Справа № 2-1496/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

23.03.2011 року          Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

                 головуючого судді                                 Рибакової В.В.

                 при секретарі                                          Затуливітер Н.В.

за участю позивача –ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3 –ОСОБА_4, представника відповідача –Ажмякова В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дослідний завод мастильних матеріалів „Масма”, третя особа – ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дослідний завод мастильних матеріалів „Масма”, третя особа –ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

                                                                            встановив:

    Позивачі звернулися до суду з вищевказаними позовами.

    Посилаються на те, що 24.05.2004 року приблизно о 14.00 год. вони їхали на мотоциклі „Дніпро-11” д/н НОМЕР_2 по вул. Херсонській в м. Нікополі в сторону першого кварталу. Керував мотоциклом ОСОБА_3 ОСОБА_1 їхав в якості пасажира. На перехресті з вул. Г.Чорнобиля, мотоцикл був збитий вантажним автомобілем Мерседес д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6, який знаходився у трудових відносинах з відповідачем. Внаслідок ДТП ОСОБА_1 спричинено тілесні пошкодження, які відносяться до категорії тілесних пошкоджень середньої тяжкості, ОСОБА_3 - тілесні пошкодження, які відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень. Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.05.2006 року ОСОБА_6 звільнений від кримінальної відповідальності у зв’язку з актом амністії, цивільний позов залишений без розгляду. Так як, ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з відповідачем, вважають, що відшкодовувати завдану їм шкоду повинен саме відповідач.

    ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 900,00 грн., моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн. Матеріальну шкоду обґрунтовує тим, що в результаті ДТП був пошкоджений його одяг, вартістю 900,00 грн. В обґрунтування моральної шкоди посилається на те, що в нього з’явився страх перед автотранспортом, тривога, поганий сон, головні болі, він відчуває біль в пошкодженій нозі при зміні погоди, при тривалій ходьбі, фізичних навантаженнях, змінився його звичайний спосіб життя, він вимушений був докладати додаткових зусиль під час навчання у вищому навчальному закладі через знаходження у лікарні.

    ОСОБА_3 просить суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 35653,36 грн., моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн. Розмір матеріальної шкоди визначив, виходячи з такого. В наслідок ДТП був пошкоджений його одяг вартістю 1200,00 грн., прийшли в неприродність два мотоциклетні шлеми вартістю 240,00 грн., ним було оплачено лікування ОСОБА_1 в розмірі 1500,00 грн., вартість медикаментів на його - ОСОБА_3 лікування склала 235,73 грн., за проходження курсу лікування у ОСОБА_8 –2600,00 грн., за висновок спеціаліста ним сплачено 300,00 грн., за складання позовної заяви –150,00 грн., всього на суму 6225,73 грн. Вважає, що відповідач повинен провести виплату вказаної суми  матеріальної шкоди з урахуванням індексу інфляції, що за його розрахунком складає –14250,56 грн. Крім того, посилається на те, що до матеріальної шкоди входить і вартість мотоцикла в цінах на сьогоднішній день –в розмірі 19402,80 грн., так як за висновком спеціаліста мотоцикл відновленню не підлягає. Моральну шкоду обґрунтував тим, що внаслідок ДТП він переніс величезний психологічний стрес у вигляді страху перед автотранспортом, він до теперішнього часу не може керувати мотоциклом, не може спокійно переходити дорогу, в нього з’явилася тривога, головні болі, він став погано спати, вимушений був звертатися за допомогою до лікаря-прихотерапевта. Також він зазнав моральної шкоди і від тривалого розгляду справи у суді через неявку представника відповідача.

    Позивач ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх у повному обсязі.

    Представник позивача ОСОБА_3 –ОСОБА_4, у судовому засіданні позов підтримав повністю, на його задоволенні наполягав.

    Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково, не заперечував проти відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., в іншому просив відмовити в позові. Вважає матеріальну шкоду недоведеною, моральну шкоду в розмірі визначеному позивачем –завищеною. Позовні вимоги ОСОБА_3 представник відповідача визнав частково. Не заперечував проти задоволення позову щодо матеріальної шкоди в частині вимог, що стосуються витрат на ліки в розмірі 235,73 грн., за пошкоджений одяг в розмірі 1200,00, за висновок спеціаліста в розмірі 300,00 грн., за пошкоджений мотоцикл в розмірі не більше 7000,00 грн. Інші вимоги щодо матеріальної шкоди не визнав. Щодо моральної шкоди не заперечував проти задоволення вимог в розмірі 500,00 грн.

    Третя особа у судове засідання не з’явилася, причини неявки суду невідомі.

    Суд, вислухавши позивача ОСОБА_1, його представника –ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3 –ОСОБА_4, представника відповідача –Ажмякова В.М., вивчивши матеріали справи, оглянувши кримінальну справу № 1-542/06 у відношенні ОСОБА_6, прийшов до висновку, що позови ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенні на підставі ст.ст. 23,1166,1167,1172,1187 ЦК України.

    Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.05.2006 року встановлено, що ОСОБА_6, 24.05.2004 року приблизно о 14.00 год., керуючи автомобілем „Мерседес-Бенц”, д/н НОМЕР_1, належним ТОВ „Дослідний завод мастильних матеріалів „Масма”, рухався в м. Нікополі по вул. Херсонській зі сторони вул. Добролюбова в сторону вул. Станіславського, зі швидкістю 40 км/год. У цей час по вул. Херсонській в зустрічному напрямку, рухався мотоцикл „Дніпро-11”, д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 з пасажиром ОСОБА_1, зі швидкістю 40 км/год. На схрещенні вул. Херсонській та вул. Г.Чорнобиля водій ОСОБА_6 не забезпечив безпеки руху, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, що рухаються по зустрічній смузі, не проявив належної уваги і обережності, не здійснив своєчасних заходів до зниження швидкості, гальмуванню, зупинки, виконуючи маневр наліво вул. Г.Чорнобиля, виїхав на полосу зустрічного руху, де зіткнувся з вищевказаним мотоциклістом, в результаті чого пасажиру ОСОБА_1 були причинені тілесні пошкодження у вигляді: закритого перелому зовнішньої лодижки правої великоголінкової кістки, забитої рани лівої голені і лівої п’ятки –що відносяться до категорії тілесних пошкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров’я більше 21 дня (строк зрощування кісної тканини понад 3-х тижнів). Керуючи автопоїздом „Мерседес-Бенц” д/н НОМЕР_1, ОСОБА_6 згідно авто технічної експертизи мав технічну можливість запобігти ДТП. Спричинення тілесних пошкоджень потерпілому знаходиться у причинному зв’язку з порушенням Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_6 У ході судового засідання ОСОБА_6 заявив клопотання про застосування до нього п. „б” ст.1 Закону України „Про амністію ” від 31.05.2005 року.  Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.05.2006 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з актом амністії, цивільний позов залишений без розгляду (а.с.4, аркуші 147,148 кримінальної справи).

    З матеріалів кримінальної справи (аркуші 45,46 кримінальної справи) вбачається, що ОСОБА_3 внаслідок ДТП було спричинено тілесні пошкодження у вигляді – ділянки шкіри рожевого кольору правого колінного суглобу, що виник на місці садна, садна грудної клітини зліва - які відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень.

   ОСОБА_1, ОСОБА_3 були визнані потерпілими та цивільними позивачами у кримінальній справі (аркуші 26,32  кримінальної справи).

    З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з відповідачем, 24.05.2004 року керував автомобілем, що належить відповідачу (а.с.100,105).

    Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

    П. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз’яснено, що «джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо)».

    На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду позивачам повинно Товариство з обмеженою відповідальністю „Дослідний завод мастильних матеріалів „Масма”.

    Суд вважає, що позов ОСОБА_1  підлягає задоволенню частково.  На думку суду, розмір моральної шкоди, визначений ОСОБА_1 в 15000,00 грн., є завищеним. Враховуючи ту обставину, що представник позивача, який за довіреністю наділений всіма правами наданими відповідачу, визнав позовні вимоги ОСОБА_1 в частині моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1  щодо моральної шкоди задовольнити саме в такому розмірі. Такий розмір суд вважає достатнім у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП. В частині вимог ОСОБА_1 щодо матеріальної шкоди суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні за недоведеністю. Позивач, всупереч ст.10 ЦПК України, доказів на підтвердження завдання йому матеріальної шкоди в розмірі 900,00 грн. за пошкоджений одяг суду не надав.

    Також, суд вважає, що частковому задоволенню підлягає і позов ОСОБА_3 На думку суду, позивачем доведено матеріальну шкоду в розмірі 5705,37 грн. Так, згідно переліку цін Центральної міської аптеки № 318, вартість ліків складає 235,73 коп. (а.с.30). Вартість пошкодженого одягу складає 1200,00 грн. (а.с.33). За висновок спеціаліста проведено оплату на суму 300,00 грн. (а.с.38). Суд не погоджується з посиланнями позивача на те, що за висновком спеціаліста мотоцикл не підлягає відновленню. З висновку спеціаліста № 38 від 21.12.2005 року (а.с.39-61) вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого володільцю мотоцикла „Дніпро-11” д/н НОМЕР_2 на 28.11.2005 року складає 1754,73 грн. Вартість поновлюваного ремонту вказаного мотоциклу станом на 28.11.2005 року складає 3969,64 грн. Спеціалістом зазначено, що в даному випадку економічно поновлювати мотоцикл не доцільно, так як вартість відновлюваного ремонту в 2,26 рази перевищує дійсну вартість ДТЗ, на час, що передував пригоді. Висновком спеціаліста встановлено, що мотоцикл 1990 року випуску, має не першого володільця, поновленому ремонту не піддавався. Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що мотоцикл „Дніпро-11” д/н НОМЕР_2, 1990 року випуску (а.с.60). На думку суду, у такому випадку не підлягає стягненню з відповідача матеріальна шкода за пошкоджений мотоцикл в розмірі визначеному позивачем в сумі 19402,80 грн. –в цінах на аналогічний мотоцикл станом на 01.07.2010 року (а.с.147). Суд, беручи до уваги висновок спеціаліста, враховуючи обставини справи, позицію представника відповідача з цього приводу, вважає, що у відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений мотоцикл з відповідача на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню вартість відновлюваного ремонту в розмірі 3969,64 грн.  На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди підлягає 5705,37 грн. (235,73 грн. за ліки +1200,00 грн. за пошкоджений одяг. + 300,00 грн. за висновок спеціаліста + 3969,64 грн. на поновлюваний ремонт мотоцикла).

    Вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 2600,00 грн. за проходження курсу лікування у доктора народної медицини ОСОБА_8, на думку суду, задоволенню не підлягають, виходячи з такого. Так у п.4.3. спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної та нетрадиційної медицини від 18.02.2003 року № 00154, виданим ОСОБА_8 (а.с.35) зазначено особливі умови і правила здійснення діяльності –медичну діяльність здійснювати під контролем лікаря терапевта. З результатів обстеження ОСОБА_3, виданого доктором народної медицини ОСОБА_8 (а.с.36) не вбачається, що призначення лікування позивачу здійснювалося під контролем лікаря терапевта. Доказів на підтвердження такого контролю при проходженні курсу лікування позивачем не надано. З ксерокопії амбулаторної карти ОСОБА_3 не вбачається, що останній направлявся на таке лікування (а.с.26-29).

    Суд також вважає недоведеними вимоги позивача і щодо стягнення з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди 240,00 грн. за пошкоджені мотоциклетні шлеми. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження цього. Недоведеними суд вважає і вимоги щодо стягнення з відповідача 1500,00 грн. витрачених на лікування ОСОБА_1 Суд не приймає до уваги розписки ОСОБА_9 від 25.06.2004 року (а.с.37,162), що надані позивачем на підтвердження цієї обставини, так як вони не є належним доказом проведення оплати за лікування.

    Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми матеріальної шкоди з урахуванням індексу інфляції, суд вважає, що у їх задоволенні ОСОБА_3 також слід відмовити, так як на дані правовідносини таке нарахування не розповсюджується.

    Щодо вимог ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, суд прийшов до наступного. Суд вважає, що ОСОБА_3 внаслідок ДТП дійсно було завдано моральної шкоди. Однак розмір моральної шкоди, визначеної позивачем у 20000,00 грн. є завищеним. На думку суду достатнім розміром у відшкодування моральної шкоди буде сума 1500,00 грн.

    У відповідності до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача ОСОБА_3 підлягає стягненню витрати, понесені останнім на правову допомогу за складання позовної заяви в розмірі 150,00 грн. (а.с.17).

    З відповідача на підставі ст.ст.81,88 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 74,05 грн. та витрати з інформаційно-технічного розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

    Керуючись ст.ст. 3,10,11,60,81,88,209,212-216,218 ЦПК України, ст.ст. 23,1166,1167,1172,1187 ЦК України, -

                                                                  вирішив:

    Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дослідний завод мастильних матеріалів „Масма” на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн. (п’ять тисяч грн.).

    В іншому відмовити.

    Позов ОСОБА_3 –задовольнити частково.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дослідний завод мастильних матеріалів „Масма” на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5705,37 грн. (п’ять тисяч сімсот п’ять грн. 37 коп.), в рахунок відшкодування моральної шкоди 1500,00 грн. (одну тисячу п’ятсот грн.), витрати на правову допомогу в розмірі 150,00 грн. (сто п’ятдесят грн.).

    В іншому відмовити.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дослідний завод мастильних матеріалів „Масма” на користь держави судовий збір в розмірі 74 грн. 05 коп. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:В. В. Рибакова