Справа № 0907/2-а-3349/2011 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2011 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Пастернак І.А.
з участю секретаря Макаранюк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, інспектора ДПС Надвірнянського взводу ДПС сержанта міліції Горішного В.В. про скасування постанови Серії АТ №096659 від 11.04.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, інспектора ДПС Надвірнянського взводу ДПС сержанта міліції Горішного В.В. про скасування постанови Серії АТ №096659 від 11.04.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі,
Адміністративний позов мотивував тим, що відповідно до постанови серія АТ №096659 від 11.04.2010 року встановлено, що 11.04.2010 року рухаючись на службовому автомобілі ГАЗ 31105 «Волга» д.н.з. НОМЕР_1, в селі Гвізд Надвірнянського р-ну перевищив швидкість більш ніж на 20 кмгод. Швидкість вимірювалася приладом «Візир»с.н.0812451, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн.
Позивач вважає, що працівники ДПС без достатніх підстав притягли його до адміністративної відповідальності не встановивши при цьому фактичних обставин справи, а виходили тільки виключно з формальних міркувань.
Із зазначеною постановою позивач не погоджується, оскільки, винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав.
В судовому засіданні позивач пояснив, що даний автомобіль не був спеціально пофарбований та не мав спеціальних сигналів, які характеризували б його приналежність до ДПС і стояв на узбіччі. На його прохання представити докази порушення ним пункту ПДР було відмовлено. Прилад «Визир» знаходився в середині автомобіля на кермі. Даний прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки, він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість або інше, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу тощо). З врахуванням згаданих обставин позивач просив позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився з не відомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Судом встановлено, що постановою серії АТ №096659 від 11.04.2010 року за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими спеціальними технічними засобами, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн, що суперечить вимогам ст.14-1 КУпАП, якою передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Згідно ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення розпочинається зі стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті. У ході таких обов'язкових дій посадова особа зобов'язана з'ясувати ряд обставин, а саме: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення уповноважена посадова особа, відповідно до норм ст.ст.251, 252 КУпАП, в обов'язковому порядку зобов'язана вияснити чи є достатні докази вчинення правопорушення особою, у відношенні якої ця справа розглядається та оцінити такі докази за внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань, проте відповідачем такі дані не вказані. На вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд”. Технічні особливості приладу «Візир» допускають можливість неправильного відображення фактичної швидкості руху автомобіля, а також наявність відповідних похибок під час фіксації. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки до використання в Україні та повірку даного типу засобів вимірювальної техніки. Таких документів позивачу надано не було. Також, відповідач не зазначив чи пристрій, яким здійснювалося фіксування руху транспортного засобу відповідає вимогам щодо точності, які встановлені для такого пристрою, у певних умовах його експлуатації, чим порушив вимоги ч.1 ст.11 вище зазначеного закону.
Працівники ДАІ мають право здійснювати фіксацію правопорушень тільки в спеціально встановленій зоні спостереження, а на вказаній дільниці шляху повинен бути встановлений знак, що вказує можливість здійснення фотозйомки.
Інспектором ДПС при притягненні до адміністративної відповідальності позивача не було враховано ряд умов, які мали місце в даній справі, а тому, було порушено вимоги ст.7 КУпАП “Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення — ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв“язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом...”.
Зазначене вказує про порушення процесуального законодавства та упередженість до позивача співробітника ДПС, який виніс постанову.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, не представив суду заперечення, не довів вини позивача у скоєнні ним адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Проте, позивач звернувся до суду про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення в порядку адміністративного провадження, а тому в задоволенні вимоги про закриття справи про адміністративне правопорушення слід відмовити.
Вивчивши матеріали справи, пояснення позивача суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до часткового задоволення.
Враховуючи вище наведене, керуючись ст.69, ч.2 ст.71, ст.ст.100,158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14-1, 33,ч.1 ст.122, ст.ст.251, 252, 280, 293 КУпАП, ст.ст.10, 11 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої наказом МВС України № 111 від 27.03.2009 року, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити частково.
Скасувати постанову АТ №096659 від 11.04.2010 року по справі про адміністративне правопорушення винесену інспектором ДПС Надвірнянського взводу ДПС сержантом міліції Горішним В.В.
В решті позовних вимог — відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Пастернак І.А.