Судове рішення #14155232

Справа № 0907/2-а-32/2011 року

   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2011 року                                                                   м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого – судді                                        Пастернак І.А.

з участю  секретаря                                                  Кушнір М.М.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення 6936 грн. щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, –

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення 6936 грн. щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

          Позовну заяву мотивував тим, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов”язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії, відповідно до довідки МСЕ його визнано інвалідом ІІІ групи, а ст.14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - віднесено до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

          Вважає, що щорічна компенсація на оздоровлення нарахована неправильно, всупереч діючому законодавству,  внаслідок чого позивач звернувся з заявою до Управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківського виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про перерахунок допомоги на оздоровлення та 26.11.2009 року отримав відмову у здійсненні такого перерахунку.

          В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, просив позов задоволити.

          Представник відповідача - Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради проти задоволеня позову заперечив, суду пояснив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2005 року №562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відповідачу, як потерпілому І категорії ІІІ групи інвалідності виплачена одноразова допомога на оздоровлення в 2007, 2008 роках — 90.00 грн. Зазначена постанови не суперечить Закону і видана на його виконання. Крім того позивач просить провести перерахунок випалченої допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки, а відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється піврічний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, просив в задоволенні позову відмовити.

          Судом встановлено, що ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, першої категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 20.05.1993 року(а.с.4) та перебуває на відповідному обліку Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

          Відповідно до вимог ст.48 Закону України №796-ХІІ передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення, яка для інвалідів ІІІ груп в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

          За 2007, 2008 роки позивачу допомога на оздоровлення виплачувалась відповідно до постанови КМУ №562 від 16.07.2005 року в розмірі 90 грн., що підтверджується Листом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № Ш/2909 від26.11.2009 року(а.с.5).

          При нарахуванні виплати відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 16.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка передбачає, “Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та сім”ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов”язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога  на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України”.

          Проте, таке нарахування позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не відповідає чинному законодавству, оскільки, рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема норми ст. 71, за якою зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого  та  сьомого  частини  першої,  частини  третьої,  абзаців другого,  третього,  четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний   захист   громадян,  які    постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Правова позиція, яку висловив Конституційний суд України в цьому рішенні та в Рішенні від 20 березня 2002 року у справі № 5-рп/2002 полягає в тому, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб і має здійснюватись відповідно до вимог Конституції України. Систематичне зупинення законами про Державний бюджет України дії чинних законів України щодо надання пільг, компенсацій, і гарантій фактично скасовує їх дію. Зупинення дії положень законів, якими визначено права та свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України в умовах воєнного або надзвичайного стану.

          Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

          Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу.

          Таким чином дії відповідача щодо виплати ОСОБА_3 допомоги на оздоровлення в розмірі, що не відповідає вимогам ст.48 Закону України Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є неправомірними.

          Отже, позивач має право на виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення  за 2007, 2008, 2009 роки в розмірі встановленому ст.48 Закону України Закону України “Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

          В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про застосування строку позовної давності звернення до суду.

          Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом 06.01.2010 року. На час звернення до суду частиною 2 статті 99 КАС України було встановлено: для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів( в редакції чинній станом на 15 квітня 2008 року).

          Оскільки, про порушення свого права позивач дізнався ще 26.11.2009 року, коли отримав відмову відповідача, в судовому засіданні не навів жодних аргументів поважності пропуску строку звернення до суду, то суд приходить до висновку, що позивачем було пропущено річний строк звернення до суду без поважних причин.

          Виходячи з вимог ст.11 КАС України, з метою забезпечення повного захисту порушеного права, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та зобов”язати Департамент соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради здійснити перерахунок та виплату за 2009 рік щорічної грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_3 як інваліду ІІІ групи до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи з встановленого ст.55 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” розміру мінімальної заробітної плати на день такої виплати в 2009 році, з урахуванням суми виплаченої йому допомоги в 2009 році.

          Слід зазначити, що виплата даної допомоги здійснюється протягом року. Тобто право на отримання даної допомоги триває протягом конкретного року.

          Не підлягає до задоволення вимога про стягнення з відповідача недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення в конкретному розмірі, оскільки, суд не є органом з призначення та виплати соціальних допомог, а тому, не може визначати її розмір і вирішуючи спір про право, підстав для нарахування суми недоплати не вбачає.

          Оцінюючи вище наведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до часткового задоволення.

          Оскільки, позивач звільнений від сплати державного мита при подачі позовної заяви, відповідач також звільнений від сплати державного мита на підставі Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, у відповідності до ст. 49 КАС України судові витрати слід віднести за рахунок держави.

          Враховуючи вище наведене, керуючись ст.124 Конституції України, ст.48 Закону України “Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 16.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.55 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік”, ст.ст. 11, 99, 100, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задоволити частково.

          Визнати неправомірними дії щодо відмови у виплаті ОСОБА_1  щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

          Зобов”язати Департамент соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, жителю АДРЕСА_1 щорічну грошову допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2009 рік, виходячи з встановленого ст. 55 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” розміру мінімальної заробітної плати на день такої виплати в 2009 році, з урахуванням суми виплаченої йому допомоги в 2009 році.

          В решті позовних вимог — відмовити.

          Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.



Суддя                                                                                       Пастернак І.А.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація