Справа 2а-534

                                                                                                                                    2011 року

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01 березня 2011 року                                                             м.Яворів

                            Яворівський районний суд  Львівської  області  в  складі:

головуючого -             судді       Варениця В.С.

розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Яворові

адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного Фонду України у Яворівському районі Львівської області

про стягнення недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни,-

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить постановити рішення, яким  поновити термін позовної давності, зобов’язати відповідача Управління Пенсійного Фонду України у Яворівському районі Львівської області дорахувати і виплати в його користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу як дитині війни за 2008 -2010 роки в сумі 4297,20 гривень. Позовні вимоги мотивовано тим, що він являється дитиною війни. У відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»йому як дитині війни повинна була виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак така допомога йому виплачувалася в неповному розмірі.  

В письмовому запереченні на позов представником відповідача Управління Пенсійного Фонду України у Яворівському районі Львівської області вказується на безпідставність заявлених вимог, які не грунтуються на чинному законодавстві. Зокрема зазначається, що дійсно згідно з ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсія підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком»як розрахункової величини для підвищення пенсії. Лише в 2008 році було передбачено, що дітям війни виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Немає жодного нормативного акту на виконання вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Після рішення Конституційного суду від 09.07.2007 року зміни до Законів України «Про державний бюджет України на 2007, 2008, 2009, 2000 р.р.»у видаткову частину не внесені, тому кошти на виплату даних підвищень були відсутні. Також для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний термін. В задоволенні позову представник відповідача просить відмовити.

Оцінивши повідомлені позивачем та представником відповідача обставини, дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач являється дитиною війни, що стверджується датою його народження та відповідним штампом в пенсійному посвідченні, має право на державну соціальну підтримку, передбачену ст.6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а саме пенсія дітям війни підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Але ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»було визначено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у 2006 році запроваджуються поетапно,  за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

А ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується  лише  особам, які є інвалідами, у  розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Також, п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що учасникам війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№530 від 28.05.2008 року було визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.

Таким чином, при розгляді справи судом встановлено, що в 2006 році пільга не була запроваджена, в 2007 році  позивачу надбавка до пенсії не нараховувалася  і не виплачувалася, оскільки позивач не являється інвалідом, а з 01.01.2008 року по час звернення з позовом до суду позивачу було нараховано та виплачено надбавку до пенсії в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Однак, рішенням Конституційного Суду України  №6-рп/2007 від 09.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) положення ст.111 Закону України «Про державний  бюджет на 2007 рік» визнані неконституційними,  втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом, рішення суду є обов'язковим до виконання на всій території України.

Також, рішенням Конституційного Суду України  №1-28/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України) положення п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнані неконституційними,  втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом, рішення суду є обов'язковим до виконання на всій території України.

Отже, з часу прийняття рішень Конституційним Судом України було відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щодо визначеного розміру державної соціальної підтримки (надбавки до пенсії) дітям війни, а саме в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів  у  зв’язку  з  правовідносинами,   які  виникли  внаслідок  дії  положень  статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при призначенні і виплаті державної соціальної  підтримки  (надбавки до пенсії)  позивачеві  за  період  з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року  та  з  22  травня  2008  року по час винесення судового рішення  застосуванню  підлягає  ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»,  а не Постанова  Кабінету  Міністрів  України  «Деякі  питання  соціального захисту окремих категорій громадян»№530 від 28.05.2008 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити державну соціальну надбавку до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, то такі до задоволення не підлягають, оскільки в цей час були чинними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які передбачали виплату надбавки до пенсії дітям війни в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Судом не приймається до уваги твердження відповідача щодо невизначення поняття «мінімальної пенсії за віком», оскільки ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. А відповідно ст.52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення   змін   до   деяких   законодавчих   актів   України», ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст.52  Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»затверджені відповідні  розміри прожиткового мінімуму.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, що надбавка до пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не підлягає виплаті, оскільки у видатковій частині державного бюджету не передбачено відповідних коштів, так як чинним законодавством не передбачено залежність права на державну соціальну підтримку (надбавку до пенсії)  дітям війни від наявності чи відсутності коштів в бюджеті. Крім того,  право позивача гарантоване ст.22 Конституції України,  якою встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод.

Щодо покликання відповідача про пропуск позивачем шестимісячного терміну  для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, то дійсно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При розгляді справи судом встановлено, що підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком не нараховувалося позивачеві з 09.07.2007 року, а позовна заява до суду подана лише 11.02.2011 року. Заявлене клопотання позивачем про поновлення строку звернення до суду через поважність пропуску не обгрунтовано жодними доказами. З цих підстав суд приходить до висновку, що до вирішення заявленого спору слід застосувати шестимісячний строк звернення до суду, а тому позовні вимоги за період з 22.05.2008 року по 31.07.2010 року підлягають залишенню без розгляду, відповідно до вимог ст.100 КАС України.  

Оцінюючи докази в їх сукупності,  суд приходить до висновку, що позивач має право  на  державну соціальну підтримку (надбавку до пенсії),  починаючи  з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року (в межах заявлених позовних вимог) в розмірі,  передбаченому   ст.6  Закону   України «Про соціальний захист  дітей  війни»,  а  саме  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а тому заявлений позов слід задоволити частково, шляхом визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме провести нарахування та виплату не в повній мірі виплаченої надбавки до пенсії, з врахуванням виплаченої надбавки до пенсії за вказаний період.

Так як обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, то вони компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.7, 8, 9, 10, 11, 94, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 183-2 КАС  України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст.ст.52,111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.58, п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,  ст.54 Закону  України  «Про Державний  бюджет України на 2009 рік»,  ст.52  Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного суду України №1-28/2008 від 22.05.2008 року,  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

позов задоволити частково. Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України у Яворівському районі Львівської області щодо невиплати позивачу ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком, передбаченої до ст.6 Закону України «Про соціальний захист війни», за період 01.08.2010 року по 31.12.2010 року –неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Яворівському районі Львівської області нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1  підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком, передбаченої до ст.6 Закону України «Про соціальний захист війни», за період 01 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з врахуванням вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум.

Позовні вимоги про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги як дитині війни за період з 22.05.2008 року по 31.07.2010 року – залишити без розгляду.

В решті позовних вимог –відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови через  Яворівський районний суд Львівської області.

СУДДЯ: