття м. Джанкой) 4973,06 грн. заборгованості.
Постанова суду може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 185-187 Кодексу Адміністративного судочинства України протягом 10 днів з дня її проголошення або з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Курапова З.І.