Справа № 0907/2-а-6498/2011 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2011 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Пастернак І.А.
з участю секретаря Макаранюк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта міліції ІДПС Коломийського взводу ДПС Івано-Франківської області Бабак В.М. про визнання дій не правомірними, визнання незаконною та скасування постанови серії АТ №253006 від 31.01.2011 року по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до старшого сержанта міліції ІДПС Коломийського взводу ДПС Івано-Франківської області Бабак В.М. про визнання дій неправомірними, визнання незаконною та скасування постанови серії АТ №253006 від 31.01.2011 року по справі про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов мотивував тим, що відповідно до постанови серії АТ №253006 від 31.01.2011 року встановлено, що позивач 31.01.2011 року о 21 год 40 хв керуючи автомобілем в с. Кривотули Тисменицького району Івано-Франківської області перевищив встановлену в населеному пункті швидкість руху, рухався зі швидкістю 87 км/год. Швидкість вимірювалась приладом “Радіс №2218”, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн.
Позивач вважає, що працівник ДПС без достатніх підстав притяг його до адміністративної відповідальності не встановивши при цьому фактичних обставин справи, а виходив тільки виключно з формальних міркувань.
Із зазначеною постановою позивач не погоджується, оскільки, винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав.
В судовому засіданні позивач пояснив, що підставою для накладення адміністративного стягнення на думку посадової особи ДПС був той факт, що при встановленій швидкості руху 60 км/год він рухався зі швидкістю 87км/год. Місцем вчинення правопорушення вказано населений пункт село Кривотули. Доказом того, що він рухався в населеному пункті, порушуючи вимоги п.12.4 ПДР зокрема швидкості руху, є дані приладу “Радіс № 2218”. Однак, зазначені дані жодним чином не стверджують того, що зафіксована на ньому швидкість автомобіля, належить автомобілю на якому рухався позивач. На пояснення позивача, що швидкість руху автомобіля становила близько 65 км/год, стосовно відсутності перевищення швидкості руху в населеному пункті, інспектор ДПС не відреагував та не провів відповідної фіксації пояснень свідків у протоколі. З врахуванням згаданих обставин позивач просив позов задоволити.
Представник відповідача: старший сержант міліції ІДПС Коломийського взводу ДПС Івано-Франківської області Бабак В.М. в судове засідання не з”явився з не відомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи належно був повідомлений.
Судом встановлено, що відповідно до постанови серії АТ №253006 від 31.01.2011 року за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими спеціальними технічними засобами, на позивача за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП накладено штраф у розмірі 340грн.
Відповідно до ст.254 КУпАП при скоєнні особою адміністративного правопорушення працівниками ДПС складається протокол про адміністративне правопорушення на підставі, якого виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз”яснюються його права та обов”язки передбачені ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі.
Згідно ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення розпочинається зі стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті. У ході таких обов'язкових дій посадова особа зобов'язана з'ясувати ряд обставин, а саме: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також, з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення уповноважена посадова особа, відповідно до норм ст.ст.251, 252 КУпАП, в обов'язковому порядку зобов'язана вияснити чи є достатні докази вчинення правопорушення особою, у відношенні якої ця справа розглядається та оцінити такі докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Інспектором ДПС при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано вимог ч.2 ст.256 КУпАП, а саме, не внесено пояснення свідків, які могли дати свідчення, адже, при наявності свідків протокол може бути підписаний також і цими особами. Адже, відповідно до ст.65 КАС України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що належить з”ясувати у справі.
У відповідності до стст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результат може бути використаний у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки, а в даному випадку це був як зазначено в протоколі та постанові прилад «Радіс», має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного засобу вимірювальної техніки, однак, співробітником ДАІ позивачу таких даних не було надано.
Розміри похибок вимірювань співробітник ДАІ не повідомив, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань.
Вимірювальний пристрій не був встановлений стаціонарно, а співробітник ДАІ тримав його у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість зафіксована приладом збільшується.
Також, відповідач не повідомив чи пристрій, яким здійснювалося фіксування руху транспортного засобу відповідає вимогам щодо точності, які встановлені для такого пристрою, у певних умовах його експлуатації, чим порушив вимоги ч.1 ст.11 вище зазначеного закону.
Працівники ДАІ мають право здійснювати фіксацію правопорушень тільки в спеціально встановленій зоні спостереження, а на вказаній дільниці шляху повинен бути встановлений знак, що вказує можливість здійснення зйомки.
Інспектором ДПС при притягненні до адміністративної відповідальності позивача не визнано винним у вчиненні будь-якого адміністративного правопорушення, чим було порушено вимоги ст.7 КУпАП “Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення — ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв“язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом...”.
Зазначене вказує про порушення процесуального законодавства та упередженість до позивача співробітника ДПС, який виніс постанову.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, не представив суду заперечення на адміністративний позов, не представив доказів та не довів вини позивача у скоєнні ним адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, пояснення позивача, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Враховуючи вище наведене, керуючись ст.69, ч.2 ст.71, ст.ст.158-163, 167 КАС України, ст.ст.7,14-1, 33,ч.1 ст.122, ст.ст.251, 252, 280 КУпАП, ст.ст.10, 11 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, ч.2 п.п.2 п.12, 12.12.2 ст.12 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої наказом МВС України № 1111 від 13.11.2006року, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити.
Визнати дії старшого сержанта міліції ІДПС Коломийського взводу ДПС Івано-Франківської області Бабак В.М. не правомірними.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії АТ №253006 від 31.01.2011 року винесену старшим сержантом міліції ІДПС Коломийського взводу ДПС Івано-Франківської області Бабак В.М.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Пастернак І.А.