КОПІЯ
Справа №1-17/2006
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«29» грудня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі
головуючого-судді: Бережного С.Д., судді: Суслова М.І., народних засідателей: ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., за участю прокурора: Бюрюченка С.В.,
адвокатів-захисників: ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6.,
ОСОБА_7., представника потерпілої: ОСОБА_8., при секретарі: Яцишеній Р.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу про обвинувачення
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Тарасівка, Ярмолинецького р-ну, Хмельницької обл., мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого охоронцем торговельного комплексу «Либідь-Плаза», не одруженого, раніше судимого:
23.11.1999 року Хмельницьким обласним судом за ст. 190-
1, ст. 44 КК України до 6 років позбавлення волі;
07.02.2000 року Хмельницьким міським судом за ст.ст.
215-3 ч. 2; 42 ч. 3 КК України до 3-х років позбавлення волі
- 29.12.2005 року Дунаєвецьким районним судом за ст. 296 ч.1 КК України до 510 грн. штрафу, -
за ст. 115 ч. 2 п.п. 4, 6,12, ст. 187 ч. 4, ст. 146 ч. 3, ст. 190 ч. 2, ст. 357 ч. 1, ч. 3, ст. 358 ч. 2, ч. 3 КК України;
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканцяАДРЕСА_2., українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого охоронцем торговельного комплексу «Либідь-Плаза», не одруженого, раніше не судимого, -
за ст. 115 ч. 2 п.п. 4, 6,12, ст. 187 ч. 4, ст. 146 ч. 3, ст. 190 ч. 2, ст. 357 ч. 1, ч. 3, ст. 358 ч. 2, ч. 3 КК України;
2
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця станції Богданівці, Хмельницького р-ну, Хмельницької обл., мешкання АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого, -
за ст. 115 ч. 2 п.п. 4, 6,12, ст. 187 ч. 4, ст. 146 ч.3, ст. 357 ч.3 КК України;
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_4, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого таксистом служби 700-100, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого, -
за ст. 115 ч. 2 п.п.. 4, 6,12, ст. 187 ч. 4, ст. 146 ч.3, ст. 357 ч.3 КК України;
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_5, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, -
за ст.ст. 190 ч.2, 357 ч.1, 358 ч. 2,3 КК України,
колегія суддів, -
встановила:
ОСОБА_9., раніше неодноразово судимий, звільнившись з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став і у травні 2006 року вступив у змову зі своїми знайомими ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_12., з метою умисного вбивства з корисливих мотивів артдиректора диско-клубу «П'ятий елемент» торговельно-розважального комплексу «Либідь-Плаза» м. Хмельницького ОСОБА_14.
19 травня 2006 року біля 3 год., ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11зібрались біля торговельно-розважального комплексу «Либідь-Плаза» та узгодили дії кожного згідно розробленого плану.
Зокрема, ОСОБА_12, керуючи легковим автомобілем таксі, мав доставити всіх співучасників до будинку у якому проживав ОСОБА_14, де в під'їзді будинку ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, безпосередньо повинні були вчинити напад на ОСОБА_14, захопити його та помістивши в автомобіль і вивезти потерпілого за межі міста та позбавити життя.
З метою реалізації злочинного наміру 19 травня 2006 року біля 5 години ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11та ОСОБА_12 на легковому автомобілі таксі «Шкода-Фабіа», державний знак НОМЕР_1, під керуванням останнього, приїхали до під'їзду будинку АДРЕСА_6
ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11зайшли в під'їзд будинку, а ОСОБА_12 від'їхав легковим автомобілем в інший кінець будинку і став очікувати.
3
Через деякий час до будинку під'їхав ОСОБА_14, але оскільки останній на вулиці почав розмовляти з невідомою особою, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які знаходились в під'їзді, не змогли вчинити напад на ОСОБА_14 в цю ніч.
В ніч з 23 на 24 травня 2006 року ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11та ОСОБА_12 повторно зібрались біля торговельно-розважального комплексу «Либідь-Плаза» з метою реалізації умисного вбивства ОСОБА_14.
Знову під'їхавши до будинку, де проживав потерпілий на автомобілі «Шкода-Фабія» під керуванням ОСОБА_12а. ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11одразу ж зайшли в під'їзд.
В цей час ОСОБА_12, очікувавши умовного сигналу для вчинення подальших дій, знаходився в салоні автомобіля.
Надівши на обличчя спортивні шапки з прорізами для очей, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11, який мав при собі пневматичний пістолет, раптово напали на ОСОБА_14, коли останній зайшов у під'їзд будинку.
ОСОБА_9 схопивши ззаду ОСОБА_14 руками за шию і тулуб, став утримувати, а ОСОБА_11з метою подолати опір потерпілого приставив до скроні останнього пістолет. Після чого ОСОБА_10 і ОСОБА_11почали наносити удари руками і ногами в голову і тулуб потерпілому.
В процесі побиття нападники заволоділи мобільним телефоном ОСОБА_14 «Нокіа-3250», вартістю 2500 грн., активованим тарифним пакетом «Ексклюзивний ВІП», вартістю 199 грн. та коштами на рахунку в сумі 15 грн. 67 коп., а всього майном та грошима - на загальну суму 2 714 грн. 67 коп.
Згідно домовленості, ОСОБА_12 за вказівкою ОСОБА_11 під'їхав до під'їзду, з якого ОСОБА_9 і ОСОБА_10 силоміць вивели ОСОБА_14. Кинувши останнього на підлогу між сидінням автомобіля і продовжуючи наносити удари, вивезли потерпілого на пустир, неподалік дачного масиву «Аліса» в район с Книжківці, Хмельницького р-ну.
Витягнувши ОСОБА_14 з автомобіля, в якому залишився ОСОБА_12, - ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11з метою вбивства продовжили побиття потерпілого, наносячи йому численні удари ногами і руками в голову і тулуб, до тих пір, поки останній не перестав ворушитися, заподіявши потерпілому: тупу травму передньої поверхні грудної клітини, переломи ребер та грудини, крововиливи шлуночка, струс серця, - що ускладнилось розладами кровообігу, гострою серцевою недостатністю, набряком легенів та потягло за собою раптову смерть потерпілого.
Після чого ОСОБА_10 з допомогою ОСОБА_9 зв'язав клейкою стрічкою, наданою раніше ОСОБА_12, руки і ноги потерпілого та обмотав надіту на нього спортивну шапку.
Доводячи до кінця свій злочинний намір на заволодіння майном потерпілого, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11обшукали ОСОБА_14 і разом з ОСОБА_12 заволоділи грошима в сумі 90 грн., двома ключами на брелку від квартири, вартістю 5 грн. кожний, брелком вартістю 10 грн., паспортом серії НОМЕР_2на ім'я ОСОБА_14, карткою фізичної особи - платника податків, виданої ОСОБА_14 у Хмельницької ДПІ.
Тим самим, заволоділи грошима та майном потерпілого на суму 110 гривень. З даних грошей 70 грн. ОСОБА_9 дав ОСОБА_12, а 20 грн. - ОСОБА_11.
Після вчинення вбивства потерпілого, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11на автомобілі, керованому ОСОБА_12 прибули близько 3 год. у м. Хмельницький, де ОСОБА_11. та ОСОБА_12. відправились по домівках, а ОСОБА_9. та ОСОБА_10 . продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння майном потерпілого, з допомогою викрадених у ОСОБА_14. ключів, проникли в середину квартири АДРЕСА_6, де проживав ОСОБА_14., звідки викрали: гроші в сумі 1600 грн. та гроші в сумі 20 грн. дрібною розмінною монетою, напоясну сумку вартістю 10 грн., а всього викрали майна та грошей на загальну суму - 1630 грн.
4
Таким чином, ОСОБА_9. разом з ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_12. заволоділи майном та коштами потерпілого на суму 2824 грн. 67 коп. Окремо ОСОБА_10 . і ОСОБА_9. заволоділи майном та коштами - на суму 1630 грн., а всього на загальну суму - 4454 грн. 67 коп.
Продовжуючи свої злочинні дії, 25 травня 2006 року в першій половині дня ОСОБА_9. і ОСОБА_10. з метою заволодіння чужим майном, вирішили використати паспорт та довідку про ідентифікаційний код вбитого ОСОБА_14. Про наявність чужого паспорта та можливого його використання ОСОБА_10. повідомив свого знайомого ОСОБА_13.
В розмові усі троє дійшли згоди про використання документа з метою отримання кредиту для придбання мобільного телефону. Для цього, вони в дворі будинку № 27 по вул. Соборній у м. Хмельницькому підробили паспорт серії НОМЕР_2на ім'я ОСОБА_14 , вилучивши з паспорта шляхом відриву фотокартки ОСОБА_14. та вклеївши у паспорт дві фотокартки ОСОБА_13.
Надалі, у другій половині дня, вони направились до магазину «Фоксмарт», що у м. Хмельницькому на вул. Свободи, 73. ОСОБА_13. з підробленим документом та наявною довідкою ідентифікаційного коду ОСОБА_14 ., зайшов в приміщення магазину, а ОСОБА_9. та ОСОБА_10., узгодивши з ним спільні дії, залишились чекати на вулиці. В приміщенні магазину ОСОБА_13. підійшов до працівника ЗАТ КБ «Кредит банк» і представившись ОСОБА_14., надав підроблений паспорт та довідку ідентифікаційного коду для оформлення кредиту з метою купівлі мобільного телефону. Після цього ОСОБА_13вчинив написи та підписи від імені ОСОБА_14 . в документах, згідно яких банком було надано кредитні кошти для купівлі мобільного телефону «Нокіа» і поставив підпис в акті прийому передачі товару від 25.05.2006 року в графі «прийняв-покупець».
З метою підтвердження своєї особи нібито як ОСОБА_14., ОСОБА_13. надав працівнику банку номера контактних телефонів, перед цим домовившись про це з ОСОБА_9 та ОСОБА_10. При перевірці інформації працівником банку, ОСОБА_10. зі свого мобільного телефону підтвердив особу ОСОБА_13. нібито як особу ОСОБА_14.
Оформивши кредит на загальну суму 1 857 грн. 70 коп., ОСОБА_13. надав підтверджуючі документи в магазин «Фоксмарт» і отримав мобільний телефон «Нокіа-6230І» вартістю 1429 грн., який потім передав ОСОБА_10., а той в свою чергу згодом, ОСОБА_9.
З метою уникнення відповідальності, після використання паспорта на ім'я ОСОБА_14. та картки фізичної особи-платника податків виданої останньому Хмельницькою ДПІ, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_13. умисно знищили ці документи, спаливши їх.
Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_9 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково і пояснив, що працюючи охоронцем в торговельно-розважальному комплексі «Либідь-Плаза» в м. Хмельницькому, мав неприязні відносини з артдиректором нічного клубу «П'ятий елемент» ОСОБА_14
З метою помсти останньому, підговорив своїх знайомих ОСОБА_10а, ОСОБА_11і ОСОБА_12а побити потерпілого і вивезти його за місто. Всі погодились. З цією метою він виготовив та підготував шапки з прорізами для очей і в ніч на 19 травня 2006 року разом з ОСОБА_10ОСОБА_11 і ОСОБА_12 на службовому автомобілі таксі під керуванням ОСОБА_12 приїхали до будинку, де мешкав ОСОБА_14.
Згідно домовленості, він, ОСОБА_10 та ОСОБА_11увійшли у під'їзд будинку і чекали потерпілого. ОСОБА_12, передавши «скоч» ОСОБА_10у, від'їхав від під'їзду і чекав вказівок для подальших дій.
5
Оскільки ОСОБА_14 з'явившись біля під'їзду, розмовляв з невідомою особою, вони вимушені були відмовитись від здійснення нападу на потерпілого в ту ніч.
Не залишаючи свого наміру вчинити напад на ОСОБА_14, він, ОСОБА_10, ОСОБА_11та ОСОБА_12 23 травня 2006 року знову зібрались біля «Либідь-Плаза» і вирішили «провчити» ОСОБА_14 за його поведінку.
Обговоривши план захоплення потерпілого, як і в перший раз, на автомобілі таксі під керуванням ОСОБА_12а поїхали до будинку, де проживав ОСОБА_14.
Він, ОСОБА_10 і ОСОБА_11зайшли в під'їзд, де очікували на потерпілого, а ОСОБА_12, щоб ніхто не бачив автомобіля, від'їхав від під'їзду і чекав на них.
Коли в під'їзд зайшов ОСОБА_14, він зловив його за шию руками та прижав до себе. В цей момент ОСОБА_11та ОСОБА_10 почали наносити удари ногами і руками в різні частини тіла ОСОБА_14у.
Коли у потерпілого випав мобільний телефон, ОСОБА_11підібрав його, і пізніше, передав йому.
Далі, як і було домовлено, на вулицю вибіг ОСОБА_11і покликав ОСОБА_12а, який одразу ж під'їхав на автомобілі, в який вони з ОСОБА_10им затягнули ОСОБА_14 та помістили на підлозі між переднім і заднім сидіннями.
У нього та ОСОБА_10були натягнуті на обличчя темні шапки з прорізами для очей. Таку ж шапку наділи і на потерпілого.
ОСОБА_11казав ОСОБА_12у куди їхати за місто. Він же вдарив потерпілого в автомобілі, наказавши останньому мовчати.
На пустирі він з ОСОБА_10им витягли потерпілого з машини. Він тримав ОСОБА_14, а ОСОБА_10 і ОСОБА_11били його руками і ногами в різні частини тіла. Особисто він також рази три вдарив ОСОБА_14 по спині. Коли останній втратив свідомість, вони обшукали його і заволоділи грошима в сумі 90 грн. З яких він 70 грн. дав ОСОБА_12, а 20 грн. -ОСОБА_11, залишивши собі мобільний телефон потерпілого.
Крім того, вони забрали ключі з брелком від квартири та паспорт з довідкою ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_14. Зв'язавши руки, ноги та шапку кругом голови, залишили потерпілого лежати на пустирі.
Під час побиття ОСОБА_14 ОСОБА_12 спочатку знаходився в автомобілі, а потім підійшов до них і бачив все, що відбувалося.
Приїхавши в м. Хмельницький разом з ОСОБА_10им біля 3 год. проникли в квартиру ОСОБА_14 і заволоділи грошима в сумі 1600 грн., напоясною сумочкою та дрібними монетами.
25 травня 2006 року разом з ОСОБА_10им і ОСОБА_13підробили паспорт ОСОБА_14 і отримали в кредит мобільний телефон, який у нього був вилучений через пару днів працівниками міліції. Паспорт ОСОБА_14 він не знищував. Це зробили ОСОБА_10 і ОСОБА_13 без нього, про що він не знав. Закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_14 з ОСОБА_10 у квартирі потерпілого не брали.
Заперечує, що мав умисел на вбивство і розбійний напад на ОСОБА_14.
Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_10. свою вину у вчиненні зазначених злочинних дій визнав частково і пояснив, що погодився на пропозицію ОСОБА_9 побити ОСОБА_14 і вивезти за місто. 19 травня 2006 року до торговельно-розважального комплексу «Либідь-Плаза» його викликав ОСОБА_9. Крім нього там був ОСОБА_11і водій таксі ОСОБА_12.
На автомобілі «Шкода-Фабіа» під керуванням ОСОБА_12 всі поїхали до будинку ОСОБА_14 і очікували останнього в під'їзді, з метою побиття. Про цей намір знали всі. Але в ту ніч вони не змогли захопити ОСОБА_14, оскільки він був не один.
23 травня 2006 року в тому ж складі на автомобілі під керуванням ОСОБА_12 вони знову приїхали до будинку ОСОБА_14 з метою захопити і вивезти його за місто для побиття.
6
ОСОБА_12 знаходився в автомобілі і чекав їх команди, а він, ОСОБА_9 і ОСОБА_11переховувались у під'їзді будинку.
Коли появився ОСОБА_14, ОСОБА_9 схопив його руками за шию та почав утримувати. ОСОБА_11мав при собі пістолет, який дав йому ОСОБА_9. Він та ОСОБА_11наносили удари руками і ногами по тілу потерпілого.
Після того, як ОСОБА_11покликав ОСОБА_12, вони помістили ОСОБА_14 в автомобіль і вивезли за місто в район с. Книжківці.
ОСОБА_11декілька разів вдарив потерпілого в салоні автомобіля пістолетом.
На пустирі за містом вони витягнули ОСОБА_14 з автомобіля і ОСОБА_9, ОСОБА_11і він наносили потерпілому удари руками і ногами в різні частини тіла.
Коли потерпілий втратив свідомість, він липкою стрічкою «скоч», яку раніше йому дав ОСОБА_12, зв'язав руки, ноги та шапку кругом голови ОСОБА_14.
Після чого, вони обшукали потерпілого і забрали гроші в сумі 90 гривень, з яких ОСОБА_9 70 гривень дав ОСОБА_12у, а 20 гривень - ОСОБА_11.
Крім того, забрали ключі з брелком від квартири, паспорт з довідкою ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_14. Залишивши потерпілого лежати на пустирі, повернулись в м. Хмельницький. Біля 3 год. він з ОСОБА_9 проникли до квартири ОСОБА_14 і заволоділи напоясною сумкою, дрібними монетами і грошима в сумі 1600 грн., які поділили між собою.
25 травня 2005 року він у змові з ОСОБА_9ом і ОСОБА_13вклеїли в паспорт ОСОБА_14 фотографії ОСОБА_13та отримали у кредит мобільний телефон «Нокіа», який пізніше був вилучений працівниками міліції у ОСОБА_9. Паспорт на ім'я ОСОБА_14 він з ОСОБА_13спалив.
Не визнає, що мав умисел і домовленість з іншими підсудними на вбивство і розбійний напад на потерпілого. Також заперечує заволодіння закордонним паспортом на ім'я ОСОБА_14.
Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_11. винним себе в інкримінованих йому злочинах не визнав і пояснив, що погодився на пропозицію ОСОБА_9 побити ОСОБА_14.
З цією метою він, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 зустрілися 19 травня 2006 року і поїхали до дому ОСОБА_14, але в цю ніч вони не змогли помститися потерпілому, оскільки останній був біля під'їзду не один.
В ніч з 23 на 24 травня 2006 року він з ОСОБА_9ом, ОСОБА_10им і ОСОБА_12 знову приїхали до будинку де жив потерпілий з метою побити останнього.
ОСОБА_9 дав йому пістолет, щоб налякати потерпілого коли останній зайде в під'їзд. Що він і зробив, приклавши пістолет до голови ОСОБА_14. А потім він приєднався до ОСОБА_9 і ОСОБА_10а, які били потерпілого і вдарив останнього ногою. Підібрав мобільний телефон ОСОБА_14, який випав у нього під час бійки. Коли везли потерпілого в автомобілі за місто, вдарив його рукояткою пістолета.
На пустирі потерпілого били ОСОБА_9 і ОСОБА_10, а він не бив. Коли потерпілий втратив свідомість, по вказівці ОСОБА_9 обшукав і забрав ключі від квартири ОСОБА_14, які потім передав ОСОБА_9. Умислу на розбій і вбивство потерпілого він не мав. На досудовому слідстві говорив неправду, що бив потерпілого ногами на пустирі разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_10.
Підсудний ОСОБА_12, допитаний в судовому засіданні вину свою визнав частково і пояснив, що погодився на пропозицію ОСОБА_9 залякати ді-джея з «Либідь-Плаза», якого треба було захопити і вивезти за місто.
19.05.2006 року він возив ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до будинку де жив ОСОБА_14. Бачив у ОСОБА_9 2 пістолета. Дав скоч ОСОБА_9.
7
Перший раз не вдалося захопити потерпілого. 23 травня 2006 року в ніч він знову возив ОСОБА_9, ОСОБА_10і ОСОБА_11до будинку ОСОБА_14. Коли останні вийшли з автомобіля, він від'їхав і чекав їх. Через деякий час його покликав ОСОБА_11і він під'їхав до під'їзду, з якого вивели ОСОБА_14. ОСОБА_10 і ОСОБА_9 були у масках.
Коли приїхали на пустир біля с Книжківці, в автомобілі ОСОБА_11питав у потерпілого чи є у нього гроші. З автомобіля всі вийшли, окрім нього, і знаходились неподалік автомобіля.
Як били потерпілого він не бачив, але бачив, як останнього обшукували і доставали якісь речі з одягу. ОСОБА_11щось дав йому в руку, але він повернув назад. Отримав від ОСОБА_9 70 грн.
Після того, як потерпілого зв'язали скочем і залишили лежати на землі, він завіз ОСОБА_9, ОСОБА_10та ОСОБА_11 м. Хмельницький.
На слідстві давав покази, що бачив, як інші підсудні били потерпілого, але це не відповідає дійсності.
Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_13. вину свою визнав повністю і пояснив, що разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підробив паспорт ОСОБА_14, вклеївши в нього свої фотографії. Після чого він взяв у кредит мобільний телефон «Нокіа», ввівши в оману працівника банку. Телефон він передав ОСОБА_10 з метою продажу і розподілу грошей. Паспорт і ідентифікаційний код після використання, вони з ОСОБА_10 спалили в районі ресторану «Сілістра» м. Хмельницького.
Крім повного визнання вини ОСОБА_13і часткового визнання вини підсудними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, їх вина у вчиненні зазначених злочинів підтверджується наступними доказами по справі.
Як вбачається з показів потерпілої ОСОБА_14. 19 травня 2006 року у вечірній час син повернувся з роботи і повідомив, що хтось бігав у під'їзді, коли він заходив до квартири.
В ніч з 23 на 24 травня 2006 року вона не ночувала в квартирі. Зранку, повертаючись додому, побачила в під'їзді кров, а на підлозі - ґудзик з куртки сина. Двері квартири були відкриті, а в кімнаті розкидані речі. З квартири зникли гроші біля 20 грн., її закордонний паспорт та напоясна сумку.
У сина були гроші, але скільки вона не знає.
В сусідів на дверях в під'їзді були заклеєні «глазки».
Злочинними діями підсудних їй заподіяні моральна та матеріальна шкода, яку вона просить відшкодувати, задовольнивши цивільний позов.
Свідок ОСОБА_15. пояснила в судовому засіданні, що з початку 2006 року проживала разом з ОСОБА_14 у його квартирі.
Потерпілий був дружньою людиною і не з ким не конфліктував.
У нього були буси темного кольору, які він носив на шиї. їй відомо, що їх залишки знайшли працівники міліції в під'їзді.
Підсудні ОСОБА_9 і ОСОБА_10 працювали в комплексі «Либідь-Плаза», де і вона з ОСОБА_14, але їй не відомо, щоб у них з ОСОБА_14им був конфлікт, та щоб ОСОБА_9 скаржився на потерпілого.
З показів свідка ОСОБА_16. убачається, що вона працює консультантом ТОВ «Приват кредит».
25 травня 2006 року вона, в магазині «Фоксмарт» по вул. Свободи, 73, оформила кредит на мобільний телефон «Нокіа-6230» молодому чоловіку, який представив їй паспорт на прізвище ОСОБА_14. і довідку про ідентифікаційний код.
На даний час збитки підприємству відшкодовані повністю.
8
Свідок ОСОБА_17, підтвердив той факт, що брат підсудного ОСОБА_9 -ОСОБА_18 27 травня 2006 року дав йому телефон «Нокіа 3250», який у нього вилучили працівники міліції.
Свідок ОСОБА_19. - в судовому засіданні на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показів відносно свого брата - ОСОБА_9.
Батько підсудного ОСОБА_11- ОСОБА_20., допитаний в судовому засіданні пояснив, що всі документи, які стосуються стану здоров'я сина, - передав слідчому, до призначення психіатричної експертизи.
Свідок ОСОБА_21., покази якого були оголошені під час судового слідства, - на досудовому слідстві охарактеризував потерпілого з позитивної сторони, як людину, яка не конфліктувала в колективі.
/Т.1 а.с. 55/
Та обставина, що підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11під час відтворення обстановки та обставин події з застосуванням відеозйомки розповіли та показали як саме вчинювали злочини відносно ОСОБА_14 в ніч з 23 на 24 травня 2006 року, підтверджується протоколами слідчих дій на а.с. 83-86,126, 156 Т.1, з яких вбачається, що усі вони визнавали, що вчинили напад на потерпілого і побили його, залишивши зв'язаним липкою стрічкою на пустирі.
Той факт, що в під'їзді будинкуАДРЕСА_6виявлено металевий ґудзик з куртки потерпілого та кров підтверджується протоколом огляду місця події від 24.05.2006 року та фото таблицею до нього.
/Т.1 а.с. 42-49/
Дана кров, згідно висновку судово-медичної експертизи № 172 на а.с. 91-95 Т.2 може належати ОСОБА_14
Та обставина, що в квартирі АДРЕСА_6, де мешкав ОСОБА_14 було порушено обстановку і розкидані речі, підтверджується протоколом огляду та фототаблицею до нього на а.с. 38-41 Т.1.
Факт перевозки потерпілого в автомобілі «Шкода-Фабія» держзнак НОМЕР_1 між сидіннями, підтверджується протоколом огляду автомобіля та фото таблицею до нього, згідно яких на поверхні лівого та правого чохлів передніх сидінь виявлені плями крові, які за висновком судово-медичної експертизи належать ОСОБА_14
/Т.1 а.с. 189-192/
Згідно протоколу огляду місця події від 24 травня 2006 року, план-схемою та фото таблицею до нього труп ОСОБА_14 виявлено на пустирі біля дачного масиву «Аліса», неподалік від об'їзної дороги в напрямку руху м. Камянець-Подільський-Вінниця.
Потерпілий знаходився у лежачому положенні обличчям до землі. Голову та обличчя закривала темна шапка по кругу якої було намотано липку стрічку. Руки були заведені за спину та обмотані липкою стрічкою. Ноги також були обмотані липкою стрічкою. При огляді трупа на обличчі та грудях виявлено численні тілесні ушкодження.
/Т.1 а.с. 30-37/
Об'єктивно вина підсудних в умисному заподіянні смерті потерпілому підтверджується висновком судово-медичної експертизи трупа на а.с. 16-19 Т.2, з якого
9
убачається, що виявлені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми грудної клітини справа: крововиливів в ділянці біля грудини -6, мечеподібного відростку - 1, в епігастральній ділянці -1, між білягрудиною та середньо-ключичною лініями зліва, в проекції 5,6,7 ребер-3, по середньо-ключичній лінії в проекції 7-го ребра-1, по передній пахвовій лінії зліва в проекції 8 ребра-1, непрямих переломів 4-6 зліва між середньо-ключичною та білягрудинною лініями, перелому тіла грудини, крововиливу передньої стінки лівого шлуночка, струсу серця - виникли незадовго до настання смерті від ударів твердими тупими предметами із обмеженою поверхнею, якими могли бути взуті ноги та інше та по своєму характеру відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Причиною настання смерті ОСОБА_14. є тупа травма передньої поверхні грудної клітини, переломи ребер та грудини, крововиливу шлуночка, струсу серця, - що ускладнилось розладами кровообігу, гострою серцевою недостатністю, набряком легенів.
Смерть ОСОБА_14. настала раптово, майже відразу після нанесення останнього удару в область грудної клітини.
/Т.2 а.с. 16-19/
Допитаний в судовому засіданні судмедексперт ОСОБА_22. пояснив, що потерпілому було нанесено не менше, як 13 ударів твердими тупими предметами з обмеженою травмуючою поверхнею.
Смерть потерпілого настала від сукупності ударів та була раптовою.
Винність підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у вчиненні розбійного нападу і умисного вбивства потерпілого підтверджується і письмовими матеріалами справи.
Зокрема, протоколом вилучення і огляду мобільного телефону «Нокіа-3250», який належав ОСОБА_14 і яким підсудні заволоділи під час розбійного нападу на нього
/Т.1 а.с. 64, 217/
Згідно рахунку фактури від 13.05.2006 року на а.с. 173-174 Т.4 вартість даного телефону становить 2 398 гривень.
Речі потерпілого, залізний ґудзик зеленого кольору, розсипані по підлозі буси з намиста, знайдені у під'їзді будинку АДРЕСА_6при огляді місця події 24.05.2006 року, свідчать про опір потерпілого під час нападу.
Та обставина, що кров виявлена на одязі потерпілого та чохлах, вилучених з салону автомобіля «Шкода-Фабія» може належати потерпілому, підтверджується висновком суд-мед експертизи
/Т1 а.с. 214-222/
Факт вчинення шахрайства і заволодіння кредитними коштами «Приватбанку» підсудними ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_13крім їх особистих показів об'єктивно підтверджується наступними доказами по справі.
Згідно заяви в прокуратуру від 26.07.2006 року представник «Приватбанку» Носова В.І. просила притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка 25.05.2006 року в магазині «Фоксмарт» використавши паспорт на ім'я ОСОБА_14 уклала кредитно-заставний договір на придбання мобільного телефону «Нокіа-6230».
Загальна сума кредиту склала 1 857 грн. 70 коп.
/Т.3 а.с. 96/
Документи, що надавались та підписувались при оформленні кредитно-заставного договору з «Приватбанком», а саме: заяви позичальника від 25.05.2006 року, ксерокопія паспорта на ім'я ОСОБА_14 з вклеєною фотографією ОСОБА_13, акт прийому-передачі
10
товару від 25.05.2006 року, ксерокопія картки фізичної особи-платника податків на ім'я ОСОБА_14., протокол перевірки інформації про позичальника, оцінка фінансового стану позичальника, рахунок-фактура, долучені до матеріалів справи як речові докази та згідно висновку почеркознавчої експертизи № 586 від імені ОСОБА_14. виконані ОСОБА_13.
/Т.3 а.с. 75-80; а.с 100-109/ Та обставина, що під час затримання ОСОБА_9 28.05.2006 року у нього було вилучено мобільний телефон «Нокіа-6230», який він разом з ОСОБА_10им і ОСОБА_13придбали на кредитні кошти, отримані шахрайським шляхом, підтверджується протоколом особистого обшуку ОСОБА_9.
/Т.1 а.с. 74/ Даний мобільний телефон з аксесуарами до нього оглянутий і долучений до справи в якості речового доказу.
/Т.1 а.с. 217,219/ Факт технічної підробки паспорта на ім'я ОСОБА_13., а саме переклейка фотографії підтверджується висновком техніко-криміналістичної експертизи та відповідною фототаблицею.
/Т.3 а.с. 55-58/ Даний паспорт оглянутий та приєднаний до справи як речовий доказ.
/Т.3 а.с. 60-61/
Відповідно до актів судово-психіатричних експертиз №№ 138, 160, 165, підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11душевними захворюваннями не страждають і не страждали такими і на період скоєння інкримінованих їм злочинів, і є осудними.
/Т.2 а.с. 36-37, 49-50, 62-63/
Колегія суддів не приймає до уваги доводи підсудного ОСОБА_11про те, що він не бив потерпілого на пустирі, оскільки вони спростовуються його ж особистими показами на досудовому слідстві, де під час допиту в якості свідка (Т.1 а.с. 145), в якості підозрюваного (Т.1 а.с. 153, 159) і при відтворенні обстановки і обставин події, зафіксованих на відеоплівку (Т.1 а.с. 156), з яких видно, що останній визнав факт участі у нападі на потерпілого, заподіяння тілесних ушкоджень та заволодіння майном останнього разом з іншими підсудними.
Ці покази ОСОБА_11на досудовому слідстві є допустимими і отримані у відповідності до вимог КПК та узгоджуються з показами як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні підсудних ОСОБА_9 і ОСОБА_10про те, що ОСОБА_11приймав участь в нападі, заволодінням майном і в побитті потерпілого.
Даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_11оговорив себе під тиском органів досудового слідства, - по справі не встановлено.
Покази підсудного ОСОБА_12а в судовому засіданні про те, що він не був обізнаний про наміри підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10та ОСОБА_11щодо вчинення дій відносно потерпілого, - не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема: показами інших підсудних, які стверджували, як на досудовому слідстві, так і в суді про те, що перед вчиненням злочинів в автомобілі, керованому ОСОБА_12, всі були поінформовані ОСОБА_9 про дії, які необхідно вчинити відносно потерпілого. ОСОБА_12 все чув і жодних заперечень відносно плану дій не мав. Він же надав клейку стрічку, якою був зв'язаний потерпілий
Більше того, згідно особистих показів ОСОБА_12а на досудовому слідстві, він бачив, як били потерпілого, чув, як ОСОБА_11питав ОСОБА_14: «Чи має він гроші?»; бачив як зв'язували та обшукували потерпілого, і мобільний телефон, який забрали у останнього. Гроші поділили між собою, надавши йому 70 грн.
11
/T.1 а.с. 184, Т.3 а.с. 153, T.4 a.c. 106/
Колегія судців, дослідивши наведені по справі докази приходить до висновку про доведеність вини підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в умисному вбивстві ОСОБА_14, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, в розбійному нападі, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, із заподіянням йому смерті, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_9 і ОСОБА_10- ще і поєднаному з проникненням у житло.
Про наявність умислу саме на умисне вбивство потерпілого і заволодіння його майном свідчать злочинні дії підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які заздалегідь підготувались до вчинення злочину; ОСОБА_9 встановив місце проживання ОСОБА_14, час, коли останній повертається додому; завчасно заготовили шапки-маски для прикриття обличчя; попередньо розробили план нападу на потерпілого; підготували знаряддя злочину, липку ленту «скоч» для зв'язування, пістолет, які використали під час нападу на потерпілого.
Під час нападу на потерпілого підсудні заволоділи мобільним телефоном ОСОБА_14. Запитували останнього про наявність у нього грошей. На пустирі потерпілому заподіяли руками і ногами зі значною силою велику кількість ударів у життєво важливі частини тіла та голову, які потягли за собою тілесні ушкодження не сумісні з життям та стали причиною раптової смерті потерпілого. Що підтверджує умисел підсудних на позбавлення життя ОСОБА_14.
Після втрати потерпілим свідомості підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 заволоділи паспортом та довідкою про ідентифікаційний код і грошима потерпілого, які розподілили між собою.
Крім того, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 скориставшись ключами потерпілого - проникли в його квартиру, звідки викрали майно і гроші.
Ці злочинні дії спростовують доводи підсудних, що вони не мали на меті вчинювати умисне вбивство з корисливих мотивів і розбійний напад на потерпілого, а хотіли лише налякати останнього.
Ці дії підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11колегія суддів кваліфікує за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; за ч. 4 ст. 187 КК України.
З врахуванням того, що, підсудний ОСОБА_12 сам особисто не вчиняв дій, направлених на позбавлення життя потерпілого і заволодіння майном та паспортом, не був співвиконавцем і не виконував об'єктивної сторони даних злочинів, а лише сприяв їх вчиненню, доставляючи на автомобілі інших підсудних до місця злочину, передаючи стрічку для зв'язування потерпілого, колегія суддів кваліфікує його дії за:
- п. 5 ст. 27, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, як пособництво у вчиненні умисного
вбивства з корисливих мотивів і за попередньою змовою групою осіб;
- п. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України, як пособництво в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого із заподіянням йому смерті, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;
- п. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 357 КК України, як пособництво у незаконному викраденні офіційних
документів - паспорта та іншого важливого особистого документа.
Дії ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 як незаконне викрадення офіційних документів - паспорта та іншого важливого особистого документа, кваліфікуються за ч. З ст. 357 КК України.
Судова колегія вважає доведеним вину ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_13у шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном (кредитними коштами) шляхом обману,
12
вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_9, ОСОБА_10 - ще вчиненому і повторно. Ці дії підсудних колегія суддів кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України.
Разом з тим, підлягає виключенню з обвинувачення підсудних одна з ознак об'єктивної сторони шахрайства - зловживання довір'ям, оскільки вона не знайшла свого підтвердження в діях підсудних, які заволоділи чужим майном шляхом обману.
Кваліфікуюча ознака ч. 2 ст. 190 КК України - повторність також підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_13, оскільки судимість за попередній злочин у нього погашена і не може бути врахована при кваліфікації його дій за даним злочином.
Дії підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, які виразились в підробленні паспорта з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, за попередньою змовою групою осіб кваліфікуються колегією суддів за ч. 2 ст. 358 КК України, а дії, що виразились у використанні завідомо підроблених документів, вчинених ОСОБА_9ом, ОСОБА_10им і ОСОБА_13- за ч. З ст. 358 КК України.
Кваліфікуючі ознаки повторність і попередня змова групою осіб в диспозиції частини 3 ст. 358 КК України відсутні, а тому підлягають виключенню з обвинувачення підсудних, як вмінені безпідставно.
Колегія суддів вважає доведеною вину ОСОБА_10і ОСОБА_13в умисному знищенні офіційних документів (паспорта та довідки про ідентифікаційний код), вчинене з особистих інтересів і кваліфікує їх дії за ч.1 ст. 357 КК України.
Обвинувачення в умисному приховуванні закордонного паспорту ОСОБА_14ої Ол. Олексіївни - не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_10 не підтвердили, що бачили або брали закордонний паспорт ОСОБА_14. Ці їх покази нічим не спростовані.
Корисливий мотив знищення документів також не може бути залишений в обвинуваченні підсудних, оскільки знищуючи документи, ОСОБА_10 і ОСОБА_13, як вбачається з матеріалів справи, і з їх особистих показів, мали на меті приховати злочин, а не отримати користь від цих дій.
Підлягає виключенню з обвинувачення і така кваліфікуюча ознака, як попередня змова групою осіб, оскільки вона відсутня в диспозиції ст. 357 КК України.
Колегія суддів враховуючи покази ОСОБА_9 про його необізнаність щодо знищення документів ОСОБА_10 і ОСОБА_13та покази останніх про спалення паспорта та довідки на ім'я ОСОБА_14 без участі ОСОБА_9, та беручи до уваги, що ці покази ні чим не спростовані, вважає за необхідне виправдати ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 357 КК України.
Органи досудового слідства пред'явили ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 146 КК України, а саме - у викраденні ОСОБА_14.
Однак, як встановлено під час судового розгляду справи, дії підсудних були направлені не на викрадення потерпілого, а на його переміщення з метою вчинення умисного вбивства, а тому в діях підсудних немає складу злочину, передбаченого ст. 146 КК України, за таких обставин вони підлягають виправданню за ч. З ст. 146 КК України.
Органи досудового слідства кваліфікували дії ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України - як умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю.
13
Однак для притягнення до відповідальності за цією кваліфікуючою ознакою необхідно встановити наявність не просто жорстокості, яка практично має місце при кожному умисному вбивстві, а особливої жорстокості.
Спосіб вчинення злочину та фактичні обставини справи: настання раптової смерті, від нанесення тілесних ушкоджень, які заподіювались на протязі нетривалого часу, - не підтверджують наявність в діях підсудних особливої жорстокості вбивства потерпілого.
За таких обставин, ця кваліфікуюча ознака ч. 2 ст. 115 КК України підлягає виключенню з обвинувачення підсудних.
По справі потерпілою ОСОБА_23 заявлено цивільний позов на суму 12 453 грн. 70 коп. матеріальної шкоди та 500 000 грн. моральної шкоди.
В судовому засіданні, до початку судового слідства потерпілою доповнені позовні вимоги додатково на суму 2130 грн. матеріальної шкоди, а всього вона просить стягнути з підсудних 14 583 грн. 70 коп. матеріальної та 500 000 грн. моральної шкоди.
Як вбачається з долучених до справи документів, 4187 грн. 50 коп. повернуто потерпілій родичами підсудних.
Не відшкодована сума становить 10 376 грн. 20 коп. матеріальної шкоди.
Враховуючи, що ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в двох проникли в квартиру потерпілого і заволоділи 1630 грн., - цю суму матеріальної шкоди вони повинні відшкодувати вдвох солідарно.
Решта суми невідшкодованих матеріальних збитків потерпілій складає 8746 грн. 20 коп., які повинні бути стягнуті на підставі ст. 1166, ст. 1190 ЦК України з підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в солідарному порядку, оскільки їх спільними діями була заподіяна шкода.
З врахуванням характеру та обсягу заподіяння моральних страждань потерпілій ОСОБА_23, пов'язаних з убивством єдиного сина, тяжкістю вимушених змін у її житті, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення моральної шкоди частково в розмірі 100 000 гривень, які повинні бути відшкодовані солідарно підсудними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на підставі п. 2 ст. 1168, ст. 1190 ЦК України.
Органи досудового слідства визнали обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 вчинення злочинів повторно, групою осіб, за попередньою змовою, заподіяння тяжких наслідків, вчинення злочину з особливою жорстокістю.
Однак, ці обставини, передбачені в статтях Особливої частини кримінального кодексу як ознаки злочину, що впливають на кваліфікацію дій підсудних, а тому підлягають виключенню з обвинувачення підсудних, як такі, що не можуть ще раз враховуватись при призначенні покарання.
Призначаючи покарання підсудним, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що пом'якшують покарання.
Колегія судців визнає обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_13. щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_11- є знаходження на його утриманні малолітньої дитини.
Колегія суддів, враховуючи роль ОСОБА_12 у вчинені злочину та те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання і роботи, має на утриманні малолітню дитину, що пом'якшує покарання і істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вважає за можливе призначити на
14
підставі ст. 69 КК України - покарання ОСОБА_12, нижче, від найнижчої межі, встановленої в санкціях статей, за якими він засуджується.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_9 і ОСОБА_10а, колегія суддів не знаходить.
При призначенні міри покарання ОСОБА_9у, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі, умисні злочини, пов'язані з посяганням на позбавлення життя працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ним свого службового обов'язку, угоном транспортного засобу та хуліганством. Не виправившись та не зробивши для себе належних висновків ОСОБА_9 знову вчинив особливо тяжкий злочин з декількома кваліфікуючими ознаками умисного вбивства: з корисливих мотивів і за попередньою змовою групою осіб, які суттєво впливають на ступінь тяжкості злочину. Що свідчить про високу суспільну небезпечність ОСОБА_9. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_9у максимальний строк покарання у виді позбавлення волі, з конфіскацією всього майна.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, колегія суддів
Засудила:
ОСОБА_9., ОСОБА_10. визнати винними у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України.
ОСОБА_12. визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених п. 5 ст. 27, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, п. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187, п. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 357 КК України.
ОСОБА_13. визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 357 КК України. І призначити їм покарання:
· ОСОБА_9
· за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності, крім житла;
· за ч. 4 ст. 187 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла;
· за ч. 2 ст. 190 КК України - 2 роки позбавлення волі;
· за ч. 1 ст. 357 КК України - 2 роки обмеження волі;
· за ч. 3 ст. 357 КК України - 3 роки обмеження волі;
· за ч. 2 ст. 358 КК України - 4 роки обмеження волі;
· за ч. 3 ст. 358 КК України - 1 рік обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у виді 15 років позбавленням волі з конфіскацією всього майна, належного ОСОБА_9 на праві власності, крім житла.
· ОСОБА_10
· за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного на праві власності, крім житла;
· за ч. 4 ст. 187 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла;
· за ч. 2 ст. 190 КК України - 2 роки позбавлення волі;
· за ч. 1 ст. 357 КК України - 2 роки обмеження волі;
· за ч. 3 ст. 357 КК України - 3 роки обмеження волі;
· за ч. 2 ст. 358 КК України - 4 роки обмеження волі;
за ч. 3 ст. 358 КК України - 1 рік обмеження волі.
15
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_10 визначити шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим - у вигляді 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного на праві власності, крім житла.
· ОСОБА_11
· за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності, крім житла;
· за ч. 4 ст. 187 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, крім житла;
· за ч. 3 ст. 357 КК України - 2 роки обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_11у визначити шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного на праві власності, крім житла.
· ОСОБА_12
· за п. 5 ст. 27, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - із застосуванням ст. 69 КК України - 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного на праві власності, крім житла;
· за п. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного на праві власності, крім житла.
· за п. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 357 КК України - 1 рік обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_12у визначити шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у вигляді 5 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, належного на праві власності, крім житла.
· ОСОБА_13
· за ч. 2 ст. 190 КК України - 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
· за ч. 3 ст. 358 КК України - 2 роки позбавлення волі;
· за ч. 1 ст. 357 КК України - 2 роки обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - остаточно визначити покарання у вигляді 2-х років позбавлення волі.
ОСОБА_9 , ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12. за ч. 3 ст. 146 КК України та п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, а ОСОБА_9 ще і за ч.1 ст. 357 КК України виправдати.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у вигляді взяття під варту - залишити без зміни.
Підсудним ОСОБА_12 ОСОБА_13 міру запобіжного заходу змінити, взявши їх під варту в залі суду.
Строк покарання ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12 рахувати з 29 грудня 2006 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк перебування під вартою ОСОБА_9 і ОСОБА_10 з 27 травня по 28 грудня 2006 року, а ОСОБА_11у - з 28 травня по 28 грудня 2006 року.
Цивільний позов ОСОБА_23 про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню повністю.
Стягнути солідарно з підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на користь ОСОБА_23 8746 грн. 20 коп. в рахунок погашення матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_9, ОСОБА_10 солідарно на користь ОСОБА_23 1630 грн. в рахунок погашення матеріальної шкоди.
16
Цивільний позов в частині моральної шкоди потерпілої підлягає задоволенню частково. Стягнути з підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на користь ОСОБА_23100 000 грн. моральної шкоди. Речові докази по справі:
- мобільний телефон потерпілого «Нокіа 3250» - передати потерпілій ОСОБА_23.;
· мобільний телефон «Нокіа-6230» в картонній коробці з навушниками та диском -передати ОСОБА_13.;
· паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_13. - передати УМВС України в Хмельницькій обл.;
- документи, вилучені з філії «Приватбанку» в м. Хмельницькому - повернути останній;
- чохли з салону автомобіля «Шкода-Фабія» повернути власнику - Козак Валентині
Павлівні;
- штани, сорочку, вилучені у ОСОБА_9 . - повернути підсудному;
- спортивні штани, кросівки, вилучені у підсудного ОСОБА_10. - повернути останньому;
- сорочку (теніску), джинсові штани з ременем, куртку зеленого кольору, розмінні монети
в сумі 1 грн. 65 коп., кросівки, шкарпетки, плавки, належні потерпілому - передати ОСОБА_23.
Спортивну шапку темного кольору та уривки клейкої прозорої ленти, залізний ґудзик покритий фарбою зеленого кольору, сім чорних циліндричних бусинок, жувальну гумку в упаковці, упаковку з-під таблеток, чотири пакети кави, пластмасову упаковку з-під сигарет, півупаковки жувальної гумки «Орбіт соковитий кавун», кусок тканини синього кольору, запальничку, пачку сигарет з під сигарет «Мальборо» з трьома сигаретами, СД-диск світлого кольору в паперовій упаковці, чотири ґудзики жовтого кольору від сорочки, моток клейкої стрічки - знищити.
Касету з відеозаписом відтворення обстановки і обставин події та диск відеозапису огляду місця події та трупа ОСОБА_14. - зберігати при кримінальній справі.
Стягнути на користь держави з:
- ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11по 62 грн. 70 коп. судових витрат за проведення
дактилоскопічної експертизи;
- ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13по 422 грн. 20 коп. судових витрат за проведення
почеркознавчої експертизи і по 62 грн. 76 коп. - за проведення технічної експертизи;
- ОСОБА_9, ОСОБА_10по 94 грн. 15 коп. судових витрат за проведення
дактилоскопічної експертизи.
Вирок може бути оскаржений та на нього може бути подане касаційне подання до Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженими в той же строк з моменту вручення їм копії вироку з подачею скарги чи подання через апеляційний суд Хмельницької області.