ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 року                                                м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

судді – доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

та учасників провадження:

прокурора                 ОСОБА_5

власника майна ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні внесено до ЄРДР №12022262020000068 від 13 січня 2022 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Новоселицького районного суду Чернівецької області від 24 січня 2022 року, -

У С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст судового рішення.

Цією ухвалою, клопотання заступника начальника відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СВ ЧРУП ГУНП у Чернівецькій області ОСОБА_8 , - задоволено.

Накладено арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на тимчасово вилучене майно, яке було вилучене під час проведення обшуку приміщення магазину «АВС» за адресою АДРЕСА_1 14 січня 2022 року, а саме на грошові кошти в сумі 3850 грн., 518 пачок цигарок та 432 пляшки алкогольних напоїв.

ЄУНСС №720/58/22 Слідчий суддя в І інстанції: ОСОБА_9

Провадження №11-сс/822/29/22 Суддя - доповідач: ОСОБА_1

Категорія ст. 309 КПК України                

Доводи апеляційної скарги.

Захисник ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вважає дану ухвалу незаконною та необґрунтованою.

Стверджує, що слідчим суддею було істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону. Формально віднісшись до розгляду клопотання органу досудового розслідування про арешт майна, слідчий суддя не врахував обставин, які мають істотне значення для висновків суду, що призвело до ухвалення незаконного та несправедливого судового рішення, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді від 24.01.2022 року підлягає скасуванню.

Мотивуючи задоволення клопотання органу досудового розслідування про арешт майна, слідчий суддя зазначив про наявність достатніх підстав і розумних підозр вважати, що вилучені в ході обшуку речі мають значення для даного кримінального провадження як речові докази, пов`язані із незаконним обігом, а тому з метою їх збереження, можливого подальшого їх передання відповідним органам чи знищення слід накласти арешт на вилучені в ході обшуку речі.

Проте, вказані висновки не відповідають обставинам справи та свідчить про недотримання слідчим суддею вимог ст.ст. 132, 170, 173 КПК України.

Так, ухвалою слідчого судді Новоселицького районного суду Чернівецької області від 13.01.2022 року було надано дозвіл на відшукання та вилучення незаконно виготовлених алкогольних напоїв без відповідних марок акцизного податку та інші підакцизні товари.

Проте, під час обшуку в магазині, органом досудового розслідування були вилучені алкогольні напої та тютюнові вироби з наявними на них марками акцизного податку, а також гроші з каси виторгу продуктів на момент прибуття працівників поліції, дозвіл на відшукання і вилучення яких ухвалою слідчого судді взагалі не надавався.

Зазначає, що ОСОБА_6 органом досудового розслідування не затримувався та письмове повідомлення про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення йому не вручалось.

Також вказує про те, що в судовому засіданні з розгляду клопотання про арешт майна була встановлена фальсифікація матеріалів кримінального провадження з боку органу досудового розслідування, яка свідчить про штучне створення доказів правоохоронним органом, а саме: попередніх даних про нібито вчинення незаконного обігу підакцизних товарів в магазині «АВС».

Стверджує, що з огляду на документи, які були надані слідчому судді та встановлені в судовому засіданні обставини, не існувало підстав вважати, що вилучені під час обшуку 14.01.2022 року підакцизні товари були виготовлені незаконно, як передбачено диспозицією ст. 204 КК України.

Позиції сторін.

Захисник ОСОБА_7 та представник власника майна ОСОБА_6 , підтримали подану апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні з підстав зазначених у ній. Просили скасувати ухвалу слідчого судді та винести нову, якою відмовити в задоволенні клопотання заступника начальника відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 про арешт тимчасово вилученого майна.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та просив залишити рішення слідчого судді в силі, як обґрунтоване та прийняте у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.

Мотиви суду.

Встановивши суть ухвали та вимоги апеляційної скарги сторони захисту, з`ясувавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні заступника начальника відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СВ ЧРУП ГУНП у Чернівецькій області ОСОБА_8 доводи про накладення арешту на майно, перевірялись слідчим суддею, при цьому було вислухано учасників кримінального провадження, досліджено матеріали додані до клопотання, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна чи відмови в такому.

На думку колегії суддів, слідчим суддею в цілому дотримано вимог чинного законодавства в повному обсязі та обґрунтовано прийнято рішення про задоволення клопотання про арешт майна.

З матеріалів судового провадження вбачається, що СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області проводиться досудове слідство по кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12022262020000068 від 13 січня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України.

Так, відповідно до ст. 98 КПК України, матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зокрема, вказана частина ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчий довів достатність підстав вважати, що вилучене майно є речовим доказом, має доказове значення для забезпечення кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Як вбачається з ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог ст. ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Згідно зі ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею в цілому дотримані вимоги ч.2, ч.4 ст. 173 КПК України та ст. 172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч.5 ст. 173 КПК України. Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, про необхідність арешту на тютюнові вироби та алкогольні напої, з чим погоджується і апеляційний суд.

Задовольнивши клопотання слідчого з посиланням на зміст ст. 170 КПК України слідчий суддя врахував, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а арешт майна, передбачений ч.2 ст. 170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні.

Судова колегія зазначає, що в даному випадку арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, а слідчий та прокурор не є експертами в даній галузі, щоб провести експертне дослідження вилучених алкогольних та тютюнових виробів, навіть при наявності у товара акцизних марок.

Так, відповідно до порядку, передбаченого ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v.Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апелянта в частині належності йому вилучених алкогольних та тютюнових виробів, т.я. на а.п. 52-53,54-55,56-57,65-71,72-75,76,77- 98 «Покупцем» та отримувачем товару вказана ОСОБА_10 . Крім цього, Державною податковою службою України Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області ліцензія на роздрібну торгівлю тютюном та алкогольними напоями в магазині «А.В.С.» АДРЕСА_1 видана на підприємця ОСОБА_10 ( а.п.51 та 82), тому, вилучені вироби не є власністю ОСОБА_6 , а відтак і не можуть бути йому повернуті.

Проте, слідчим суддею було накладено арешт на грошові кошти в сумі 3850 грн., без визначення способу такого арешту. Окрім того, відповідно до ухвали слідчого судді від 13 січня 2022 р., дозвіл було надано на право проведення обшуку житла та іншого володіння, а саме приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення незаконно виготовлених алкогольних напоїв, без відповідних марок акцизного податку та інші підакцизні товари, які мають значення речового доказу у вказаному кримінальному провадженні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчими СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області 14 січня 2022 року безпідставно, без належного дозволу та без наданих прав, незаконно було вилучено грошові кошти в сумі 3850 грн., з приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які належать ОСОБА_6 .

Тому, доводи апеляційної скарги сторони захисту є частково обґрунтованими, а відтак ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

За наслідками апеляційного розгляду судова колегія має повноваження скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу по справі, відповідно до вимог ч.3 ст. 407 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів мають вирішуватися під час іншої стадії кримінального процесу - в судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Керуючись ст. 132, 170-173, 309, 392, 395, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 – задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Новоселицького районного суду Чернівецької області від 24 січня 2022 року – скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання заступника начальника відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СВ ЧРУП ГУНП у Чернівецькій області ОСОБА_8 про арешт тимчасово вилученого майна під час проведення обшуку приміщення магазину «АВС» за адресою вул. Центральна, 146-А с. Костичани Чернівецького району - 14 січня 2022 року.

Накласти арешт шляхом заборони користування та розпорядження майном, а саме: 518 пачками цигарок та 432 пляшками алкогольних напоїв.

Грошові кошти в сумі 3850 грн. повернути ОСОБА_6 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3