Справа № 2-42/

2011 рік

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М      У К Р А ї Н И

20 січня 2011 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі:          головуючого                                        - судді Тощевої О.О.

при секретарі                                         - Ібрагімової А.С.

                         за участю прокурора                                   - Рогинського М.В.

                    представника органу опіки          

                    та піклування                                        - ОСОБА_1

                         відповідача                                             - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом прокурора Совєтського району Автономної Республіки Крим, який звернувся на захист інтересів малолітніх ОСОБА_3. ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів –Служба у справах дітей Совєтської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, -

в с т а н о в и в :

          Прокурор Совєтського району АР Крим в порядку ст. 45 ЦПК України 10 січня 2011 року звернувся до суду на захист інтересів малолітніх ОСОБА_3. ОСОБА_4 із позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісяця до досягнення дітьми повноліття.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що діти проживають тривалий час з бабусею ОСОБА_5 у м. Феодосія. Там же навчаються в загальноосвітній школі №13. Мати малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла. Відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітніх ОСОБА_3. ОСОБА_4, проте, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, а також про підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на фізичний розвиток дітей, як складову виховання, крім того, не спілкується із дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає їм доступу до культурних та духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не проявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання дітьми освіти.

          У зв’язку з викладеним, прокурор вважав доцільним позбавити відповідача батьківських прав щодо його малолітніх дітей, а також зазначаючи, що позбавлення батьківських прав не звільняє від обов’язку утримувати дитину, просив стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей.

          У попередньому судовому засіданні прокурор, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

          Представник органу опіки та піклування –ОСОБА_1 у попередньому судовому засіданні підтримала вимоги прокурора та вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав щодо його малолітніх дітей є доцільним та буде відповідати інтересам останніх.

            Відповідач ОСОБА_2 у попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав, та погодився про позбавлення його батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, пояснивши це тим, що він не може піклуватися про дітей належним чином, оскільки ні де не працює і не має належних житлових умов для утримання дітей.   

          При таких обставинах, враховуючи, що визнання відповідачем позову у попередньому судовому засіданні, не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи і інтереси інших осіб, з огляду на те, що прокурор наполягає на позбавленні батьківських прав відповідача, а останній не має наміру піклуватися про дітей, у зв’язку з чим, з урахуванням думки сторін та у відповідності до положень ст.ст. 130 ч. 4, 174 ч. 4 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути позов під час попереднього судового засідання.

          Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком малолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей, наявними в матеріалах справи (а.с.4).

          При цьому, мати малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.7).  

          Як вбачається з висновку Служби у справах дітей Совєтської райдержадміністрації АР Крим відповідач ОСОБА_2 офіційно не працює, з дітьми не проживає, не спілкується, матеріально не допомагає, при цьому заявив, що бажає, щоб його позбавили батьківських прав, оскільки офіційно не працює, постійного доходу не має, належний контроль за виховуванням дітей і їх навчанням не здійснює  (а.с.5).

          Зазначений висновок Служби у справах дітей повністю узгоджується з іншими матеріалами справи, в тому числі з Актом обстеження матеріально-побутових умов від 24 вересня 2010 року, відповідно до якого відповідач має цілком незадовільні умови проживання для дітей; характеристикою з місця проживання відповідача, згідно з якою останній характеризується незадовільно, ніде не працює, вихованням дітей не займається, матеріально їх не забезпечує, не цікавиться їх навчанням та життям, а також станом здоров’я (а.с.9-10).

            Також, відповідач надав на ім’я начальника служби у справах дітей Совєтської районної державної адміністрації АРК письмову заяву про позбавлення його батьківських прав (а.с.20) і ця обставина підтверджена у судовому засіданні.

          Відповідно до положень ст. 150 СК України батьки зобов’язані, в тому числі, піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину, а передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.

 При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, зокрема статтею 164 ч. 1 п. 2 Сімейного кодексу України передбачено позбавлення судом батьківських прав осіб, які ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

 Разом з тим, відповідачу належить роз’яснити, що відповідно до положень ст. 169 СК України він має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни його поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

 Розглядаючи позовні вимоги про стягнення аліментів, суд бере до уваги, положення ст. 180 СК України, якими передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, при цьому відповідно до ст. 166 ч. 2 СК України особа, яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання малолітньої дитини, тому суд доходить до висновку, що вимоги прокурора про стягнення аліментів на утримання малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що відповідач матеріально дітей не забезпечує та ухиляється від виконання цього обов’язку.

 Вирішуючи питання про спосіб стягнення аліментів, суд бере до уваги положення ст. 181 ч. 3 СК України, якою передбачена можливість присудження аліментів, як у твердій грошовій сумі так і в частці від заробітку (доходу) платника аліментів, і вважає, що ініціатива вибору способу визначення аліментів належить особі, яка звертається до суду з відповідними вимогами, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 183 СК України, суд погоджується зі способом визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача, обраним прокурором.

 При визначені розміру аліментів, суд відповідно до положень ст. 182 СК України, бере до уваги матеріальне становище відповідача, а також приймає до уваги матеріальне положення дітей, які на думку суду та в силу загальновідомих обставин, у безумовному порядку потребують матеріальної допомоги.

 За таких обставин, суд вважає можливим визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідача на користь малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) щомісячно, саме такий розмір аліментів буде достатнім для утримання дітей.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 182 ЦПК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову, у зв’язку з чим, аліменти потрібно стягувати з відповідачки починаючи з 10 січня 2011 року.

Аліменти суд вважає необхідним стягувати на особисті рахунки дітей, що відкриті у ТОБО № 10011/057 філії –КРУ ВАТ «Ощадний Банк України»(а.с.21-26).

В силу ст. 88 ЦПК України та Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21 грудня 2005 року, з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51 гривня 00 копійок, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в розмірі 120 гривень 00 копійок.

На підставі вищенаведеного, ст.ст. 150, 155, 164, 166, 167, 180-183, 191 ч.1 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 5, 10, 14, 57, 60, 88, 158, 130 ч.4, 174 ч.4, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов прокурора Совєтського району Автономної Республіки Крим задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Новокиївка, Куйбишевського району Новосибірської області, батьківських прав щодо його малолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Некрасівка, Совєтського району Автономної Республіки Крим та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Некрасівка Совєтського району Автономної Республіки Крим.

Роз’яснити ОСОБА_2, що він має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, у разі зміни його поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Новокиївка, Куйбишевського району Новосибірської області, зареєстрованого за адресою: АР Крим, АДРЕСА_1, аліменти на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (номер банківського рахунку № НОМЕР_2), та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (номер банківського рахунку № НОМЕР_1), у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, шляхом перерахування коштів на вищевказані особисті рахунки дітей, що відкриті на їх ім’я у ТОБО № 10011/057 філії –КРУ ВАТ «Ощадний Банк України», починаючи з 10 січня 2011 року і до досягнення  дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня 00 копійок, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дітей – до Некрасівської сільської ради Совєтського району Автономної Республіки Крим, крім того, надіслати до Відділу реєстрації актів цивільного стану Совєтського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим, - для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя: