ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/7619/21

          Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2021 року №Ф-16939-51У.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2004 році позивачу видане свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Однак з липня 2020 року позивач є інвалідом 2 групи загального захворювання та постійно перебуває у хворобливому стані.

Також позивач зазначає. що він щорічно подає податкові декларації про майновий стан і доходи, в яких він зазначає, що професійну діяльність не здійснює. Разом з тим, відповідно до вимоги №Ф16939-51 У від 13.11.2019 з нього стягнуто недоїмку (борг) у сумі 26539,26 грн, а відповідно до вимоги №Ф16939-51 У від 18.11.2020 - стягнуто 9049,48 грн.

Крім того, 17.11.021 з постанови про відкриття виконавчого провадження Дніпровського РВ ДВС у м. Херсоні від 17.08.2021 ВП №66535438 позивачу стало відомо про вимогу про сплату недоїмки (боргу) від 02.06.2021 №Ф16939-51 У на суму 29839,26 грн.

Вказану вимогу від 02.06.2021 №Ф16939-51 У на суму 29839,26 грн позивач вважає протиправною з двох підстав.

По-перше, позивач вказує, що оскаржувана вимога не була вручена йому в установленому законом порядку.

По-друге, відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на викладене  позивач вважає, що сплата ЄСВ є правом, а не обов`язком особи.

Вказане стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 01.12.2021 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем поданий відзив на позовну заяву, зі змісту якого убачається, що податковий орган позов не визнає. Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.

За даними відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень та веб-сайту "Судова влада" позивач протягом 2017-2020 років приймав участь в якості адвоката у судових справах №766/8545/17, 668/1820/16-ц, 766/2589/17, 766/7301/18, 766/4462/18, 766/2747/19, 766/3760/19, 766/21767/19, 766/4270/20, 540/2899/20.

Також відповідач зазначає. що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 отримував дохід, виплачений самозайнятій особі за період 2-4 квартал 2017 року, за 2018 рік, за період 2-4 квартал 2019 та за 2020 рік. За період 1 квартал 2017 та 1 квартал 2019 інформація відсутня. Разом з тим відсутні докази про сплату позивачем ЄСВ з 2017 року.

Відповідач зазначає, що згідно інтегрованої картки по єдиному соціальному внеску станом на 31.05.2021 за позивачем рахувався борг у розмірі 38 888,74 грн. До вказаної суми увійшли ЄСВ за періоди: 2017 рік, 1-4 квартали 2018,  1-4 квартали 2019, січень, лютий, червень 2020, 3-4 квартали 2020.

У зв`язку із вказаним боргом податковим органом сформована вимога від 02.06.2021 №Ф-16939-51 на суму 38 888,74 грн та вимогу від 18.11.2020 №Ф-16939-51 на суму 35 588,74 грн, яка надіслана на адресу позивача, однак повернута за закінченням терміну зберігання.

Крім того, відповідач вказує на те, що відповідно до даних про реєстрацію платника по ЄСВ ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з 27.02.2020 по 01.08.2022, у зв`язку з чим нарахування ЄСВ за 2021 рік не відбулись.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

На підставі рішення Херсонської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 26.02.2004 року №1 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №316 від 26.02.2004.

З 06.02.2012 року ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.

02 червня 2021 року податковим органом сформовані дві вимоги про сплату боргу (недоїмки), а саме №Ф16939-51, відповідно до якої станом на 31.05.2021 недоїмка становить 38 888,74 грн та №16939-51У, відповідно до якої станом на 22.07.2021 недоїмка становить 29 839,26 грн.

Не погоджуючись з правомірністю вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2021 №16939-51У на суму 29 839,26 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Частиною 1 статті 7 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначені особи, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, а частиною другою цієї статті встановлено, що перелік, доповнення та уточнення кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, а також конкретних видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, до яких належать особи, визначаються законами України за видами.

Положеннями статті 2 Закону №2464-VI встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, ЄСВ) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI).

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ установлено, що платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону № 2464-VІ особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб (пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПК України).

Як установлено судом та визнається сторонами, позивач має статус особи, яка провадить  незалежну професійну діяльність, а саме адвокатську на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №316 від 26.02.2004. Також позивач є інвалідом 2 групи загального захворювання з 27.07.2020, що убачається з відомостей про реєстрацію платника по ЄСВ ОСОБА_1 . Інвалідність встановлена  строком до 01.08.2022, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК №240015 від 21.07.2021.

З 06.02.2012 року ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не оспорюються сторонами.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі-Інструкція №449, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 розділу VІ Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Абзацом 3 пункту 2 розділу VІ Інструкції №449 визначено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Згідно з пунктом 3 розділу VІ Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 - 7 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Інструкції №449 для платників, зазначених, зокремау п.4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску.

У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов`язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Водночас п.5 розділу ІІІ Інструкції №449 встановлено, що особи, зазначені в пункті 4 розділу II цієї Інструкції, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови самостійного визначення для себе бази нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є особою з інвалідністю, звільняються від сплати єдиного соціального внеску за себе, окрім випадку добровільної участі цієї особи у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, як вже зазначалось вище з 27.07.2020 позивачу встановлена інвлідність 2 групи строком до 01.08.2022.

Доказів укладання позивачем договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування до суду не надано.

Зазначене свідчить про те, що позивач звільняється від сплати єдиного соціального внеску з 27.07.2020 року, тобто з моменту набуття інвалідності 2 групи.

З огляду на викладене суд звертає увагу на помилковість доводів позивача про звільнення його від обов`язку сплати ЄСВ, оскільки у періо до 27.07.2020 включно позивач зобов`язаний був виконувати свій обов`язок, щодо вчасної сплати єдиного внеску.

Також суд вказує на помилковість доводів відповідача щодо ненарахування позивачу єдиного внеску за 2021 рік у зв`язку із встановленням інвалідності, адже нормами закону позивач звільнений від сплати ЄСВ з моменту набуття інвалідності 2 групи, тобто з 27.07.2020 року.

Таким чином нарахування позивачу єдиного внеску за 3-4 квартали 2020 року є протиправним.

Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлено у місячному розмірі з 01 січня - 4723 грн, з 01 вересня - 5000 грн. Таким чином у 2020 році мінімальний страховий внесок становить: з 01 січня по 31 серпня 4723 х 22% = 1039,06 грн; з 01 вересня по 31 грудня 5000 х 22% = 1100 грн.

З матеріалів справи убачається, що за 3 квартал 2020 року податковим органом нарахований єдиний внесок у загальній сумі 3178,12 грн, а за 4 квартал - 3300,00 грн.

Отже, нарахування єдиного внеску в загальному розмірі 6 478,12 грн, які увійшли до оскаржуваної вимоги від 02.06.2021 №Ф16939-51У є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо доводів позивача про не вручення йому оскаржуваної вимоги в установленому законом порядку, суд зазначає, що вказана обставина не є підставою для скасування такої вимоги, а є поважною причиною для поновлення строку її оскарження, у разі пропуску такого строку.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом2.

Статтею 90 КАС України  передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку, відповідачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження правомірності нарахування ЄСВ за період встановлення позивачу інвалідності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст.  242 КАС України  рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , податковий номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73022, м. Херсон, просп. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ ВП 43995495) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2021 №Ф-16939-51У, сформовану Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в частині боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 6478 (шість тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 12 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.   Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                                           А.С. Пекний

кат.  111060000