Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2637/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12:45
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Кішенковій Г.О.
за участю:
представник позивача – Шукост О.П. (за довіреністю від 15.02.2011 року);
відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Макіївського міського центру зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 23949,34 грн., -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2011 року Макіївський міський центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 23949,34 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_2 призначено допомогу по безробіттю з 04 квітня 2008 року. За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному, отриманими від державного реєстратора, встановлено, що відповідач був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності з 09.10.2002 року по 14.07.2009 року. Таким чином, відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 04.04.2008 року по 14.04.2009 року в розмірі 23949,34 грн.
Також, з метою досудового урегулювання спору Макіївським міським центром зайнятості відповідачу був направлений лист №04-11/7342 від 17.09.2010 року, в якому був встановлений термін для добровільної сплати суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, але відповіді не надійшло та сума боргу не сплачена.
Тому просить стягнути з ОСОБА_2 суму незаконно отриманих коштів у розмірі 23949,34 грн.
Представник позивача у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним в позові, просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
Судом встановлено, що 04 квітня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до Макїівського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття з заявою про вирішення питання працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
Наказом директора Макіївського міського центру зайнятості від 14.04.2008 року №НТ080414 відповідачу з 04.04.2008 року надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю.
Наказом від 15.04.2009 року №НТ090415 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідачу, у зв’язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг відповідно до п.п.10 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 15.04.2009 року.
За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному складено Акт №62 від 08.09.2010 року про перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.02.2011 року встановлено, що відомості про фізичну особу – підприємця ОСОБА_2 з 28.10.2004 року включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При реєстрації в Макіївському міському центру зайнятості був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, про що не повідомив позивача. У період перебування на обліку, як безробітний за період з 04.04.2008 року по 14.04.2009 року отримав допомогу по безробіттю у сумі розміром 23949,34 грн.
На адресу відповідача направлено лист №04-11/7342 від 17.09.2010 року, в якому був встановлений термін для повернення сплаченої допомоги по безробіттю у сумі 23949,34 грн., як незаконно отриману.
Однак на момент судового розгляду справи відповідачем сума сплаченої йому допомоги по безробіттю у добровільному порядку позивачу не повернена.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі – Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов’язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом №803 належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.
Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.
Відповідачем було особисто підписано заяву, що на цей час він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, а у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службу зайнятості, зобов’язується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.
Підпунктом 1 частини 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Таким чином, на момент звернення до Макіївського міського центру зайнятості, ОСОБА_2 мав статус суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. З реєстру виключений не був.
З огляду на викладене, відповідач у період перебування на обліку у Макіївському міському центру зайнятості відносився до категорії зайнятого населення.
Відповідач своєчасно не подав до Макіївського міського центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний він був зареєстрований, як суб’єкт підприємницької діяльності.
Внаслідок цього йому було безпідставно сплачено допомогу по безробіттю за період з 04.04.2008 року по 14.04.2009 року в розмірі 23949,34 грн.
Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до абз. 14 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.
Сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 04.04.2008 року по 14.04.2009 року складає 23949,34 грн.
Як встановлено у судовому засіданні, у добровільному порядку незаконно отримана сума допомоги по безробіттю відповідачем повернута не була.
Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Макіївського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов Макіївського міського центру зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 23949,34 грн., - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Макіївського міського центру зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р №37179300901064, МФО 834016, ЄДРПОУ 13543682) безпідставно отриману допомогу по безробіттю у сумі розміром 23949 (двадцять три тисячі дев’ятсот сорок дев’ять) грн. 34 (тридцять чотири) коп.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 22 березня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 27 березня 2011 року.
Суддя Фещук А.В.