справа № 2-840/11

                                            категорія № 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 лютого 2011 року  Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:  

головуючого судді          Кравченко В.Є.,

при секретарі              Пронкіній К.О.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у        м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в сумі –5 799,00 гривень, а також судових витрат, судовий збір, в сумі  58,00 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду, в сумі – 120,00 гривень, витрати на правову допомогу в сумі –200,00 гривень, витрати на повідомлення відповідача в сумі –70,00 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 червня 2010 року між сторонами укладений договір позики, згідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв грошові кошти у сумі –600 умовних одиниць, що на день звернення до суду еквівалентні сумі- 4 799 гривень, та 1000 гривень. Строк повернення коштів визначений сторонами 30 серпня 2010 року, але відповідач борг у встановлений строк добровільно не повернула, у зв’язку з чим позивач була змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права, просить задовольнити позовні вимоги про стягнення спірної суми боргу на підставі ст.ст. 1046,1049 Цивільного кодексу України.

У суді позивач  та її представник підтримали вимоги та предмет заявленого позову.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, надала суду письмові заперечення по справі, в яких визнала факт того, що спірна сума грошових коштів дійсно була позичена у позивача, про що ОСОБА_2 була видана відповідна розписка, проте за причиною відсутністю коштів виконати зобов’язання про повернення цих коштів у обумовлений розпискою термін вона не була спроможна. Просила розглянути справу без її участі, оскільки  за станом здоров’я їй заборонено нервувати.

Суд визнав наявні у справі  матеріали достатніми для розгляду справи за відсутністю відповідача, з врахуванням її позиції, викладеній в письмових запереченнях від 15.02.2011 року за вхід. № 3429.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступним підстав.

Судом встановлено, що 05 червня 2010 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 за розпискою  в борг суму –600 умовних одиниць,  (що на день звернення до суду була еквівалентна 4 799 гривень), та 1000,00 гривень, а разом суму 5799,00 гривень. ОСОБА_2 власноручно підтвердила факт позичення грошових коштів у розписці та зобов’язалася повернути ці гроші у строк до 30 серпня 2010 року.   

Підставою звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем зобов’язань по своєчасному поверненню вищевказаної суми.

Згідно із ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається укладеним у письмової формі, якщо його зміст зафіксовано в листах, телеграмах або за допомогою електронного або іншого засобу зв’язку.

За своєю правовою природою спірні правовідносини підпадають під главу 71 Цивільного кодексу України, в якій врегульовані питання укладення договору позики, вимоги щодо його форми, права та обов’язки кредитора та боржника, оскільки у позові ставитися питання про зобов’язання відповідача повернути позичені за розпискою грошові кошти.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другої стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Виходячи з наведених положень законодавства, істотними умовами договору позики є сума позики та зобов’язання повернути таку ж суму грошей.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з вимогами ст.ст. 525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Обов’язок повернути суму позики безпосередньо передбачений ст. 1049 ЦК України.

Згідно зі статтями 10,60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом з наданих позивачем доказів існування заборгованості відповідача вбачається, що зазначені суми відповідають заявленій ціні позову. Відповідач у своїх письмових запереченнях фактично визнала факт одержання  спірної суми грошових коштів та зобов’язання її повернути ОСОБА_1., що в силу ст.61 ЦПК України є підставою для  звільнення від доказування цього факту, отже, позов у цієї частині підлягає задоволення на підставі вищевказаних норм Закону.

Інші вимоги про відшкодування судових витрат та витрат на правову допомогу узгоджуються з наявними у справі документами та положеннями статей 84,85,88 ЦПК України, у зв’язку з чим  з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судовий збір, в сумі –58 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, в сумі - 120,00 гривень, витрати на сплату послуг з правової допомоги, в сумі –200,00 гривень, витрати на повідомлення відповідача в сумі –70,00 гривень.

Керуючись ст. ст.509, 526, 610, 612, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10,27, 30, 57-62, 88,212-214, 215,218  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за розпискою від 05 чераня 2010 року  у розмірі –5 799 гривень, судові витрати та витрати, пов’язані  з необхідністю надання правової допомоги,  у загальній сумі –448 гривень, а разом суму –6 247,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                В.Є.Кравченко