ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

20 грудня 2007 р.

№ 5/95

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді

Кота О.В.,

суддів:

Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р.

розглянув касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства "Ліки Кіровоградщини"

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2007р.

у справі

№5/95 господарського суду Кіровоградської області

за позовом

Закритого акціонерного товариства "Ліки Кіровоградщини"

до	Маловисківської центральної районної лікарні

за участю

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Маловисківська районна Рада

про	усунення перешкод у користуванні орендованим приміщенням,

У судовому засіданні 13.12.2007р. оголошено перерву до 20.12.2007р.

за участю представників:

-          позивача: Тараненко О.Г., дов.№3 від 16.01.07;

-          відповідача: не з'явилися;

-          третьої особи: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

У березні 2007р. Закрите акціонерне товариство "Ліки Кіровоградщини" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Маловисківської центральної районної лікарні про зобов’язання відповідача усунути перешкоди в користуванні частиною нежитлового приміщення загальною площею 18кв.м, яке розташоване на першому поверсі чотирьохповерхової будівлі центральної районної лікарні по вул. Шевченка, 64, у м. Мала Виска, з подальшим утриманням від дій, які б перешкоджали позивачу в користуванні даним приміщенням.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 10.05.2007р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Маловисківську районну Раду.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2007р. у справі №5/95 (суддя Змеул О.А.) позов задоволено повністю. Зобов'язано Маловисківську центральну районну лікарню не чинити перешкоди та дії, які можуть перешкоджати закритому акціонерному товариству "Ліки Кіровоградщини" користуватися частиною нежитлового приміщення загальною площею 18кв.м, що розташоване на першому поверсі чотирьох поверхової будівлі центральної районної лікарні по вул. Шевченка, 64, у м. Мала Виска Кіровоградської області, згідно договору на оренду приміщення №12 від 03.01.2006р. Стягнуто з Маловисківської центральної районної лікарні на користь закритого акціонерного товариства "Ліки Кіровоградщини" судові витрати на державне мито в сумі 85грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2007р. у справі №5/95 (колегія суддів у складі головуючого судді  Логвиненко А.О., суддів Швець В.В., Головко В.Г.) апеляційну скаргу Маловисківської центральної районної лікарні задоволено. Рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2007р. скасовано. Відмовлено у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства "Ліки Кіровоградщини".

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2007р., а рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2007р. залишити без змін.

Відповідач скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить оскаржуваний судовий акт залишити без змін, а касаційну скаргу позивача–без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом, 03.01.2006р. між Маловисківською центральною районною лікарнею в особі головного лікаря Чурпія К.Л. (орендодавець) та закритим акціонерним товариством "Ліки Кіровоградщини" в особі завідуючої Маловисківською філією ЦРЛ ЗАТ №33 "Ліки Кіровоградщини" Романів О.М. (орендар) укладений договір на оренду приміщення №12, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в користування частину нежитлового приміщення загальною площею 18кв.м, яке розташоване на першому поверсі 4-х поверхової будівлі ЦРЛ за адресою: Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Шевченка, 64, для розміщення аптечного пункту. Крім того, орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату в розмірі 53,57грн. за місяць в порядку, передбаченому п.2.2 цього договору оренди. Даний договір укладений строком на 357днів з 03.01.2006р. по 25.12.2006р.

Однак позивач, як зазначено місцевим господарським судом, продовжує користуватися орендованою частиною нежитлового приміщення після закінчення 25.12.2006р. терміну дії договору оренди приміщення.

Посилаючись на приписи ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.764 ЦК України, зазначивши, що за відсутності заперечень орендаря та орендодавця про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору, місцевий господарський суд дійшов висновку, що даний договір оренди є продовженим на той самий строк - 357 днів, тобто з 26.12.2006р. по 17.12.2007р.

Поряд з цим, суд першої інстанції не прийняв як доказ лист Маловисківської ЦРЛ від 29.12.2006р. №1187, адресований Закритому акціонерному товариству "Ліки Кіровоградщини", про припинення спірного договору оренди та звільнення приміщення, посилаючись на ненадання відповідачем доказів надсилання цього листа орендарю рекомендованим або цінним листом чи вручення його під розписку, відносно отримання якого позивач заперечував, вказавши, що він отримав лише один лист Маловисківської ЦРЛ від 22.02.2007р. №240 про неможливість подальшого продовження договору оренди приміщення до 29.12.2007р.

Місцевий господарський суд зазначив, що Маловисківська ЦРЛ цей лист надіслала на адресу орендаря лише 22.02.2007р. після спливу строку (тривалістю в один місяць).

Разом з тим, місцевий господарський суд зазначив, що позивач в обґрунтування позовних вимог послався на те, що всупереч п.7.2 спірного договору оренди приміщення орендодавцем здійснюється перешкода орендованого позивачем приміщення, а саме: проведення відповідачем без погодження з орендарем ремонтних робіт; демонтування 30.03.2007р. грат з вікон кімнати та відключення відповідачем 03.04.2007р. без попередження і погодження з позивачем електроенергії в аптечному пункті №1 Маловисківської філії - ЦРА №33 ЗАТ "Ліки Кіровоградщини", що розташований в центральному корпусі Маловисківської ЦРЛ за адресою: м. Мала Виска, вул. Шевченка, 64, про що позивачем складені акти від 30.03.2007р. та 03.04.2007р.

Натомість суд апеляційної інстанції, в обґрунтування відсутності підстав для задоволення позовних вимог, зазначив, що позивач знаходиться у спірному приміщенні без законних підстав та не має підстав оспорювати дії власника приміщення, який намагається розпоряджатися цим приміщенням на свій розсуд, та дійшов висновку про непродовження сторонами дії договору №12 від 03.01.2006р., оскільки по закінченню строку дії договору оренди відповідач, у передбачений ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" спосіб та строк повідомив позивача про своє небажання продовжувати орендні відносини спірного майна та передав структурному підрозділу позивача 29.12.2006р. нарочним листа від 29.12.2006р., про що зроблено запис під №1187 в оглянутій судом апеляційної інстанції книзі вихідної кореспонденції відповідача. Суд апеляційної інстанції при цьому вказав про відсутність у нього сумнівів у об'єктивності інформації цієї книги реєстрації, внаслідок її ведення у повній відповідності до вимог діловодства, належним чином (пронумерування та прошнурування, відсутністю в ній виправлень).

Зазначені судами попередніх інстанцій висновки є передчасними з наступних підстав.

При розгляді даного спору судами не були враховані приписи ст.16 ЦК України та ст.20 ГПК України, якими визначені способи захисту порушених прав, та не з'ясовано, чи відповідають заявлені позовні вимоги приписам, визначеним у вказаних нормах матеріального права способам захисту порушених прав.

Поряд з цим, стверджуючи про зобов’язання відповідача не чинити перешкоди та дії, які можуть перешкоджати позивачу користуватися частиною нежитлового приміщення, місцевий господарський суд у резолютивній частині рішення всупереч ст.84 ГПК України не вказав, які дії не повинен чинити відповідач та в чому вони полягають.

Крім того, судами не з’ясовано наявності повноважень у завідуючої Маловисківською філією ЦРЛ ЗАТ №33 "Ліки Кіровоградщини" Романів О.М. на укладення зазначеного договору з витребуванням відповідних доказів, а також не з’ясовано наявності акту про передачу відповідачем позивачу спірного приміщення в оренду по вказаному договору з наданням правової оцінки у відповідності до ст.795 ЦК України

Крім того, суд апеляційної інстанції, стверджуючи про подання позивачем відповідачу 26.01.2007р. пропозиції укласти новий договір оренди на 2007р. з наданням проекту договору для узгодження, не з'ясував цю обставину та не надав їй оцінку у відповідності до приписів ст.181 ГК України та ст.777 ЦК України.

Разом з тим, твердження суду апеляційної інстанції в обґрунтування відсутності підстав для задоволення позовних вимог про наявність направлення відповідачем позивачу 29.12.2006р. листа про припинення орендних відносин з посилання на запис під №1187 у книзі вихідної кореспонденції відповідача, є неправильним, оскільки зазначена книга не є належним доказом надсилання (надання) відповідачем позивачу вказаного листа, а є документом, в якому реєструється кореспонденція відповідача.

У зв’язку з цим суди попередніх інстанцій припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст.1115 ГПК України у касаційній інстанції касаційна скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно імперативних вимог ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права призвели до неповного з’ясування обставин справи, які не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, у зв’язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок, а відтак прийняті судові акти підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення зазначених порушень та для достовірного з’ясування усіх обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Під час нового розгляду справи, господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та залучити до матеріалів справи усі документи, які стосуються предмету даного спору, дати їм належну правову оцінку, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.3 ч.1 ст.1119, 11110-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Ліки Кіровоградщини" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2007р. та рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2007р. у справі №5/95 скасувати.

Справу №5/95 передати на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя

О.Кот

Судді:

С. Владимиренко

С. Шевчук