Справа № 2-277/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.03.2011 року                                             м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області   в складі:

головуючої судді                              - Альошиної Н. М.,

при секретарі                                        - Сахненко Н.Ю.,

                       адвоката                                                   - ОСОБА_1

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргорода  справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина, третя особа ; орган опіки та піклування Миргородської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

  11.02.2011 року позивачка ОСОБА_2  звернулась до суду з позовом  про стягнення аліментів на утримання дітей з ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що з 1994 року вона проживала в фактичних шлюбних відносинах з відповідачем.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_4, батьком якої записано відповідача.

16 лютого 2001 року позивачка одружилася з відповідачем, одруження зареєстроване у відділі РАГС Миргородського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 39. Для  них  це  повторний  шлюб.

Від цього шлюбу в них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, діти проживають разом з нею.

Відповідач працездатний і взмозі надавати кошти на утримання дітей. Інших утриманців він не має.

Позивачка  просить стягувати з відповідача ОСОБА_3, аліменти на утримання: дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 3 500 грн. на місяць з наступною індексацією відповідно до закону,  починаючи з дня подачі позовної заяви і до  її  повноліття; сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3 500 грн. на місяць з наступною індексацією відповідно до закону,  починаючи з дня подачі позовної заяви і до його  повноліття.

В ході судового розгляду справи ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5, оскільки він проживає з ним, і знаходиться на його утриманні.  

В судовому засіданні ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримала, не заперечувала того, що син ОСОБА_7 проживає з відповідачем, та не заперечувала проти стягнення аліментів з неї на утримання сина. При цьому пояснила, що стягнення аліментів на утримання дочки в твердій грошовій сумі пов’язане з тим, що відповідач  є приватним підприємцем та платником єдиного податку. Його дохід є мінливим. Крім того, він має парк авто сільгосптехніки і таким чином має змогу сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі 3500грн. в місяць на утримання їх дочки.

          Адвокат відповідача ОСОБА_3 –ОСОБА_1 в судовому засіданні вважає, що з нього можуть бути стягнуті аліменти в розмірі ? частини його доходу але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, або якщо в твердій грошовій сумі,  то 350 грн. в місяць. Зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити. Свої заперечення обгрунтовував тим, що  у відповідача немає мінливого заробітку, оскільки він займається сільгоспвиробництвом і його дохід залежить від урожаю.

           Представник органу опіки та піклування Миргородської міської ради як орган опіки та піклування ОСОБА_8 вважає, що позов ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково, оскільки син ОСОБА_5 проживає з батьком, що не заперечують самі сторони, а на утримання дочки необхідно стягувати аліменти з відповідача по основному позову по 3500грн. в місяць. Дохід ОСОБА_3 є мінливий і дозволяє виплачувати аліменти в зазначеному розмірі. Зустрічний позов необхідно задовольнити.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позовні вимоги позивачки  необхідно задовольнити частково, а зустрічний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 2 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачає розмір аліментів, який в будь-якому разі не може бути менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Стаття 184 СК України передбачає, якщо  платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує а натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення суд може за заявою одержувача визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який підлягає індексації відповідно до закону.  

Судом достовірно встановлено, що з 1994 року ОСОБА_2 проживала в фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_4, батьком якої записано відповідача.16 лютого 2001 року вони одружилися, одруження зареєстроване у відділі РАГС Миргородського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 39. Для  обох це другий  шлюб. Від цього шлюбу в них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

           На даний час дочка проживає з ОСОБА_2, а син з ОСОБА_3

Як слідує  із  копій звітів суб’єкта малого підприємництва –фізичної особи платника єдиного податку –ОСОБА_3 (а.с.40-45), оригінали яких були оглянуті судом в судовому засіданні, дохід його в 2010році, що ним підписаний (а.с40) склав 220.000грн., цей дохід складався із 20.000грн. в 2му кварталі 2010року та 200.000грн. в 3му кварталі.  Дохід отримувався двічі на рік, тобто нерегулярно, крім того він отримує частину доходу в натурі, за таких обставин суд вважає, що справедливим буде присудження до сплати аліментів у твердій грошовій сумі, і стягувана сума 3500грн. в місяць, що автоматично підлягає індексації відповідно до ч.2 ст.184 СК України не перевищує ? частину доходу відповідача в місяць ( 220.000грн. : 12міс. : ? частину = 4583грн.) Крім того у власності відповідача мається  авто техніка (а.с.8,11).

В судовому засіданні встановлено, що син ОСОБА_5 проживає з батьком, то на його утримання мати ОСОБА_2 до повноліття зобов’язана виплачувати аліменти в розмірі ? частини заробітку (доходу) але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_3

Зважаючи на те, що між сторонами добровільно не досягнуто умов матеріального забезпечення дітей,  вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення аліментів ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню - стягненню з ОСОБА_3,  аліментів на користь ОСОБА_2, на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 щомісячно - в розмірі  3 500 грн., починаючи з 11.02.2011 року і до повноліття дитини;

стягненню з ОСОБА_2, аліментів на користь ОСОБА_3, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4   - в розмірі 1/4 частини всіх видів  заробітку (доходу) відповідачки за зустрічним позовом,  але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01.03.2011 року і до повноліття дитини

Відповідно до частини 1 пункту 5 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 30.04.1993 року „Про державне мито” від сплати державного мита звільняються позивачі по позовним заявам про стягнення аліментів.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до частини 2 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли.

В зв’язку з вищенаведеним підлягають стягненню: з відповідача за первинним позовом ОСОБА_3  на користь Місцевого бюджету м. Миргорода 25,50 грн. судового збору, від сплати якого була звільнена позивачка за первинним позовом ОСОБА_2  при зверненні до суду, та на користь Державного бюджету м. Миргорода -60 грн. - витрат  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

з відповідачки  за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2  на користь Місцевого бюджету м. Миргорода 25,50 грн. судового збору, від сплати якого був звільнений позивач за зустрічним позовом  ОСОБА_3  при зверненні до суду, та на користь Державного бюджету м. Миргорода -60 грн. - витрат  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

 Зважаючи на затрату значного часу, пов’язаного з виготовленням повного тексту рішення суд вважає за необхідне проголосити його вступну і резолютивну частини.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 183, 184 СК України, ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, ст.ст. 10, 11, 81, 88, 208, 209, 213, 215, 218,294, ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2   задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Грушине Хорольського району Полтавської області, приватного підприємця, проживаючого в АДРЕСА_1,  аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 щомісячно - в розмірі  3 500 грн., починаючи з 11.02.2011 року і до повноліття дочки.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 уродженки с. Новоаврамівка Хорольського району Полтавської області, працюючої  у ПП ОСОБА_9, проживаючої в АДРЕСА_2, аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4   - в розмірі 1/4 частини всіх видів її  заробітку (доходу),  але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01.03.2011 року дня подачі зустрічного позову і до повноліття сина.

Стягнути з ОСОБА_3 25,50 грн. судового збору на користь Державного бюджету м. Миргорода  та  60 грн.  - витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

Стягнути ОСОБА_2 з 25,50 грн. судового збору на користь Державного бюджету м. Миргорода  та  60 грн. - витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:Н. М. Альошина