Справа  №    1-137/11    

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          17.03.2011   року                                                     Бериславський районний суд Херсонської області

в складі:   головуючого - судді  Сіянка В. М.

за участю:

секретаря                         Тимофієнко І. П.

прокурора                         Кубатка К. В.

потерпілого                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тягинка Бериславського району Херсонської області, громадянина України, освіта середня, не одружений, не працює, раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_2  05 січня 2011 року біля 19.00 години, переслідуючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, таємно, умисно, із корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, проник до приміщення «сторожки», яке розташоване на території фермерського господарства «Мрія Селянина», яке розташоване поблизу колишнього села Цюрупи Бериславського району Херсонської області, звідки викрав металеву пічну плиту, чим спричинив голові ФГ «Мрія Селянина» ОСОБА_1 матеріального збитку на 200 гривень.     

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю, показав, що дійсно 05.01.2011 року ввечері знаходячись в полі біля колишнього села Цюрупи Бериславського району Херсонської області, де шукав металобрухт, вирішив проникнути до сторожки, яка розташована на території фермерського господарства «Мрія Селянина», з метою викрасти металеві речі, щоб потім здати їх на метал. Шляхом відчинення вхідний дверей він проник до будівлі та зняв із пічки металеву пічну плиту, яку потім здав на метал, а виручені кошти витратив на власні потреби.

Крім визнання вини, вина підсудного в інкримінованому йому злочині підтверджується слідуючими доказами в їх сукупності та взаємозв’язку:

·          показаннями потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні підтвердив факт викрадення у нього металево пічної плити 05.01.2011 року.

·          явкою з повинною підсудного, в якій він добровільно зізнався у вчиненому злочині (а. с. 7);

·          довідкою про вартість викраденого майна (а. с. 12);

·          протоколом огляду місця події, а саме будівлі сторожки, яка розташована на території фермерського господарства «Мрія Селянина», яке знаходиться поблизу колишнього села Цюрупи Бериславського району Херсонської області, в ході якого зафіксовано місце вчинення злочину та сліди злочину з фототаблицями до протоколу (а. с. 14-16).

   Інші докази по справі, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, судом не досліджувалися, оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову ніким не оспорювалися.

Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 знайшла своє підтвердження у судовому засіданні. Злочинні дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого є: поєднана з проникненням у інше приміщення.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного суд визнав щире каяття у вчиненому, з’явлення із зізнанням.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким злочином, дані на особу характеристики, який посередньо характеризується громадськістю та по місцю колишнього навчання, обставини, що пом’якшують покарання, не відшкодування завданої злочином шкоди та обіцянку підсудного відшкодувати шкоду в майбутньому, прохання потерпілого не призначати підсудному покарання, пов’язане із реальним позбавленням волі, і вважає, що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, але із застосуванням статті 75 КК України, оскільки підсудний не є суспільно небезпечною особою, тому його виправлення ще можливе без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов ОСОБА_1 (а. с. 24) підлягає задоволенню в повному обсязі.  

Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки три місяці.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в один рік шість місяців, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання та роботи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 – підписку про невиїзд - до вступу вироку в законну силу не змінювати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 200 (двісті) гривень матеріальних збитків.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Херсонської області протягом п’ятнадцяти діб з часу його проголошення, шляхом подачі апеляції через Бериславський районний суд.  

Суддя                                                                                          В.  М.  Сіянко