Справа 2-272

                                                                                                                                      2011 рік

                                                               Р І Ш Е Н Н Я

                                                 І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

14 березня 2011 року                                                                                     м. Івано- Франківськ

                 Тисменицький районний суд Івано-Франківської області  

в складі: головуючого –судді                       Дузінкевича І.М.

             секретаря                                           Кукули О.С.

               адвоката                                           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

         Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги обгрунтував тим, що він працює заступником начальника Управління кадрового забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області. 14.10.2010р. відповідачка, жителька АДРЕСА_1 звернулась за його місцем роботи про ніби то він має нетактовну поведінку у побуті та неправомірні дії шляхом подання  письмової заяви на ім»я його керівника, начальника УМВС України в Івано-Франківській області генерал-майора міліції ОСОБА_4. За її заявою щодо нього було призначено  службове розслідування. У письмових поясненнях Інспекції з особового складу УКЗ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 зазначила, що вона перебуває з ОСОБА_2.у неприязних відносинах. Його дружина Наталочка постійно у її сторону висловлює погрози, що разом із своїм чоловіком заберуть у неї хату.  Крім того, 12.10.2010р. позивач нецензурною лайкою виражався у її сторону, кричав, погрожував вбивством, що підкине маковиння., та зробить так, що вона  за кордон більше не поїде. Він постійно робить підлості своїм сусідам та їй і через це, його всі бояться, не хочуть зачіпати, бо буде подавати заяви на усіх до суду.  Уході  службового розслідування наведені відповідачкою факти не знайшли свого підтвердження, однак, його честь, гідність, ділова репутація підірвані, оскільки вищезазначені документи направлені на доведення до його керівництва, його співробітників, він принижений в очах начальства. Дані викладені відповідачкою не відповідають дійсності, нічим не підтверджені. ОСОБА_3 належить  спростувати недостовірну інформацію про нього шляхом подання відповідної заяви до УМВС України в Івано-Франківській області. Також внаслідок неправомірних дій відповідачки йому спричинено і моральну шкоду, яка  виразилась у  приниженні його честі, гідності як людини, внаслідок чого він перебуває у стані морального пригнічення і дискомфорту, у душевних хвилюваннях з приводу того, що не знає яким чином ця ситуація надалі відіб»ється на його професійному іміджі та можливості кар»єрного росту. Такі обставини негативно вплинули на його звичайний життєвий ритм, що позначилося на загальному психологічному стані та призвело до душевних страждань. Моральну шкоду оцінює в сумі 2766 грн. Просив позов задоволити

         Позивач в судовому  засіданні  позов підтримав і просив його задовольнити.     

         Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, проти його задоволення заперечувала.

         Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову  слід відмовити з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивач, працює заступником начальника Управління кадрового забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області, що підтверджується витягом з наказу №45о/с від 18.02.2008р. ( а.с.10).

          14.10.2010р. відповідачка, ОСОБА_3, жителька АДРЕСА_1 подала заяву за місцем роботи позивача, на ім»я його керівника, начальника УМВС України в Івано-Франківській області генерал-майора міліції ОСОБА_4.про те, що ОСОБА_2 має нетактовну поведінку у побуті , перебуває з усіма сусідами у неприязних відносинах, що підтверджується заявою відповідачки ( а.с.11-12).

             У ході службового розслідування згідно даної заяви відповідачки, наведені відповідачкою факти не знайшли свого підтвердження.

        Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року №1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” у випадку, коли особа звертається до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів та посадових і службових осіб цих органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла  свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст.40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.

          За змістом ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа вправі вимагати по суду спростування поширеної щодо неї інформації, яка не відповідає дійсності. Однак, у розумінні вказаної норми цивільного права звернення особи до правоохоронного чи державного органу із заявою або скаргою про неправомірні дії іншої особи, якщо цей орган наділений владними повноваженнями щодо поновлення законності у відповідних відносинах чи застосування передбачених законом санкцій до правопорушника, не може розцінюватись як поширення неправдивих відомостей, якщо не встановлено, що фактично метою цих дій було приниження честі, гідності та ділової репутації певної особи.

 Доказів того, що саме таку мету переслідувала відповідачка, звертаючись із заявою до правоохоронних органів, суду не надано. Крім того, відомості, що містилися у вищезгаданій заяві , подавалися не з метою доведення їх до громадськості чи окремих громадя, а з метою їх перевірки уповноваженими органами.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити.

Заявлену позивачем вимогу про відшкодування моральноїї шкоди  суд вважає недоведеною, тому у її задоволенні слід відмовити.

         На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 277, 280, 299, 1167 ЦК України,  п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

             У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовити.

             Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

          Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий                                                                                                 І.М. Дузінкевич