Справа 2-531/2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    25 березня 2011  року                       Алчевський міський суд Луганської області у складі:

       головуючого - судді    Антоненка М.В.

       при секретарі -    Маслюк І.О.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у залі суду  в місті Алчевську  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про припинення договору довічного утримання, про зняття заборони з житлового будинку, визнання дійсним договору купівлі–продажу, визнання права власності за договором купівлі-продажу, і  за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спадкоємцем першої черги за законом, фактичного прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним  позовом, посилаючись на те, що 03 грудня 2009 року вона та ОСОБА_2 уклали між собою договір позики, за яким вона передала відповідачці 30000,00 грн., які вона зобов’язалась повернути до 01 вересня 2010  року. Також 03 грудня 2009 року позивачка та  ОСОБА_3 уклали між собою договір поруки, за умовами якого він зобов‘язався у разі неповернення ОСОБА_2  суми позики до 01 вересня 2010  року повернути її особисто до 15 вересня 2010 року. У зазначений термін відповідачі борг не повернули, тому позивачка звернулася з даним позовом до суду та просить стягнути борг за договором позики.     

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посилаючись на те, що 21 жовтня 2010 року між ним, як покупцем з однієї сторони, та ОСОБА_1, в інтересах якої діяла її представник ОСОБА_2, як продавцем, з іншої сторони, був укладений договір купівлі–продажу будинку АДРЕСА_1 з належними до нього надвірними побудовами та спорудами, що підтверджується розпискою про отримання грошової суми у розмірі 5000 (П’ять тисяч) грн., якою було підтверджено, що між нами відбувся повний розрахунок за договором, але нотаріально ними договір посвідчено не було, тому що не були усунуті непорозуміння, пов‘язані з припиненням договору довічного утримання.

21 березня 2005 року між ОСОБА_1, як «Відчужувачем», з однієї сторони, та ОСОБА_4, як «Набувачем», з іншої сторони, було укладено договір довічного утримання, згідно умов якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_4 будинок АДРЕСА_1, взамін чого ОСОБА_4 зобов‘язався надавати ОСОБА_1 довічно матеріальне забезпечення. Договір був нотаріально посвідчений нотаріусом Міловського районного нотаріального округу ОСОБА_5  21.03.2005 року у зв‘язку з посвідченням вказаного договору довічного утримання було накладено заборону відчуження зазначеного в договорі житлового будинку до припинення або розірвання договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 «Набувач»за договором довічного утримання ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями першої черги за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 є його мати - ОСОБА_1, тобто відчужувач за договором довічного утримання, та  його дочка - ОСОБА_2. Окрім них спадкоємців першої черги за законом немає. ОСОБА_2 має намір відмовитися від прийняття майна, у разі чого відчужувач ОСОБА_1 набуває права власності на це майно, тобто на будинок АДРЕСА_1. В цьому разі договір довічного утримання укладений  21 березня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 припиняється і заборона відчуження спірного будинку повинна бути знята. Тому позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з зустрічним позовом та просить суд прийняти відмову ОСОБА_2 від спадкового майна, вважати договір довічного утримання, укладений 21 березня 2005 року між ОСОБА_1  та ОСОБА_4 припиненим, зняти заборону відчуження з будинку АДРЕСА_1, визнати дійсним договір купівлі–продажу, та визнати за ним  право власності на будинок.  

Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є її рідною бабусею, з якою  у них була домовленість, що бабуся позичає 30000,00 грн., позивачка приймає у спадщину майно після смерті її батька –сина відповідачки, продає це майно і повертає кошти відповідачці, відповідачка в свою чергу пообіцяла відмовитися від спадкового майна.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 9,4700 гектарів, розташованої на території Морозівської сільської ради Міловського району Луганської області, що належала ОСОБА_4  на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю. Спадкоємцями першої черги за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 є його мати - ОСОБА_1 та його дочка - ОСОБА_2. Окрім них спадкоємців першої черги за законом немає. У строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, а ні позивачка, а ні відповідачка не подали до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини, оскільки на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_4 постійно проживала його мати ОСОБА_1, яка  фактично і прийняла спадщину. Хоча відповідачка фактично і прийняла спадщину, але юридично цей факт не оформила, зараз вона має намір відмовитися від її прийняття на користь позивачки. Тому позивачка за зустрічним позовом звернулася до суду з зустрічним позовом та просить суд визнати її  спадкоємцем першої черги за законом та такою, що фактично прийняла спадщину у вигляді земельної ділянки та визнати за нею право власності на цю земельну ділянку.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з‘явилась, надала суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду, у зв‘язку з отриманням суми боргу від відповідача ОСОБА_3, проти задоволення зустрічних позовів не заперечувала.

Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позовні  вимоги за зустрічним позовом, просила зустрічний позов задовольнити.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав позовні  вимоги за зустрічним позовом, просив зустрічний позов задовольнити.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши  матеріали  справи, суд  вважає, що є законні підстави для залишення позову без розгляду та для задоволення зустрічних позовів в повному обсязі, з наступних підстав.

21 березня 2005 року між ОСОБА_1, як «Відчужувачем», з однієї сторони, та ОСОБА_4, як «Набувачем», з іншої сторони, було укладено договір довічного утримання, згідно умов якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_4 будинок АДРЕСА_1, взамін чого ОСОБА_4 зобов‘язався надавати ОСОБА_1 довічно матеріальне забезпечення. (а.с. 42);

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер «Набувач»за договором довічного утримання ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть  НОМЕР_1 виданим Морозівською сільською радою Міловського району Луганської області, актовий запис № 33 від 17.11.2008 року (а.с.40).

Після смерті ОСОБА_4  відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 9,4700 гектарів, розташованої на території Морозівської сільської ради Міловського району Луганської області, що належала ОСОБА_4  на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого Морозівською сільською радою Міловського району Луганської області  07 грудня 2005 року (а.с.28).

Спадкоємцями першої черги за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 –мати померлого та ОСОБА_2 –дочка померлого.

21 жовтня 2010 року між позивачем, як покупцем з однієї сторони, та ОСОБА_1, в інтересах якої діяла її представник ОСОБА_2, як продавцем, з іншої сторони, був укладений договір купівлі–продажу будинку АДРЕСА_1 з належними до нього надвірними побудовами та спорудами, що підтверджується розпискою (а.с.44).   

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60,123-124,174,208-209,212-215 ЦПК України, ст.ст. 220,319,328,744,757,1220,1225,1261,1268,1270, 1274 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про припинення договору довічного утримання, про зняття заборони з житлового будинку, визнання дійсним договору купівлі–продажу, визнання права власності за договором купівлі-продажу, задовольнити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спадкоємцем першої черги за законом, фактичного прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_2 від спадкового майна у вигляді будинку АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

          Вважати договір довічного утримання, укладений 21 березня 2005 року між ОСОБА_1  та ОСОБА_4 припиненим.

          Визнати за ОСОБА_1  право власності на будинок АДРЕСА_1.

          Зняти заборону відчуження з будинку АДРЕСА_1, накладену 21.03.2005 року нотаріусом Міловського районного нотаріального округу ОСОБА_5

          Визнати дійсним договір купівлі–продажу, укладений 21 жовтня 2010  року між ОСОБА_3, як покупцем з однієї сторони, та ОСОБА_1, в інтересах якої діяла її представник ОСОБА_2, як продавцем, з іншої сторони.

Визнати за ОСОБА_3  право власності на будинок АДРЕСА_1 з належними до нього надвірними побудовами та спорудами.  

          Визнати ОСОБА_2 спадкоємцем першої черги за законом та такою, що фактично прийняла спадщину у вигляді земельної ділянки площею 9,4700 гектарів, розташованої на території Морозівської сільської ради Міловського району Луганської області, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

  Визнати за  ОСОБА_2  право власності на  земельну ділянку площею 9,4700 гектарів, розташовану на території Морозівської сільської ради Міловського району Луганської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Алчевський  міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.                           

Суддя:                                                                       М.В. Антоненко