НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-412/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2011 року

Суддя Нетішинського міського суду Гаврищук Л.П. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1  до  управління Пенсійного фонду України і м. Нетішин    про  визнання дій суб'єкта владних повноважень   неправомірними, зобов'язання, здійснити перерахунок та сплатити пенсійні виплати в підвищеному розмірі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Нетішині Хмельницької області про нарахування державної та додаткової пенсії починаючи з 01.01.2010 року,  як інваліду III групи, в   зв'язку з захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В позовній заяві зазначає, що як інвалід 3 групи ( довічно ) внаслідок захворювання, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має право отримувати державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Про таку обставину позивач дізнався у лютому 2011р., 15.02.2011р. письмово звернувся до відповідача з вимогою нарахувати їй пенсію у вищевказаних розмірах, але УПФ відмовляється здійснити перерахунок пенсій відповідно до зазначеного Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому просить визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати його усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки з 01.01.2010 року. Просить поновити строк для звернення до суду.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в місті Нетішині Хмельницької області  подала письмові заперечення проти позову, в якому позов не визнала, пояснивши, що виплата пенсій для позивача здійснюється відповідно до чинного законодавства та просила розгляд справи провести без її участі.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Встановлено, що позивач була визнана інвалідом 3 групи довічно з 13.09.2007р., внаслідок захворювання, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,  має 1 категорію осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Отримує пенсію у менших розмірах, ніж це передбачено ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену ст. 50 цього Закону.  

Суд вважає, що нарахування і виплата пенсії позивачу здійснювалась з порушенням вимог чинного законодавства за таких міркувань.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус    і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року, Законом У країни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законами України про Державний бюджет на відповідний рік.

Суд вважає, що позивачем доведено ті обставини, на яких грунтуються його позовні    вимоги про зобов'язання відповідача зробити перерахунок пенсії відповідно до норм ст.ст. 49,   50, 54,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 січня 2010 року, а відповідачем не доведена правомірність своїх дій.

При розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,   2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І та у зв'язку з втратою годувальника. Частиною 4 зазначеної статті, визначено, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних  розмірах, зокрема інвалідам III групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи  захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523, яка є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до вимог ч.3 ст.46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат             та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не    нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про державний бюджет на відповідний рік і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.

Згідно до статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення прожиткового мінімуму для  осіб,  які   втратили   працездатність,   визначеного   законом,   підвищується   розмір   пенсії,

визначений відповідно до статті 54 цього Закону , а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача який вважає, що обчислення пенсій     проведено правомірно. При цьому УПФ посилається на ст. 54 Закону № 796-ХІІ, згідно з якою порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала через захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, та що застосування щодо спірних правовідносин ст. 28 Закону № 1058-ІУ суперечить вимогам її ч. 3, згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком, установлений абзацом 1 частиною 1 тієї самої статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом.

Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне   пенсійне страхування» стосовно застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку суду не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обчислення інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами суд як   зазначалось вище вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню при обчисленні величини мінімальної пенсії за віком, підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином дії управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин, Хмельницької    області щодо нарахування державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2010 року, передбачених Законом України «Про статус і соціальний .захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року за № 654 є неправомірними, оскільки Закон України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу, ніж Постанови Кабінету Міністрів України.

Положення ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно із якими слід провести такий перерахунок, своєї чинності не втратили та продовжують діяти, тому суд не обмежує заявлені позивачем вимоги певними строками, тому що у такому разі це істотно порушуватиме його законні   права та інтереси і суперечитиме конституційному принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Ст.99 КАС України встановлені певні строки позовної давності, але також визначено, що «Адміністративний  позов  може  бути  подано в межах строку звернення до адміністративного суду,  встановленого  цим  Кодексом або іншими законами».  Суд в даному випадку застосовує ч. І ст.76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», якою визначено право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи без обмеження строком  позовної давності, тому що вважає, що виплата державної та додаткової пенсій відповідно до статей 49, 50, 54 є способом відшкодування державою ядерної шкоди здоров'ю, якої позивач зазнав в наслідок Чорнобильської катастрофи.  

Згідно ст.87 Закону України „Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані  своєчасно з вини органу, що призначає пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Крім того, позивач є інвалідом 3-ї групи, юридично неосвічений, державою не забезпечено надання своєчасної та доступної правової допомоги таким категоріям громадян, що також перешкоджало позивачу вчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Тому  доводи представника відповідача про те, що позивач пропустив строк звернення до суду є безпідставними, а пропущений строк підлягає поновленню.

Наведені обставини повністю підтверджуються матеріалами справи.

Суд вважає за доцільне, застосувати ч.1 ст.256 КАС України та допустити негайне виконання рішення суду у межах платежу за один місяць у розмірі державної пенсії - 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі - 50% мінімальної пенсії за віком станом на час винесення судом рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 19, 22, 75, 92, 152 Конституції України, ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 року, ст.ст.7, 9,11, 12,14,18,71,128,158-163,167,183-2,186,254,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 термін звернення до суду з позовом про перерахунок пенсії.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Нетішині Хмельницької області, щодо відмови нарахування державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 у розмірі, передбаченому статтями 50, 54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області здійснити такий перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2010 року відповідно до 50,54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з розміру основної (державної) пенсії не менше 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 50 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що визначається згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом та з врахуванням виплачених сум.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Нетішині Хмельницької області мінімальну пенсію за віком обчислювати виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого законами про Державний бюджет України на відповідні роки.  

Допустити негайне виконання судового рішення.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга  на постанову суду першої інстанції подається  до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

  Відповідно до ст. 186 КАС України,  апеляційна  скарга  подається  до  адміністративного суду апеляційної  інстанції  через  суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване  судове  рішення.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.   

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.             

Суддя   Гаврищук Л. П.