Справа №  4-16/11

П О С Т А Н О В А

24 березня 2011 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши скаргу захисника ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ Перечинського  РВ УМВС України в Закарпатській області Шикули Ю.Ю. від 09 березня 2011 року про порушення  кримінальної справи,-

В С Т А Н О В И В :

Захисник ОСОБА_1 звернулася в суд з скаргою на постанову про порушення кримінальної справи  відносно ОСОБА_3 за ст. 140 ч. 1  КК України, обгрунтовуючи її тим, що така є невчасно вручена особі, щодо якої порушено справу, а саме 23 березня 2011 року, є незаконною, не відповідає вимогам ст. 94 КПК України.  Так, у своєму рапорті помічник прокурора Чурей О.В. вказує про виявлений нею факт порушення кримінального закону під час судового розгляду кримінальної справи та отримання висновку експертизи, з якого випливає, що ОСОБА_3 були допущені грубі порушення під час некваліфікованого виставлення діагнозу та недбалого лікування хворого ОСОБА_4, що спричинило його смерть. Однак жодним чином представник прокуратури не зазначає, що ОСОБА_3 допитувалася нею у якості свідка та при дачі свідчень надала пояснення, що хворий потрапив у лікарню у вкрай важкому стані і тільки дякуючи її діям потерпілий був переведений у задовільний стан. Також у вказаному висновку не зазначено, що саме дії лікаря ОСОБА_3 призвели до смерті потерпілого. Не взято до уваги слідчим і той факт, що хворий потрапив до лікарні у важкому стані і на час його обстеження зробити рентгеноскопію було фізично неможливо у зв”язку з тим, що хворий не переніс би такі навантаження і помер. Оскільки слідчим не надано належну оцінку доказам, а лікарем ОСОБА_3 була надана медична допомога належного рівня та зроблено всі лабораторні дослідження, які могли бути призначені, зважаючи на стан хворого, тому просить скаргу задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст.236-7 КПК України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо особи може бути подана до суду особою, щодо якої було порушено кримінальну справу, її захисником чи законним представником.

Згідно ч. 3 ст. 44 КПК України повноваження захисника на участь у справі стверджується: 1) адвоката - ордером відповідного адвокатського об'єднання; 2) адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання - угодою, інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи або дорученням юридичної особи - угодою або дорученням юридичної особи; 3) близьких родичів, опікунів або піклувальників - заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі в справі як захисників.

Як роз”яснено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи” від 4 червня 2010 року N 6 якщо буде встановлено, що скаргу подано не уповноваженою особою, суддя має відмовити у її прийнятті.

Отже, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували повноваження захисника ОСОБА_3  - ОСОБА_1, суддя приходить до висновку, що дана скарга подана не уповноваженою особою і тому відмовляє у її прийнятті.

          Керуючись ст.  236-7 КПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

У прийнятті скарги захисника ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи від 09 березня 2011 року відносно ОСОБА_3 за ст. 140 ч. 1 КК України - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: І. І. Ганько