Справа № 2-а-314/11   

ПОСТАНОВА   

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ   

15 лютого 2010 року Приморський районний суд м. Одеси, в складі:   

головуючого –судді Бондаря В.Я.

при секретарі            Подорожньої О.С.

розглянувши справу  за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської Ради про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що вона у зв'язку з народженням дитини відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»(далі за текстом Закон) перебуває на обліку у відповідача. Відповідачем, як органом, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, відповідно до  Закону була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що згідно із ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі не меншому  встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, але відповідач не в повному обсязі здійснював виплату допомоги, а тому просила визнати протиправними дії та зобов’язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі за текстом Департамент) здійснити перерахунок та виплату допомогу за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 01.09.2010 року в розмірі 18968 грн., та зобов’язати відповідача призначити та сплачувати  щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі –прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-років щомісяця, до закінчення строку передбаченої законом, а саме з 01.09.2010 року по 22.11.2010 рік.

Представник відповідача надав заперечення, згідно яких позов не визнав, вважаючи його необґрунтованим, вказуючи, що виплата допомоги позивачу здійснюються в повному обсязі, відповідно до норм чинного законодавства. Крім того, представник відповідача просив застосувати строк позовної давнини у відповідності до ст. 99 КАС України.  

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1.

З часу народження дитини Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі Управління як структурний підрозділ Департаменту без статусу юридичної особи) нараховував допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, яка до цього часу виплачувалась в мінімальному розмірі.   

Згідно зі статтею 4 Закону України № 2240-ІІІ право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України. Відповідно до статті 9 вказаного Закону України фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір та акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використання цих коштів. Право на  вищевказану допомогу відповідно до ст.42 Закону України № 2240-ІІІ має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Вказана допомога надається застрахованим особам у формі матеріального  забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує  втрату  заробітної  плати (доходу) у період  цієї  відпустки.    

Відповідно до статті 43 Закону України № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Зазначена норма закону введена в дію з  01 січня 2002 року Законом України  від 11.01.2001 року № 2213-ІІІ.    

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 06.12.2006р. №453 "Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення, прийнятим з метою врегулювання питання передачі зазначених функцій та своєчасного надання застрахованим особам зазначених виплат за рахунок коштів державного бюджету, зобов'язано органи праці та соціального захисту населення з 01 січня 2007р. забезпечити призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі документів, визначених Законом України № 2240-ІІІ у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також своєчасного формування заявок по коштам державного бюджету, необхідних на виплату застрахованим особам зазначених видів допомоги.

Тому, починаючи з 2007 року здійснення виплати допомоги як застрахованим, так і не застрахованим особам проводиться органами соціального захисту населення.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч.3 ст.46, ст.54 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначаються і здійснюються в розмірах та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Розміри соціальних гарантій на 2009р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, Законами України "Про державний бюджет на 2009 рік", та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Постановою КМУ від 27.12.2001р. №1751 із змінами від 20.08.2008р. встановлений розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років та порядок їх нарахування, співпадає з положеннями викладеними в ч.3 Перехідних положень Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".    

Норми законодавства, згідно яких були внесені вищевказані зміни в ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" не визнані неконституційними, а відтак є чинними, тому застосуванню підлягає редакція ст.15 Закону, яка діяла в 2007,2008, 2009 роках та яка на даний час є чинною. Саме в такому розмірі відповідач виплачував, а позивач отримувала допомогу по догляду за дитиною в 2007, 2008, 2009, що відповідає чинному в цей період законодавству.      

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для визнання дій відповідача неправомірними, оскільки права позивача в 2007 - 2010 роках не порушені.

Крім того, суд також вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягає на підставі ст. 99 КАС України, так як позивачем не надано доказів поважності причини пропуску даного строку і на застосуванні ст. 99 КАС України наполягав відповідач.  

Таким чином позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7-9, 11, 86,99,100 159-164 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської Ради про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості  –відмовити повністю.

           Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                         В.Я. Бондар