Справа № 2-729/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          21 березня 2011 року .                                                                       м.Тячів                                                                 

          Тячівський районний суд  Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В. при секретарі Олексій Я.В., з участю позивача ОСОБА_1, її представника  ОСОБА_2,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Нересницької сільської ради, Тячівської районної державної нотаріальної контори, відділу архітектури та містобудування Тячівської РДА, Тячівське районне підприємство технічної інвентаризації про визнання права власності на спадкове нерухоме майно

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Нересницької сільської ради, Тячівської районної державної нотаріальної контори, відділу архітектури та містобудування Тячівської РДА, Тячівське районне підприємство технічної інвентаризації про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, посилаючись на те, що вона разом з її чоловіком ОСОБА_5 за час їх подружнього життя придбали, 01.08.2002 року згідно договору дарування, будівлю розкрійного цеху за адресою АДРЕСА_1. 06.12.2003 року вони купили земельну ділянку для здійснення підприємницької діяльності, згідно договору купівлі-продажу, який зареєстрований в реєстрі 8920. Дана земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1. 28.05.2003 року на підставі рішення Нересницької сільської ради її чоловікові по АДРЕСА_1 було надано дозвіл на збір технічної документації на реконструкцію будівлі під диско-бар. 12.01.2004 року Тячівська РДА, відділ містобудування а архітектури видала дозвіл на виконання будівельних робіт під № 2, а саме реконструкцію власної будівлі під диско-бар в АДРЕСА_1. Будівництво диско-бару в АДРЕСА_1закінчено, містобудівних порушень не виявлено. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_5 помер. Однак, коли виникло питання про оформлення спадщини на дану будівлю, виявилося, що даний диско-бар не зареєстрований взагалі.  Тому просить суд визнати її власником спадкового майна, а саме  нерухомого майна диско-бару «Яма»в с. Нересниця, АДРЕСА_1.

          Позивач  та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просять їх задовольнити.

Представник відповідача Нересницької сільської ради в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву в якій просить суд справу розглядати у його відсутності, а тому суд на підставі ст. 169 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

           Представник відповідача Тячівської райдержнотконтори в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву в якій просить суд справу розглядати у його відсутності, а тому суд на підставі ст. 169 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

          Представник відповідача відділу архітектури та містобудування Тячівської РДА в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву в якій просить суд справу розглядати у його відсутності, а тому суд на підставі ст. 169 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

          Представник відповідача Тячівського районного підприємства технічної інвентаризації в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву в якій просить суд справу розглядати у його відсутності, а тому суд на підставі ст. 169 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, її представника  ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка разом з своїм чоловіком ОСОБА_5 за час їх подружнього життя придбали 01.08.2002 року згідно договору дарування будівлю розкрійного цеху за адресою АДРЕСА_1.

06.12.2003 року вони купили земельну ділянку для здійснення підприємницької діяльності згідно договору купівлі-продажу, який зареєстрований в реєстрі 8920.    

28.05.2003 року на підставі рішення Нересницької сільської ради   чоловікові позивачки по АДРЕСА_1 було надано дозвіл на збір технічної документації на реконструкцію будівлі під диско-бар.

Реконструкцію будівлі під диско-бар було зроблено, однак не зареєстровано в органах БТІ.

Чоловік позивачки  ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується скороченим  витягом із запису про смерть.  

Після смерті чоловіка позивачка в установлений законом строк прийняла спадщину за померлим, так як за його життя, так і після його смерті постійно доглядала  за диско-баром «Яма».  

Згідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків  від фізичної особи, яка померла , інших осіб.

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 376 Цивільного кодексу України  право власності  на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила  здійснює самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем  наведено достатньо доказів, які підтверджують її право на спадкове самовільно реконструйоване нерухоме майно, а отже за позивачем слід визнати право власності на нерухомого майна диско-бару «Яма»в с. Нересниця, АДРЕСА_1.  

Керуючись ст. 10, 213-215 ЦПК України,  ст.ст. 376, 1216, 1223 Цивільного кодексу України, суд-         

В И Р І Ш  И В:

            Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 власником спадкового майна, а саме  нерухомого майна диско-бару «Яма»в с. Нересниця, АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присуні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.  

                           Суддя:                                                                                   В.В. Чопик